Правоохоронці Надвірянщини оперативно розшукали зловмисника, який пограбував прикарпатця. Нападник відібрав у потерпілого гаманець із грошима.
15 липня близько 20 години вечора на лінію «102» надійшло повідомлення від мешканця району. Потерпілий розповів, що в той вечір він розпивав спиртні напої зі знайомим біля місцевого кафе.
Під час застілля між чоловіками виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Надалі зловмисник вирвав з рук гаманець заявника, в якому було 2500 гривень і втік із місця вчинення злочину.
Завдяки оперативному реагуванню та злагодженій співпраці наступного дня поліцейські встановили місце знаходження нападника та затримали його. Під час затримання в зловмисника вилучили частину викрадених грошей. Йдеться про 29-річного мешканця району.
Чоловік в минулому неодноразово судимий за аналогічні злочини. Наразі в суді слухається кримінальне провадження щодо скоєння останнім крадіжки.
Зловмисника слідчі затримали в порядку статті 208 КПК України. Затриманому оголосили про підозру за ч. 2 ст.186 (грабіж) Кримінального кодексу України. Невдовзі суд обере чоловіку запобіжний захід.
За таке правопорушення йому загрожує максимальне покарання до шести років позбавлення волі.
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи