Правоохоронці Надвірянщини оперативно розшукали зловмисника, який пограбував прикарпатця. Нападник відібрав у потерпілого гаманець із грошима.
15 липня близько 20 години вечора на лінію «102» надійшло повідомлення від мешканця району. Потерпілий розповів, що в той вечір він розпивав спиртні напої зі знайомим біля місцевого кафе.
Під час застілля між чоловіками виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Надалі зловмисник вирвав з рук гаманець заявника, в якому було 2500 гривень і втік із місця вчинення злочину.
Завдяки оперативному реагуванню та злагодженій співпраці наступного дня поліцейські встановили місце знаходження нападника та затримали його. Під час затримання в зловмисника вилучили частину викрадених грошей. Йдеться про 29-річного мешканця району.
Чоловік в минулому неодноразово судимий за аналогічні злочини. Наразі в суді слухається кримінальне провадження щодо скоєння останнім крадіжки.
Зловмисника слідчі затримали в порядку статті 208 КПК України. Затриманому оголосили про підозру за ч. 2 ст.186 (грабіж) Кримінального кодексу України. Невдовзі суд обере чоловіку запобіжний захід.
За таке правопорушення йому загрожує максимальне покарання до шести років позбавлення волі.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює