Є речі, про які варто нагадувати – щоби кожен був насторожі. Тому що кожен із нас – мішень. Вірус імунодефіциту людини, який зумовлює смертельну хворобу СНІД, за останні роки поширюється переважно статевим шляхом. І в цілком природній спосіб – серед пар, які любляться.

У цілому світі в третю неділю травня згадують померлих від СНІДу і вшановують їх пам’ять. В Україні щодня від СНІДу помирають семеро людей. Хвороба вже забрала життя понад 21 тис. українців. Серед них – діти. На Франківщині померло 198 осіб. Ще півтисячі живуть із ВІЛ. І кількість інфікованих зростає. «Тільки минулого року діагноз «ВІЛ-інфекція» вперше поставили 170 прикарпатцям», – розповідає Людмила Герасимчук, лікар-епідеміолог обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом.

Світова епідемія

Ситуацію з ВІЛ-інфекцією у світі характеризують як пандемічну і ставлять в один ряд із двома світовими війнами за кількістю життів, які вона забирає. За 20 років від СНІДу загалом померло понад 20 млн. осіб, при цьому понад 40 млн. інфіковані ВІЛ. Серед них 2,5 млн. – діти до 15 років. В Україні, згідно з офіційними даними, кожного дня 54 особам ставлять діагноз ВІЛ-інфекція, 12-ом – діагностують СНІД, а семеро помирають від захворювань, зумовлених СНІДом.

З часу виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції у 1987 році і до 2010 року в Україні офіційно зареєстровано майже 182 тис. випадків ВІЛ, в тому числі 37 тис. захворювань на СНІД та 21 тис. випадків смерті від нього. За даними ВООЗ, у нашій країні є тенденція до поширення епідемії ВІЛ: постійно збільшується кількість ВІЛ-інфікованих вагітних жінок, що призводить до значного зростання відсотка новонароджених з високим ризиком інфікування ВІЛ від власної матері. За період з 1987 до 2007 року в нашій країні було зареєстровано понад 12 тис. дітей, які мали статус ВІЛ-інфікованих, 98% з них народжені ВІЛ-позитивними матерями, 506 захворіли на СНІД, 198 дітей померли.

До 2014 року середня тривалість життя українців через інфікування ВІЛ та захворювання на СНІД зменшиться на 5 років, більшість заражень відбуватиметься не завдяки ін’єкційній наркоманії, а гетеросексуальним шляхом. Такі результати дослідження «Соціально-економічні наслідки ВІЛ/СНІД в Україні», яке було проведене в 2009 році представництвом Світового банку в Україні. Вже тепер третина ВІЛ-інфікованих українців мають вік 15-24 роки.

Місцева реальність

В обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДом на диспансерному обліку станом на 1 січня цього року перебувало 514 ВІЛ-інфікованих, у 73 із них захворювання в стадії СНІДу. У 2010 році взято під диспансерний нагляд з уперше встановленим діагнозом «ВІЛ-інфекція» 170 осіб. Пацієнтами обласного центру СНІДу є 14 дітей. Наймолодшому не виповнилося й року, найстаршому – лише 11. А нещодавно вірус імунодефіциту людини було виявлено у 10-річної дитини під час лікування туберкульозу.

«За час спостереження за розвитком епідемії ВІЛ/СНІДу в області зареєстровано 1,5 тисячі лабораторно підтверджених випадків ВІЛ, – зазначає пані Герасимчук. – За оцінними даними це відповідає 15 тисячам ВІЛ-інфікованих, які проживають на території області».

Загальновизнаним є факт, що офіційні дані не відображають реального масштабу епідемії ВІЛ/СНІДу, зокрема дійсної кількості людей, інфікованих ВІЛ. Вони лише надають інформацію про осіб, які пройшли тестування на антитіла до ВІЛ і у яких була виявлена інфекція. Ці люди і були внесені до офіційного національного реєстру випадків ВІЛ-інфекції. Насправді ж зараженими можуть бути значно більше людей, але вони не обізнані щодо свого статусу. Відтак потрібно регулярно перевірятися на ВІЛ.

