Без претензії на аналітику – лише думки вголос

Мої баба мають 86 років. Коли вони дивляться новини, то багатозначно зітхають: «Нема на вас німця з автоматом, гирόди!»  А вони – мої баба – певно таки знають, що кажуть, бо застали і німця, і совіта, і Кучму з Януковичем, і Нинішнього Гаранта з усіма папєрєдніками, і Кролеподібного енд компані теж.

То чому ми так живемо? Бо нам за то нічого не буде. Про що це я?

Позаминулого року, восени, я мала можливість поїхати до сусідньої Польщі. Відвідала одне миле містечко, на зразок нашої Коломиї. Йдемо зі знайомою (а вона на той час вже кілька років була студенткою в Катовіцах), треба перейти дорогу. Ну, навіть не дорогу – провулочок. До «зебри» метрів сто (в нас на такій вуличці ніхто б навіть не заморочувався розміткою). Машин з жодного боку не видно. Я впевнено виходжу на дорогу, а знайома хапає мене за руку і тягне назад, на тротуар. «Ти що? Не можна! Оштрафують», – відповідає на мій здивований погляд.  «Хто? Тут і не пахне поліцією».  – «Ти не повіриш, але тут, у Польщі, поліція виростає з-під землі, щойно помітить порушника. Тут пішоходів штрафують за перехід дороги в недозволеному місці. Я вже так попадалась…»

У мене був культурний шок, когнітивний дисонанс і усі можливі подібні розлади одночасно.

Інша знайома розповідала, як її оштрафували у Вроцлаві на значну суму злотих за те, що припаркувалась на місці для інвалідів. Вона навіть ваги тому не надала – в Україні на такі «дрібниці» й уваги ніхто не зверне. А там… Вона ще й тішилась, бо встигла прибігти якраз в ту секунду, коли її авто вантажили на евакуатор, і їй таки вдалося вблагати, аби машину не забирали, бо це коштувало б у рази дорожче!

Не коментую. Все і так зрозуміло про наших пішоходів, а про водіїв – тим паче. Нікому ж і так нічого не буде.

У тому, що поліція в Польщі виростає з-під землі, мій чоловік переконався на власному досвіді ще років 8-9 тому. Він з друзями там певний час працював. У когось із них був день народження. Було це влітку у Кракові. Хлопці взяли в супермаркеті відерце маринованого м’яса, торбину дров і вирушили на річку – святкувати. Щойно вони розпалили вогонь, ще навіть не встигли порозкладати речі, як тут до них підійшла місцева поліція. Стражмєйська, чи як вона у них правильно називається. «Нє вольно» розпалювати вогнище в межах міста, навіть якщо ви на пустому березі Вісли, в непролазних хащах і до найближчих осель півгодини пішки. «Нє вольно» і штраф. Щоправда, поліція в Польщі доволі лояльна. Зрозумівши, що то іноземці, не оштрафувала, просто попередила. Як ви гадаєте, чи наважилися хлопці ще раз розпалити вогнище, аби досмажити м’ясо? Не треба й казати: звісно, ні.

А у нас? Що робиться на берегах обох Бистриць? Та вже біс із ними, з шашликами. Машинами в воду заїжджають – миють! Як ви гадаєте, заїде варшав’янин у Віслу мити своє авто?

Я вже не кажу, що сезонне спалювання листя та сухої трави викорінити ніяк не можемо. А все ж просто – потрібен поліцай, який випише штраф. Мій добрий приятель, італієць, мешкає в крихітному селі в Тоскані. Якось обрізав троянди і кущі на подвір’ї, та й не вигадав нічого кращого, як підпалити обрізки. Його сусідка тієї ж миті викликала поліцію, яка негайно примчала і, звісно ж, наклала штраф. І знаєте що? Він на свою сусідку навіть не образився! Мовляв, правильно зробила: мене ж біс поплутав.

І зауважте, я не розповідаю зараз про педантичну Голландію чи пунктуальну Німеччину, де, кажуть, плюнути на вулиці зась, не те що недопалок вкинути (не знаю, не перевіряла).

От у нас, скажімо, не можна курити у громадських місцях. А що мені буде, якщо я куритиму на автобусній зупинці чи на дитячому майданчику, або на подвір’ї школи? Чи, наприклад, в під’їзді багатоквартирного будинку? Правильно, нічого. То чому я маю не курити? Комусь заважає? Теж мені, аргумент!

А ще заборонено запускати феєрверки. І що буде, як я запущу? Навіть якщо мій сусід запише це на відео і подасть як доказ? А нічого мені не буде.

А якщо я своє сміття ніяк не можу до урни донести? Покарають мене? Оштрафують? В кращому разі хтось із перехожих присоромить. Але хіба ж не атрофувався у нас такий рудиментарний відросток совісті, як сором? Тільки не кажіть, що штрафувати нікому. Закон є закон, і карати за його порушення мають відповідні уповноважені на те органи, тобто поліція. Гаразд. У нас перехідний етап. Поживемо – побачимо…

Як там писав класик? «Злочин і кара»? Так от, зі злочинами у нас все просто чудово, а от покарання накульгують, трясця їх матері.

Наша безкарність веде до того, що ми маємо те, що маємо. (Хто це сказав? А той, що досі некараний за усе, що понавчиняв!) У нас же за злочини проти держави можуть, в найгіршому випадку, звільнити з посади. Нема й мови про те, щоб змусити відшкодувати збитки чи посадити до криміналу…

Ну, подумаєш, біда велика – водій квиточка не дав. Ну, і що? Теж мені лихо – асфальт косо-криво поклали. Ой, яка трагедія – дерево зрізали, матінко кохана, який шкандаль! Не смішіть мої кальоші – професор вимагає хабар на екзамені, оце дивина! Що там ще? На базарі обважили? Газ розбавляють? Протермінований кефір з супермаркету приніс додому? Двір не підмітають? Впоперек пішохідного переходу паркуються? Неповнолітніх розбещують? На червоне світло дорогу перебігають? А що, хіба не можна? У нас можна… Нічого ж не буде!

У нас можна цілу Небесну сотню розстріляти на Майдані, і за це нічого не буде, а ми тут через якісь дрібниці галас у «Фейсбуці» зчиняємо. А втім, нам же за це теж нічого не буде…