Довжина ланцюжка виконавців сягала 2 350 метрів.
У селі Чортовець Коломийського району 225 учасників виконали традиційний для цього села ритуально-обрядовий чоловічий танець «Сербен», йдеться в сюжеті НТК.
Ритуальний танок сербен давно став візитівкою села, він збережений лише тут. А з 2018-го в селі проходить фестиваль автентичного танцю «Сербен», пише Галицький кореспондент.
Сербен водять на Великдень, у великодній понеділок і вівторок та на Провідну неділю. Танцюють лише чоловіки: від найстаршого до наймолодшого стають пліч-о-пліч, утворюючи довгий ланцюг, і в такт роблять два кроки наперед, один набік. Колись танець обов’язково супроводжувався грою на сопілці. Тепер це роблять рідко, як правило, лише співають. У такому ритмі спершу тричі обходять церкву, а тоді рухаються крізь усе село до іншої церкви.
Танцювати сербен – велика честь. Вважається, що таким чином продовжується життя ще на рік. Дівчата й жінки тим часом збираються у коло та співають гаївки, іноді ще й грають на дримбі.
Якщо запитати найстарших жителів села, ніхто вже й не пригадає, звідки й коли взявся звичай танцювати сербен і чому його починають саме коло церкви. Просто кажуть, що так було віддавна.
За припущеннями етнографа Ярослава Левкуна, цей великодній танок схожий на сербський військовий чоловічий танець. Та й мелодія протяжна, як у південних слов’ян. Він припускає, що танець і мелодія є відгомоном княжої історії, коли на теперішніх прикарпатських землях були білі хорвати.
Ведучий танцю – це неодмінно шанований і поважний чоловік, якому негласно передали право вести сербена з року в рік.
Читайте також: Городина і танці, або Чому звідси ніхто не їде без капусти