Пояне Анастасія родом з села Виноградне Миколаївськоі області. Працювала продавцем, виховувала хлопчика Ярослава 5 рочків.
Чоловік Микола працював будівельником. Завагітніла з початком війни, але ще цього не знала.
24 лютого збирались на роботу, нічого не підозрювали. Про початок війни повідомив батько. Спочатку нікуди не збирались виїжджати. Їхнє село окупували 26 лютого. Не було можливості виїхати.
“Коли в селі орки почали грабувати, гвалтувати і вбивати – вирішили якось евакуйовуватись. 23 березня з’явилась така можливість. Їхали колоною 17 машин, але сталось жахливе – орківський танк відкрив вогонь по колоні – загинуло багато людей, вціліло лиш 4 машини, серед них була наша машина”, – розповідає Анастасія.
Вони повернулись назад до хати, а через два дні спробували ще раз. Поїхали в напрямку до Кривого Рогу. В сірій зоні їх не пропустили і вони жили в чужих людей тиждень. А потім Червоний Хрест супроводжував виїзд – і вони вирвались.
Приїхали в село Берлоги до далекої родини чоловіка, де вони дотепер.
Їх село деокупували 10.11, дату Анастасія пам’ятає точно. Хата вціліла – зараз там наші захисники.
6 грудня, в день ЗСУ та день святого Миколая, Анастасія народила хлопчика Ореста 3200 г.
Часто, коли мені доводиться їхати до Вови, я думаю, що я погана мама. Бо ж залишаю дітей та їду в місця, з яких завжди є ризик не повернутися. Жовтень 2022 Як же я ненавиджу все, що пов’язане з московією. Знайшла свій шкільний зошит із записами перших віршів. Російською. Спалила. Кілька книг, теж російською, віддала в
Якщо ви хоча би раз були у нашому Івано-Франківському драмтеатрі, то можете сміливо сказати, що знаєте цього митця, бо ж бачили його роботи. Маю на увазі керамічний рельєф усередині, повз який не можна просто пройти і забути. До речі, якщо уважно придивитися до плитки з трьома гуцулами, які сидять і грають на сопілках, то
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного