Сьогодні 13% українців не підтримали б жодну з партій на виборах до Верховної Ради. І кількість «противсіхів» лише зростає, передовсім на Донбасі і Півдні.

Українців дедалі більше розчаровують нинішні партійні бренди. Про це свідчать результати опитувань соціологічної групи «Рейтинг», що проводилися протягом останніх трьох років. Згідно з результатами, кількість опитаних, які мають намір не підтримувати жодну з партій (голосувати «проти всіх») на виборах до Верховної Ради, динамічно зростає.

Так, в середині 2009 року близько 8% виборців мали намір проголосувати «проти всіх», напередодні президентських виборів – 5%. У І турі виборів Президента «проти всіх» проголосували 2,2%, у ІІ турі – 4,4%.

Одразу після президентських виборів кількість «проти всіх» зменшилась до 2%, та вже з літа 2010 продовжує постійно зростати: у червні 2010 – 5%, у жовтні 2010 – 8%, у березні 2011 – 10%, у травні 2011 – 12% і нарешті у вересні 2011 – 13% виборців. Цифри наведені з розрахунку респондентів, які мають намір взяти участь у виборах. Серед усіх опитаних показник «проти всіх» ще вищий.

Також з жовтня минулого року кількість опитаних, які взагалі не мають намірів голосувати на виборах, зросла з 16 до 26%.

Результати аналізу свідчать, що найбільше лави «проти всіх» та громадян, які не мають намірів голосувати на виборах або «не визначились», поповнили колишні прихильники Партії регіонів та Сильної України.

На підтвердження цьому свідчить структура «протестного» електорату, понад половина якого припадає на Південно-Східний регіон, а саме на Схід і Донбас.

З-поміж виборців саме чоловіки більш схильні голосувати «проти всіх» або ігнорувати вибори, жінки – переважно «не визначились». «Противсіхів» найбільше у містах, «невизначених» – в селах. Значну частину групи «проти всіх» та тих, хто не має намірів йти на вибори, становить молодь. Непрацюючі громадяни більше схильні голосувати «проти всіх» або ігнорувати вибори, працюючі – радше «не визначились». Категорія «невизначених» має вищий рівень освіти та доходів, ніж «противсіхи».

Якщо ж згідно з новим законом про вибори у виборців не буде можливості голосувати «проти всіх», 35% з них – мають намір взагалі проігнорувати вибори, 42% – ще не вирішили, а решта – можуть проголосувати за конкретні партії, зокрема найбільше за «Фронт змін» (5,4%), Партію регіонів (4,8%), КПУ (3%), УДАР (2,8%) та Громадянську позицію (1,8%).

Варто зауважити, що жоден з провідних політиків не може розраховувати більше, ніж на 15% довіри від категорії «проти всіх». Найбільші шанси завоювати хоч частину їхніх симпатій мають В.Кличко (14% «проти всіх» довіряють політику), А.Яценюк (13%) та А.Гриценко (11%). Найменше «проти всіх» довіряють В.Ющенку (1%), О.Тягнибоку (3%) та Ю.Тимошенко (5%).

На думку 69% опитаних, голосування «проти всіх» – це свідомий вибір (принципова позиція), лише 20% вважають, що це небажання брати відповідальність за вибір. 11% – не визначились з цього приводу.

Варто зауважити, що думку про свідомий вибір найбільше поділяють на Півночі (76%) і Донбасі (74%).

Загалом, позиції «не йти на вибори» і «проти всіх» досить схожі.

Проте люди, які не мають намірів йти на вибори, роблять це передусім через те, що немає за кого голосувати. А от категорія «проти всіх» – не довіряють політичній владі як такій. В цьому і полягає основна різниця між цими двома категоріями. А це вже чіткий і досить небезпечний сигнал не тільки владі, а й опозиції. Та й усьому суспільству загалом.