Калуський театр Silentium із виставою «Експеримент: Адам та Єва» увійшов у п’ятірку переможців на аматорському онлайн-фестивалі «Акт перший».

Як і обіцяли, організатори фестивалю відзняли відеоверсію вистави, акторський майстер-клас та поспілкувалися з творчою трупою Silentium-у, інформують “Вікна”.

У інтерв’ю організатору фестивалю режисер калуського театру Дмитро Карачун розповів, чому театр має назву Silentium і що вона означає:

“Коли ми створили колектив, то почали думати над назвою. Оскільки ПК «Юність» знаходиться на вулиці Олекси Тихого, хотілося придумати якусь відповідну назву. Потім почали шукати як буде тиша іншими мовами — англійською, українською. Виявилося не те. Потім дійшли до латині — silentium. Чому тиша? У нашій першій роботі «Експеримент: Адам і Єва» здебільшого тиша. Є такий вислів: «Найкраще, що я чув — тиша, в ній немає брехні». Через тишу передаємо справжність відчуттів театрального мистецтва. Бо за слова можна сховатися. Адже людина, яка хоче щось приховати дуже багато говорить. Ми говоримо мало, але чітко і конкретно”.

Колектив театру Silentium створений 17 березня 2018 року з ініціативи ГО «Творче об’єднання «АртКін» на базі палацу культури «Юність». Його учасники — творча молодь, старшокласники, студенти та випускники коледжу культури і мистецтв. Перша прем’єра вистави відбулася 6 травня 2018 року. Це була мімічна драма «Експеримент: Адам та Єва». На сцені ролі втілили Владислава Дутка і Василь Курик.

Перша реакція глядача на виставу була шокова, пригадує керівник Silentium-у. Адже калуський глядач звик до традиційного театру. Тому виникала низка різноманітних питань: чому мовчать? чому не голі? Мета театру — розвивати думку, а не просто показати готовий матеріал.

Спілкуючись з організаторами фестивалю, Дмитро Карачун показав палац культури «Юність», реквізиторську, кабінет театру з нагородами.

Відвідуючи фестивалі, колектив ніколи не їде за нагородами, зізнався режисер Silentium-у:

“На фестивалі ніколи не їдемо за якимись призами-нагородами. Їдемо за спілкуванням, за тим, щоб побачити певний майстер-клас, за професійним зростом”.

Для того, щоб набратися натхнення, творча трупа Silentium-у любить виїжджати на вихідних на природу, де іноді може грати певні сценки, а часто просто відпочити душею і тілом.

Дмитро Карачун каже, що не важливо, чи актори Silentium-у оберуть театральну стежину й надалі. Головне те, щоб вони стали освіченими і порядними людьми.

Самим акторам подобається грати у театрі, їхнє заняття підтримують рідні. Для них це місце, де вони мають можливість подивитися на світ по-новому. 

Читайте також: Родина з Калуша, яка виховує восьмеро дітей, переїхала у власне житло