Кожне місто, як і кожна тюрма, має власні правила виживання. Тут, як в правильній хаті, є свої смотрящі, свої поняття та свої специфічні способи уникати попадалова. Тут на свій штиб тасують і гоняють коней, пишуть маляви і влаштовують прописку. Кожним дорослим містом тасує повний ієрархічний набір: містяни в законі, зальотні фраєра, бики, т Докладніше >>

Революція має лише два варіанти продовження. Один з них називається контрреволюцією, інший – еволюцією. До першого скотитись легше легкого, перехід до другого вимагає сильної волі та наполегливої роботи. Ще кілька тижнів, і стане ясно, який варіант обрала Україна. Між тим, увага суспільства потроху перемикається з Криму на той політичний ци Докладніше >>

У травні буде тепліше. Ми ходитимемо у футболках і шортах. Й жодна політика внутрішня і зовнішня не стане на заваді неминучим кліматичним змінам. До двадцять п'ятого травня зміняться й суспільні настрої. Важко прогнозувати як саме, але чомусь здається, що цинізму побільшає. Принаймні жодні притомні прогнози не дають можливості у цьому сумніватись. Докладніше >>

Історія наповнена реставраторами влади. Людьми, які намагались опертись на згаслу легітимність, влити нове вино у старі міхи символів, структур та політичних міфів. В історії Китаю, до прикладу, зустрічаємо не надто могутні (щоби не сказати - ефемерні) династії «Пізня Хоу», «Пізня Тан», «Пізня Лян», які безуспішн Докладніше >>

Якось так вийшло, що головним постачальником харизматичних облич нині стала Британія. Королівські онуки з принцесою Кейт, Х'ю Лорі, Бенедикт Камбербетч, Джеймс П'юрфой, Мартин Фрімен і вся акторська гвардія Деніела Редкліфа (Гарі Поттера) відтіснили на другий план голлівудівські підборіддя, орлині профілі кінематографічних латиносів та гладенькі ви Докладніше >>

Січневий ранок дві тисячі чотирнадцятого року починається з алярмового пробудження. Уві сні, котрий я щойно бачив, електророзподільним полем завзято гасали здоровенні свині. Веселі і плямисті, наче ті далматинці. Вони бігали поміж трансформаторами і спритно ухилялись від високовольтних розрядів. Відтак одна з тих льох стомлено вляглась під парканом Докладніше >>

З прогресом у нас не склалось. Себто у всіх нас, представників стрижневої цивілізації. Тієї, котра втекла з середньовіччя через шпарину атеїзму. Казка про нас мала мати інше закінчення. Це все одно, як би Червона Шапочка забила болт на бабцю, зжерла пиріжки і подалась у місто шукати щастя. Мовляв, все-таки краще, аніж опинитися у вовчому шлунку. Та Докладніше >>

Це колись давно шизофренія була лише хворобою. ХХ століття все змінило. Руйнування традиційної цивілізації зле відбилося на мізках пересічних людей. Там, де творчий розум знаходив «приколи» та пірнав (за допомогою кокаїну або дешевших «аквалангів») до паралельних світів, там, де містик знаходив тверду основу у медитації, про Докладніше >>

Кожну дорослу систему можна уявити у вигляді гойдалки. За вісь тої гойдалки правитиме її історична основа, а на краях дошки розташуються протилежні варіанти розвитку, його тенденції. Позитивна і негативна. Ускладнююча і спрощуюча. Якщо застосувати цю умоглядну схему до нашого міста, то віссю слугуватиме історичний Станиславів (що існує тепер вже не Докладніше >>

«Гриби, як коні», - чую я кілька разів за день. Цього року гриби вродили. Якби не було регулярних календарів, люди б ще довго рахували час від теперішньої грибної осені. «За рік до грибів сталося», або «тої весни, що була після грибів». Врожаї, як і стихійні лиха, й досі вгвинчуються у пам'ять глибше, аніж політи Докладніше >>

Останнім часом слово «активіст» почало домінувати в мас-медіа. Активісти перешкоджають, зносять, блокують і застерігають. Активістів знімають з підвіконь і переслідують на тротуарах. Активісти з битами б’ють активістів з реєструючими засобами. Активістки-нудистки вимагають від держави цілодобової охорони, а активісти-моралісти в Докладніше >>

Хто б там що не казав, а у 90-их було веселіше. Хоча навколо повзала й нила про своє сіренька пострадянська бідність, в багатьох все ж таки жило відчуття Великого Карнавалу. Що з того, що нема грошей? Зате щойно здох червоний дракон. Свобода! Свіжі політики ще не відростили адміністративно-репресивних рогів і дзьобів. Бандити займались бариг Докладніше >>

Стою біля брами палацу Потоцьких. Студенти історичного факультету ПНУ, які риють траншею під пильним оком археолога Ігоря Кочкіна, якраз дістались древньої бруківки. Вона тепер на майже двометровій глибині, якщо рахувати від того халтурного асфальту, який для наших нащадків позначатиме культурний шар початку ХХІ століття. На дні вузької траншеї т Докладніше >>

  Тема створення бренду Івано-Франківська стала модною. Зачаровані туристичними досягненнями Львова, наші хлопці й собі замріялись про вервиці туристичних автобусів, набитих вухатими гаманцями, які готові платити баксами, євро, рублями і фунтами за щастя подивитись на позолочену ратушну «пуцьку», спаплюжену гробницю Потоцьких та в Докладніше >>