Обстеження допоможе уникнути розвитку тяжких захворювань та передчасної смерті, захистить інших людей від інфікування або дасть їм змогу своєчасно дізнатися про свій ВІЛ-статус, коли медична допомога ще можлива й ефективна.

Увага: ВІЛ може виявити тільки тестування. В обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДом, що на Гетьмана Сагайдачного, 66 (тел. 72-07-09, 2-47-50), можна пройти тест, а також дізнатися про інші пункти тестування на ВІЛ. У закладах охорони здоров’я області організовані та працюють кабінети «Довіра», у яких також отримують консультацію лікаря та проходять тестування, в тому числі анонімно й безкоштовно.

Важливо, щоби люди активно обстежувалися на ВІЛ-інфекцію. Вчасне виявлення захворювання та постійне диспансерне спостереження в обласному центрі профілактики та боротьбі зі СНІДом, де лікування призначають кваліфіковані спеціалісти, дає шанс інфікованим жити повноцінним життям.

Небезпека поруч

За оцінками фахівців, лише третина інфікованих в Україні знають, що вони є носіями вірусу імунодефіциту і поширюють хворобу. Багато людей живуть, навіть не підозрюючи про це. Чимало із них свого часу не усвідомлювали ризику, не думали про те, як уберегтися від зараження ВІЛ. Сьогодні немає способу лікування СНІДу. Існують ліки, які лише продовжують життя ВІЛ-інфікованих. У цих умовах треба розуміти, з чим маєш справу, і знати, як уникнути небезпеки.

ВІЛ-інфекція – повільна інфекційна хвороба, що передається статевим шляхом, через кров, від матері до дитини під час вагітності, пологів та при грудному вигодовуванні. Вірус циркулює в усіх тканинах і рідинах організму, зазначає лікар-епідеміолог Людмила Герасимчук. Постійно висока кількість вірусу наявна в крові, спермі, вагінальному секреті, дещо менша – в грудному молоці. Це зумовлює основні шляхи зараження.

Медицина виділяє п’ять основних стадій ВІЛ-інфекції. Стадія інкубації – від моменту інфікування до вироблення організмом антитіл, тривалість – від 3-х тижнів до 3-х місяців. Варто пам’ятати: з моменту зараження ВІЛ-інфікований може заражати інших, він уже невиліковний. Рано чи пізно в нього з’явиться СНІД.

Стадія первинних проявів – це період реакції організму на ВІЛ-інфекцію. Може бути безсимптомна або із загостреннями, тривалість – до 3 тижнів. Латентна стадія – час повільного прогресування імунодефіциту, продовжується кілька років. Стадія вторинного захворювання – у людини розвивається СНІД. Поступово організм вражають інфекційні та онкологічні хвороби. Спочатку ці хвороби піддаються лікуванню, пізніше – ні. Тривалість стадії – в середньому 2 роки. Серед захворювань, які вражають хворого на СНІД, – пневмонія, токсоплазмоз, кандіоз ротової порожнини і стравоходу, туберкульоз, сальмонельоз, герпес, фурункули, лімфотоми, грибкові захворювання та лишаї, саркома Капоши. Термінальна стадія – заключна. Відбувається важке враження організму. Будь-яке лікування стає неефективним. Хворий помирає протягом декількох місяців.

Що робити, щоб не заразитись? «Ніхто не захистить вас краще, ніж ви самі», – наголошує Людмила Герасимчук. Єдиний спосіб запобігти інфекції – уникати ситуацій, що несуть ризик зараження. Таких, як спільне використання голок та шприців, практика незахищених статевих стосунків. Враховуючи, що на даний час поширений саме статевий шлях передачі ВІЛ, необхідно мати надійного партнера та правильно застосувати презервативи. Важливо пам’ятати про те, що будь-який інструмент, яким користуються при медичних процедурах, татуюванні, пірсингу, проколюванні вух та інших частин тіла, голінні, педикюрі і манікюрі тощо, повинен бути стерильним. ВІЛ-інфекція не передається побутовим шляхом, зокрема при дотику й обіймах, при користуванні вбиральнею, через посуд, іграшки, спортивні снаряди, а також через гроші та при укусах комах або тварин.

Підготувала Наталія КУШНІРЕНКО