А подумати, який цікавий ефект: велика євразійська країна панічно боїться давно загиблого українського чоловіка, який ніколи не брав безпосередньої участі в бойових діях проти Росії і ніколи не перебував на території сучасної Росії. Докладніше >>

Колись давно, ще, здається, у дев’яності, мудрий Юрко Іздрик сказав: “Падіння Берлінського Муру привело Адольфа Гітлера до влади”. Тепер я розумію, про що йшлося. Гітлера викохали на Сході. Шрьодери і Меркелі, Саркозі й Олланди насамперед. Куплені-перекуплені європейські реальполітики, яким для того, щоб ворухнути дупою, потрібна була наша Небесна Сотня. А що їм потрібно тепер? Геноцид кримських татар і розпад України? Докладніше >>

Щойно зловив себе на тому, що занадто часто вживаю фразу “могло бути гірше”. Тобто, що все могло скластися гірше, ніж склалося, хоча склалося теж погано або відносно погано. Можна сприймати це як певну спробу реабілітації минулого. Таким чином стриманий оптиміст перемагає скептика. Чи навпаки. Це неважливо. Важливо те, що уникнули гіршого сценарію. Бо завжди, в будь-якій ситуації, є гірший сценарій. Спалили хату? Добре, що не спалили село. Спалили село? Добре, що дозволили людям втекти в ліс. Підпалили ліс? Докладніше >>

Чогось згадав. На зламі 80-х і 90-х, коли все дуже сильно було навколо пройняте національним відродженням, я мав одного знайомого. Він був затятим українським націоналістом і навіть знав напам’ять “Зродились ми великої години”. Коли ти вчиш напам’ять і вмієш співати цей гімн, значить, твої переконання таки насправді націоналістичні. Я, до речі, зрозумів, що націоналістом мені не стати, якраз через це: я не міг вивчити “Зродились ми великої години”. Докладніше >>

Сумно, аж за край. Бо в нас досі триває Друга світова – ІІWWW. Ніде більше, тільки тут у нас, у “русском мире”. І немає правих і винних у цій віртуальній війні – не шукайте. Навіть якщо вам хтось здається “нашим” або чиясь позиція здається “своєю”. Бо це війна зомбі й некрофілів, яка зовсім немає нічого спільного з реальністю, з сьогоднішнім днем і завтрашніми викликами. Мочаться між собою внуки війни уже з її правнуками, а подекуди і з її праправнуками.  Докладніше >>

Як наш народ любить вивищуватись за рахунок приниження інших… Докладніше >>

Там, попереду – незнана і туманна реальність, де ти можеш опинитись у тюремній камері чи (ще гірше) в могилі (і не конче в труні) або зірвати банк. Шанси на успіх – не завжди навіть 50 на 50. Докладніше >>