Калуська громада попрощалася із захисником Ігорем Матійчиним. Про це повідомили на сторінці Калуської міської ради, передає “Галицький кореспондент”.
Герой народився в 1971 році в Калуші. Тут Ігор закінчив школу № 3, а згодом і вище професійне училище № 7 з відзнакою, здобув професію автозварювальника. Разом з дружиною народили та виховали сина.
З початком повномасштабного вторгнення, не зволікаючи і не сказавши нікому жодного слова, пішов до військкомату, щоб стати до лав Захисників України. Лише пройшовши комісію, у березні 2022 року, він повідомив рідних, що йде на фронт.
Герой гідно виконував свій військовий обов’язок, служив стрільцем 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини.
6 лютого внаслідок поранень несумісних із життям, отриманих у результаті мінометного обстрілу на Донеччині, Ігор Матійчин загинув.
“Щирі співчуття рідним і близьким Воїна. Його боротьба, прагнення свободи, самовіддане служіння Україні буде назавжди закарбоване в історії нашої держави, у пам’яті її народу. Калуська громада низько схиляє голови у скорботі та молитві”, – йдеться в дописі.
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Про митців неможливо писати в минулому часі. Це людина була, жила, а митець він поза часом, і минулим також. Бо він є доти, доки є його твори, навіть якщо про них і мовчатимуть. Але Володимиру Луканю не загрожує мовчання, бо занадто багато зробив він усього як доброго, так і талановитого. Проте краще говорити про нього
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного