Їхні імена вписані золотими літерами в історію держави.
Про це пише “Галицький кореспондент”, посилаючись на Калуську міську раду.
Вчора, 15 вересня, на фасаді Центральної бібліотеки ім. Тараса Шевченка відкрили та освятили інтерактивні меморіальні дошки п’ятьом полеглим у російсько-українській війні Героям із Калуської громади – Ярославу Романишину, Івану Паранюку, Михайлу Олійнику, Павлу Воробцю, Володимиру Гордишинському.
Ця подія об’єднала мешканців громади, друзів та родини тих, хто став символом нескореності та відданості Батьківщині.
Іван Паранюк (01.06.1977 —15.07.2023) служив стрільцем-зенітником відділення зенітно-ракетного взводу однієї із військових частин.
Ярослав Романишин (02.12.1964 — 01.10.2023) був начальником складу роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини.
Михайло Олійник (29.10.1970 — 17.04.2023), старший солдат, служив стрільцем відділення стрілецького взводу стрілецького батальйону військової частини Національної гвардії України.
Володимир Гордишинський (03.01.1983 —21.12.2023) був командиром стрілецького відділення стрілецького батальйону окремої гірсько-штурмової бригади.
Павло Воробець (03.03.1976 — 31.12.2023) служив стрільцем-помічником гранатометника мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону окремої гірсько-штурмової бригади.
Інтерактивні меморіальні дошки, які розробляє та виготовляє ГО «Спогади крізь віки», слугуватимуть надійним джерелом пам’яті для українців сучасного та майбутніх поколінь.
Зісканувавши QR-код на дошці, можна детально ознайомитися із матеріалами про життя і боротьбу Героя.
У творі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є рядки про те, як герой звістку про повішених заїв стиглою сливою, відчуваючи не гіркоту, а приємний смак у роті. Неможливість відчувати хоч щось інше, бо жах висмоктав з нього всю кров, передається такою деталлю, яку люблять пхати в усі тестові завдання, присвячені
Про хибні уявлення, що Донеччина — суцільне поле бою та випалена земля Журналістів вчать подавати новини гарячими. Втім, життєвий досвід вже навчив мене, що інколи варто дати емоціям охолонути. Видихнути, підібрати правильні слова. Прийдешній рік для Донецької області ознаменувався змінами на фронті, його зсувом вглиб області, а тилові міста, де донедавна панувала умовна тиша, піддались
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює