У багатьох територіальних громадах та селах Івано-Франківської області стан поштових відділень «Укрпошти» – жахливий. Приміщення потребують капітального ремонту. Самі ж працівники скаржаться на мізерні зарплати та незадовільні умови праці.

Оренда – за гривню на рік

Матеївецьку об’єднану територіальну громаду створили у 2017 році. В ОТГ увійшло десять сіл та два присілки. Вона є однією із найпотужніших громад у області.

За невеликий проміжок часу в ОТГ вдалося відремонтувати школи, садочок, будинки культури та фельдшерсько-акушерські пункти, прокласти близько 16 км дороги з асфальтним покриттям. Створили на території громади навіть сучасний фітнес-зал. У планах на майбутнє, як розповідає заступник голови Матеївецької ОТГ Любомир Веселовський, відкриття Центру надання адміністративних послуг, банківської установи та відбудувати міст, що з’єднував два села – Дебеславці та Замулинці.

А от поштові відділення «Укрпошти» на території ОТГ потребують капітального ремонту. Любомир Веселовський каже, що «Укрпошта» уклала договір оренди фактично на безоплатній основі, сплачуючи всього одну гривню за рік. На зекономлені кошти керівництво «Укрпошти» мало б упорядковувати приміщення, які зараз перебувають у жахливому стані.

«Ми воюємо із «Укрпоштою», відколи створили ОТГ. Приміщення, які перебувають на їхньому балансі – занедбані. До того ж «Укрпошта» мала б сплачувати нам податки у казну за працівників, які працюють на території ОТГ, – говорить заступник голови ОТГ. – Вони нас шантажують: мовляв, якщо не дамо в оренду за гривню приміщення, то не буде й працівників. А для села пошта – це важливо, адже люди літнього віку не мають змоги поїхати у райцентр».

Любомир Веселовський вважає, що добре було б, якби керівництво «Укрпошти» зустрілося із працівниками відділень. «Люди більше б розказали, що їх болить», – говорить він.

«Зруйнувати щось – найлегше, втримати це – дуже важко. У селах, я вважаю, повинні бути відділення «Укрпошти». Туди приходять за посилками, розрахуватися за комунальні послуги, а для людей старшого віку це ще й місце для спілкування. Але працівники не можуть і надалі перебувати в таких умовах. Просили керівництво «Укрпошти»: зробіть хоча б косметичний ремонт. Ми би навіть допомогли», – додає Веселовський.

Замість пошти – магазин

Юлія Слободян працює начальником поштового відділення «Укрпошти» у селі Матеївці вже два роки. На запитання, яку отримує зарплату, сумно посміхається:  «Приблизно 1600 гривень».

Крім неї, у відділенні працює також листоноша, яка обслуговує три села – Перерів, Матеївці та Залуччя. Вона зобов’язана рознести кореспонденцію та пенсію. «На ній лежить велика відповідальність, а зарплата – якихось 2400 грн. Петро Книшук, голова ОТГ, купив листоноші два роки тому велосипед, щоб їй легше було доставляти пошту людям», – каже Юлія Слободян.

Потрапити на робоче місце для начальниці – завдання не з легких. Вхідні двері у відділенні аварійні: від сонця зсихаються, а від дощу набухають. «Нещодавно на допомогу кликала сусіда, який проходив поруч, щоб допоміг закрити», – каже вона.

Саме ж приміщення благає про ремонт: облуплена стеля і аварійна підлога. Всередині ж пошта нагадує більше магазин: на полицях гречка, макарони, кетчуп, цукерки, кава, вода та навіть шкарпетки. Ціни на товари вищі, ніж у міському супермаркеті. До прикладу, мінералка «Золото Карпат» тут коштує 12 грн.

«Кожного місяця потрібно реалізовувати цей товар. Тож змушена підпрацьовувати ще й  продавцем. Місцеві дивуються, що на пошті продають товари, адже тільки у Матеївцях є три магазини», – розповідає начальниця відділення.

Взимку всередині дуже холодно. На це скаржаться всі, хто приходить на пошту. За словами пані Юлії, люди нарікають, що від холоду тут можна замерзнути. «Поки пічка розпалиться, то мені вже пора додому. Рятує електричний обігрівач», – говорить вона.

Але навіть у таких жахливих умовах доводиться працювати. «Як село залишиться без пошти? На пошту приходить багато людей. Молоді ще можуть поїхати у місто за посилками чи заплатити комуналку, а старшим людям це зробити важче», – зауважила Юлія Слободян.

Обіцянки обіцянками…

Староста сіл Семаківці, Замулинці та Кринички Матеївецької ОТГ Іван Назарійчук розповідає, що відділення пошти довелося перемістити у будівлю сільської ради. Каже, якби цього не зробили, то пошти у цих селах вже не було б. «Приміщення було у жахливому стані. Інколи там навіть не було світла, а взимку воно не опалювалося. Через такі умови звільнилося багато працівників. Не бажаю нікому там працювати. Уявіть, зима, мороз -20 градусів, а ти мусиш там перебувати», – розповів він.

Тепер у цьому поштовому відділенні працює тільки начальниця – Ірина Дмитренко, листоноші немає. «Раніше й вона хотіла звільнятись, через умови», – говорить староста.

«Керівництво «Укрпошти» нам обіцяло, що зробить окремий вхід у приміщення пошти, адже до мене приходять люди, а коридор забитий. Наприкінці місяця у черзі простоює близько 60 людей. Це відволікає від роботи і мене, і начальницю відділення. Була домовленість, що керівництво його зробить до кінця весни, а вона вже закінчилась», – додає Іван Назарійчук.

«Побоююсь, що працівники звільнятимуться»

Поштове відділення «Укрпошти» у селі Дебеславці Матеївецької ОТГ нагадує покинуте приміщення, у яке ніхто років десять не заходив. Всередині зі стін сиплеться штукатурка, в підлозі видно діри, а стеля от-от обвалиться.

Староста сіл Дебеславці, Залуччя, Ганів та Липники Михайло Чобанюк розповідає, що зараз на пошті працюють три працівники: начальник відділення та два листоноші. Але, вважає, цього замало, адже села розкидані і треба довго добиратися з одного кутка до іншого.

«Потрібен елементарно хоча б косметичний ремонт. Побоююсь, що працівники звільнятимуться через жахливі умови, неодноразово чув це від них і сумніваюсь, що хтось інший на таку роботу згодиться прийти. Пошта для села – це необхідність. Ми ж, у свою чергу, нічого не можемо з цим зробити, бо приміщення нам не підпорядковується», – говорить він.

Листоноша Любов Дем’янчук пропрацювала на пошті у с. Дебеславці майже тридцять років. У своїх 58 років вона повинна рознести кореспонденцію та пенсію у чотири села – Дебеславці, Залуччя, Ганів та Липники. Каже, що кожного разу страшно носити такі великі суми з собою. За цю роботу отримує лише близько півтори тисячі гривень. «Доводиться працювати на мізері. Дуже важко. Я б давно звільнилась, але залишився всього рік до пенсії», – розповідає вона.

Крім того, листоноші доводиться носити ще й сумку із товаром, адже є план, який треба виконувати щомісяця – продати товарів на 7-8 тисяч гривень. Якщо його не виконати, про премію можна забути. Пані Люба говорить, що вже й не пам’ятає, коли її отримувала. «Люди не хочуть брати товари, бо кажуть, що краще підуть у соціальні магазини, там дешевше. А це знаєте, який важкий тягар носити – крупи, каву, цукерки… Влітку є велосипед, а взимку доводиться все носити в руках», – додає листоноша.

Керівництву – байдуже

Голова Матеївецької ОТГ Петро Книшук як депутат обласної ради належить до постійної комісії з питань бюджету, фінансів та податків. Каже, що неодноразово порушував проблему покращення умов у відділеннях «Укрпошти», надсилав до керівництва запити, на які ніхто не відреагував. «Приміщення ніхто не ремонтує, а працівники мерзнуть взимку. Знаю, що у деяких селах взагалі немає листонош. Наприклад, у Нижньому і Верхньому Вербіжі. Впевнений, що таких ще багато», – зауважив Петро Книш.

Голова постійної комісії Івано-Франківської облради з питань бюджету, фінансів та податків Микола Палійчук говорить, що у багатьох районах області є чимало відділень «Укрпошти», які потребують капітального ремонту, хоча точної статистики він не має. «Ми попросили, щоб керівництво у районах нам таку інформацію надало. Ініціював це Петро Книшук», – каже він.

«Якщо вже «Укрпошта» і бере приміщення в оренду за символічну гривню на рік, то має слідкувати за належним станом відділень. Можна простежити, що у селах, де занепадає «Укрпошта», збільшується кількість відділень «Нової пошти» – приватної компанії, яка орендує приміщення і має прибуток», – додав Микола Палійчук.

А що ж «Укрпошта»?

В Івано-Франківській області функціонує 468 відділень поштового зв’язку, з яких 399 – в сільській місцевості. 70% відділень розташовані в орендованих  приміщеннях, які не належать «Укрпошті».

Як розповіли в «Укрпошті», за останні роки дирекція провела ремонти в тринадцятьох  відділеннях – тих, які обслуговують найбільшу кількість клієнтів. Зізнаються, що станом на сьогодні багато відділень дійсно потребують ремонту. Проте одночасно провести ремонтні роботи у всіх відділеннях наразі немає можливості: компанія до першого кварталу поточного року, незважаючи на зростання за основними показниками діяльності, не отримувала прибутку через збитковість регульованих тарифів.

«Проте ремонти все одно проводимо. Бюджет, передбачений для цього, на даний момент становить 16 млн. грн. загалом у компанії. Крім того, завдяки тісній співпраці з головами ОТГ та сільськими радами, спільними зусиллями минулого року відремонтували ще п’ять відділень поштового зв’язку», – зауважили у компанії.

Як стверджують в «Укрпошті», торгівля різними товарами є одним із видів господарської діяльності, який здійснюється для отримання прибутку. В структурі чистих доходів за перший квартал 2019 такий виторг складає 5%.

Відмовлятися від такої діяльності не будуть, бо прибуток дозволяє вчасно виплачувати заробітну плату, вкладати кошти в оновлення та розвиток інфраструктури, зокрема у ремонт приміщень. За словами представників «Укрпошти», у малих населених пунктах доволі часто товари першої необхідності та продукти за доступними цінами можна купити лише у відділенні пошти (або у листоноші), оскільки магазину просто немає. До того ж  листоноша, приносячи продукти додому хворим, людям похилого віку та з обмеженими фізичними можливостями, фактично виконує функцію соціального працівника.

Щодо норми продажу, то кожне відділення має власний місячний план товарообігу. Як зазначають в «Укрпошті», за реалізацію товарів працівникам додатково до заробітної плати виплачується винагорода у розмірі 7,5% від суми реалізованого товару (для інформації: відсоток нагороди є більшим, ніж у мережах роздрібної торгівлі), а розмір винагороди за торгівлю працівників окремих відділень області сягає 1100-1300 гривень і навіть більше.

Проте чомусь захмарних винагород за реалізований товар так і не отримує листоноша Любов Дем’янчук.

Марія ГРИЦКІВ