Кілька тижнів тому в Івано-Франківську 10-12-річні діти розпивали алкоголь на території недобудованого садка у мікрорайоні Каскад. Як наслідок, вони знепритомніли. Побачивши їх без свідомості, однолітки викликали бригаду швидкої допомоги. Вони самотужки віднесли на руках товаришів до машини медиків. Дітей госпіталізували.
Це одне із кричущих свідчень, що сучасні діти пробують алкоголь у дуже ранньому віці. 15% дітей пробують спиртне до 12-ліття. А більшість таки дочікують до 14-16-ліття, перш ніж скуштувати алкогольні напої. Як батькам діяти в ситуації, коли підліток починає випивати, з’ясовував «Галицький кореспондент».
Невтішні цифри
Від початку року на території Івано-Франківської області виявили 52 правопорушення щодо продажу алкоголю й тютюнових виробів неповнолітнім. Це на 21 випадок більше, ніж минулого року.
Зазвичай підлітків виявляють при патрулюванні в дворах вулиць, у закинутих будівлях, скверах та парках. Переважно йдеться про компанію однолітків, іноді серед них може бути повнолітня особа. У більшості випадків інспектори повідомляють екіпаж поліції та викликають батьків.
«Як правило, діти поводяться спокійно й адекватно, тому що неповнолітні особи розуміють, що вони точно будуть неправі в цьому випадку. На наше прохання самі дзвонять батькам і повідомляють, що їх виявили за таким заняттям», – розповів головний інспектор відділу охорони публічного порядку КП «Муніципальна варта» Андрій Кабанов.
Додамо, якщо дитині, яка розпиває алкоголь, ще нема 16-ти років, то адміністративний протокол складають на батьків чи законного представника. Їх викликають на місце події і вже при них опитують дітей. Якщо ж підлітку вже є 16, то протокол складають на нього.
Старший інспектор відділу ювенальної превенції обласної поліції Павло Зорій акцентує, що магазин, в якому неповнолітнім продали заборонені товари, повинен сплатити штраф у розмірі 6 800 гривень.
Чому підлітки вживають алкоголь
Дитяча психологиня Анна Биволькевич називає першу й основну причину вживання алкоголю підлітком – цікавість.
«Так закладено природою, що коли ти підліток, треба познайомитися зі світом, в якому ти потім будеш жити, – зі світом дорослих. Алкоголь у світі дорослих є, і всі діти про це знають. У нас ще й традиції такі, що здебільшого святкові застілля не відбуваються без алкоголю, – пояснює психологиня. – Також для типового підлітка важлива компанія, і якщо в ній заведено вживати алкоголь або пробувати його, то дитина, потрапляючи в таку компанію, теж пробує, щоб залишатися в ній».
Інша психологиня Валерія Худзіцька доповнює, що алкоголь може створювати ілюзію спільності інтересів.
«Підліток хоче, щоб з його думкою рахувалися, прагне визнання важливості його поглядів, хоче інтересу до його світогляду, самовираження і пошуку себе. Якщо обмаль способів і можливостей цього досягти, спиртне може стати «інструментом», – каже Валерія.
Підлітки хочуть уваги й присутності дорослих і водночас відкидають їх. Вживання алкоголю може бути криком про допомогу і незадоволеною потребою в увазі. Алкоголь може допомогти їм бунтувати. Також він може бути способом зняти напругу. Якщо є якісь проблеми, спиртне може стати швидким і ефективним «помічником».
Валерія Худзіцька наголошує на шкоді вживання алкоголю, особливо систематичному. Вона пояснює, що до спиртного легко звикнути, тим паче в такому віці.
«Передозування алкоголем може викликати органічні зміни головного мозку, може розвинутись залежність, – каже Худзіцька. – У підлітка все ще формуються деякі структури головного мозку. Вживання алкоголю може закріпитись як єдиний спосіб вирішення труднощів. До того ж у стані сп’яніння значно послаблюється самоконтроль, що може стати причиною травм, ризикованої поведінки та насилля».
Зберігати спокій
Як діяти батькам, які зіткнулися з такою ситуацією? Фахівці радять зберігати спокій, не залякувати підлітка й говорити з ним на рівних.
«Якщо ми одразу починаємо з агресії, то у відповідь її й отримуємо. Не треба розказувати дитині, що це погано і в твоєму віці ще рано, – розповідає Анна Биволькевич. – Давайте бути чесними з собою і з дітьми. Мені здається, що сучасні підлітки не сильно відрізняються від своїх батьків у такому ж віці».
Психологиня запевняє, що у таких ситуаціях важливо не нервувати, говорити дитині, що це нормально – хотіти пробувати щось нове, й пояснювати ризики.
«Коли я спілкуюся з підлітками, то більше мовчу й питаю їх самих, – радить Анна. – Якщо прийти й прочитати лекцію про шкоду алкоголю, то ніхто цю лекцію слухати не захоче. Тому я розпитую дітей. Коли ми спокійні, дитина буде йти на контакт. Потрібно спочатку розпитати, чому для неї це важливо та як це відбувалося. Перш, ніж нападати, потрібно поцікавитись, що за цим стоїть. Причини ж різні бувають. Як ми можемо відразу щось розказувати, якщо не розуміємо, з яких причин вона вживала спиртне?»
Разом із психологами ми змоделювали кілька випадків, що можуть виникати у батьків із дітьми, які вживають алкоголь. До кожного фахівці дали свої поради.
- Дитина йде на контакт, але пити продовжує
Як вважає Анна Биволькевич, конкретного плану дій немає. Інколи варто продовжувати говорити з дитиною, а іноді слід звернутись до спеціалістів і з’ясувати, що відбувається. Адже якщо випадки повторюються, на це є причина.
«Я думаю, тут батькам варто вмикати свою батьківську інтуїцію, – каже Биволькевич. – Інколи варто знову говорити й бути спокійним, а інколи варто бити на сполох і встановлювати жорсткіші правила. Врешті-решт одне не може виключати іншого. Те, що ми говоримо з дитиною, не скасовує того факту, що ми можемо заборонити їй щось. Адже мозок підлітка формується, він фізіологічно ще не здатен бачити наслідки своїх дій. Підліток вживає алкоголь, отримує велику інтоксикацію, і потім маємо сумні наслідки».
- Якщо дитина зовсім не йде на контакт
Валерія Худзіцька пояснила, що стан сп’яніння чи вживання алкоголю – не самоціль, а допоміжний інструмент досягнення чогось іншого. Тому просто проводити бесіду про шкоду алкоголю у такому випадку нема сенсу, бо це не допоможе.
«Проблема виникла набагато раніше, тому потрібно повертатись і щось змінювати у стосунках батьків і дитини, – каже вона. – Але реакція на ситуацію вживання алкоголю повинна бути, батьки можуть виразити своє хвилювання і занепокоєння. Якщо ці методи не працюють, значить це вже наслідки. Процес допомоги дуже тривалий, набагато триваліший, ніж виховна бесіда, адже передбачає перебудову стосунків у сім’ї».
- Випиває, бо щось тривожить
Анна Биволькевич пояснює, що коли дитину щось тривожить і вона не знає, як діяти, на «допомогу» прийде алкоголь або інший вид залежності.
«Це працює, як і будь-яка залежність. Коли хтось напружений і не знає, як цю напругу зняти, то виникає залежність – спосіб її позбутися, якось впорядкувати своє життя. Можна підсісти на алкоголь так, щоб це стало залежністю, але скоріше була вже якась передумова вживання».
Психологиня зауважує, що є певні проблеми, які притаманні підліткам. Тоді їм здається, що саме алкоголь «допомагає» їх вирішити.
«Підлітковий вік – вік незграбності. Підліток почуває себе недоречним, зазвичай у нього низька самооцінка. Що робить алкоголь? Він пригнічує ці всі реакції, й дитина під його впливом почувається впевненіше, у неї підвищується самооцінка. На це дуже легко підсісти, а проконтролювати себе дитині ще складно».
- Якщо дитина у поганій компанії
Анна Биволькевич запевняє, що дитина йде в компанію за підтримкою. Батькам потрібно працювати на випередження, щоб цього не сталося. Якщо дитина може відверто поговорити з кимось вдома, їй не треба шукати компанію, в якій буде алкоголь.
“Врешті-решт мало хто з підлітків, як на мене, вживає алкоголь наодинці. Тому важливо, щоб дитина отримувала підтримку вдома, тоді вона не піде шукати її на стороні”, – пояснила фахівець.
Довіра та дружба
Валерія Худзіцька переконує, що запобігання вживанню алкоголю починається заздалегідь. Усе, що покликане убезпечити вашу дитину, – це міцні, довірливі та близькі стосунки. Це щирий інтерес, увага, чутливість та зацікавленість. Але тут є певні нюанси.
«Часто увага з боку батьків – це їхній спосіб знизити власну тривожність, це такі запитання, як: «Що ти їв?», «З ким ти був?», «Що тобі говорили?». Такі питання ставляться дитині, щоб заспокоїти себе, а не пізнати її, – акцентує фахівець. – Вони теж можуть бути виявом турботи, але це не сприятиме близькості. Варто запитувати те, що важливе самій дитині».
Батькам потрібно влаштовувати розмови, де є зближення і пізнання, де відсутні оцінки, звинувачення, присоромлення і повчання.
«Щодо навичок, набагато важливішими, ніж знання англійської мови, є навички встановлення і розривання відносин, прояву себе, вираження почуттів, навички розслаблятись і розвантажуватись, послаблювати напругу і тривожність, злитись і виражати симпатію, захищатись і зближуватись, переживати страхи і втрати, плакати й горювати, вміння просити про підтримку і допомогу»,– запевняє психологиня.
Світлана ТИМЧУК