Комунальне майно у свідомості деяких громадян ще з радянських часів залишається “нічиїм”, і тому в таких людей нерідко виникає бажання його привласнити. Хто, як і чому краде те, що належить громаді міста, дізнавався «Галицький кореспондент».

Зрізані троянди та понівечений динозавр

Якось із клумб франківського парку імені Тараса Шевченка зникли всі троянди. Невідома жінка двічі приходила їх зрізати – це зафіксували камери відеоспостереження. Перший раз через темряву впізнати злодійку було важко. Через тиждень, у ніч з 5 на 6 липня, жінка повернулась до парку зрізати троянди, що залишились. Тоді камери вже краще зняли її: хоча обличчя було видно нечітко, але силует та специфічна хода видали зловмисницю.

Керівниця комунального підприємства «Центр розвитку міста та рекреації» Руслана Василюк виклала у Facebook відео крадіжки квітів, і це дало результат. Жителі міста, ймовірно, впізнали жінку.

«Місцеві мешканці кажуть, що це відома їм пані Люда. Звичайно, ми це стверджувати не можемо. Але зараз цим питанням займається поліція. Правоохоронці повинні все з’ясовувати, зіставляти факти та притягувати до відповідальності», – наголошує Василюк.

Такі крадіжки у парку не рідкість. Франківські “ґаздині” й раніше викопували із клумб квіти. Цьогоріч певний час все було спокійно, цьому дуже раділи, але недовго.

Так само не пощастило фігурі динозавра, який «оселився» в парку. Його, звичайно, ніхто не крав, проте поцупити якусь частину скульптури постійно намагаються. Ця паркова прикраса з’явилася в Івано-Франківську в листопаді 2019 року. Відтоді йому ламали лапу, кіготь, зуб. Нещодавно, 10 липня, працівники «Центру розвитку міста та рекреації» виявили, що вандали знову добрались до тварини – йому відірвали лапу.

Руслана Василюк наголошує, їй би дуже хотілося, щоб поліція більше допомагала в охороні парку. Тим більше, що у правоохоронців були якісні фото кривдників динозавра.

«Якби якихось зловмисників знайшли та притягнули до відповідальності, то, можливо, далі такі неприємні випадки не повторювалися б», – зазначає Руслана Василюк.

Продали туї десь за 900 гривень

У квітні з двору на вулиці Коновальця «файні ґазди» викопали десять півтораметрових туй. Депутат міської ради Олег Капустяк розповідає, що їх посадили за кошти громади ще у 2018 році на прохання місцевих мешканців. Дерева росли два роки.

«Зловмисники – люди, які люблять випивати. Вони туї викопали, обгорнули в плівку і понесли на квітковий ринок на вулицю Мельника. Вночі чоловіки зайшли в один із магазинів та переконали власницю, що працюють на підприємстві, яке вирощує туї. Мовляв, дерева їм дали замість зарплати», – розповідає Капустяк.

Продали 10 туй злодії за непогану ціну – виручили десь 900 гривень. Вже наступного дня їх купила нова «щаслива» власниця. Згодом депутат написав пост про крадіжку в Facebook. Жінка його побачила та зрозуміла – вона придбала ті самі крадені туї. Олег Капустяк сконтактував нову власницю дерев із домоуправителем, і вони разом поїхали в поліцію. Чи знайшли вже зловмисників, Капустяк не знає. Але каже, спільними зусиллями туї повернулися на своє звичне місце.

На дачу або продати

Керівник департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак підтвердив, що в Івано-Франківську є багато людей, які крадуть комунальне майно, аби його поставити на дачі, здати на металолом, продати тощо.

Найчастіше викрадають каналізаційні люки, дощові решітки. Їх поцупити та реалізувати найлегше. Але був випадок, коли у сквері «Первоцвіт» вкрали опори та світильники. Знайти їх так і не вдалося. Також раніше викрадали лавки, урни. На дамбі навіть зрізали металеве огородження.

За словами головного комунальника міста, серед зелених насаджень злодії найчастіше викопують туї. Мовляв, вони дорогі та легко продаються. Такі крадіжки траплялися, зокрема, на вулицях Грушевського та Монюха.

«Коли наші підрядники виконують роботу, то залишають матеріали на вулиці. Наприклад, у піддонах плитка стоїть, бордюри, пісок, цемент. Тільки дехто наймає охорону. Тому були випадки, що просто люди під’їжджали бусами і вантажили з вулиці все, що хотіли», – пояснює Смушак. Щоправда, в такому випадку майно не вважається комунальним, за нього відповідає підприємець.

Смушак стверджує, що крадіями зазвичай стають безхатьки, асоціальні люди або особи ромської національності. Якщо правоохоронцям вдається знайти їх, то їх притягують до відповідальності. Але відшкодувати збитки місту злодії не можуть – взяти з них нічого.

Є ще вандалізм

Крадіжка – не єдиний спосіб, яким завдають шкоди комунальному майну. Випадків вандалізму в місті також чимало.

«Мета вандалів – самореалізація. Вони хочуть показати, які круті, бо можуть дерево зламати за одним махом чи з двох ударів розбити скло на зупинці або знак звалити. Переважно таке роблять підлітки або люди в стані сп’яніння», – наголошує Смушак.

Також проблемою є графіті, якими часто псують фасади будинків, зупинки. Наприклад, минулого року на вулиці Набережній поставили одну із нових зупинок – дерев’яну, з гарним дизайном. За одну ніч її всю розмалювали. Тепер активісти намагаються її відреставрувати.

У третьому випадку люди ненавмисно пошкоджують комунальне майно. Це трапляється у різних непередбачених ситуаціях, скажімо, під час дорожньо-транспортних пригод. Щоправда, тоді винуватці або самі відновлюють пошкоджене майно, або відшкодовують збитки.

20% крадіжок – комунального майна

Речниця патрульної поліції в Івано-Франківській області Христина Мриглід уточнює, що крадуть та пошкоджують комунальне майно люди різного віку. Неповнолітні хулігани зазвичай ламають дерева, а старші – можуть красти квіти чи, наприклад, бруківку. В середньому за місяць у Франківську стається 150 крадіжок, у 20% викрадають власність міста.

«На жаль, зловити на гарячому і притягнути до відповідальності зловмисників вдається лише в поодиноких випадках. Це можна зробити, якщо вчасно приходить звернення на лінію «102» або є точний опис злочинця і люди, які його впізнають», – наголошує Мриглід.

Якщо ж крадіжку виявили через певний час і навіть немає припущень, хто може бути злодієм, то є один варіант – писати заяву в міський відділок поліції. Там вже справу розглядатимуть. Якщо порушника вдасться затримати, на нього складуть адміністративні матеріали та передадуть їх у суд. Якщо сума завданих збитків значна, правоохоронці відкриють кримінальне провадження.

Відповідно до Кримінального кодексу, таємне викрадення чужого майна карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на термін від 80 до 240 годин. Також зловмисника можуть відправити на виправні роботи, арештувати або позбавити волі.

Камери та дата-центр

Головний комунальник Франківська пояснює, що крадуть комунальне майно у різних країнах світу, навіть там, де рівень відповідальності у людей значно вищий. Тому остаточної відповіді, як вберегти власність міста, немає. 

Але, на думку Михайла Смушака, варто більше встановлювати камер відеоспостереження і створювати дата-центри. Мовляв, хтось має постійно моніторити відео і у випадку крадіжки – відправляти на місце патруль.

«Також має бути мережа камер, щоб можна було прослідкувати, куди людина пішла після скоєння злочину. Нам демонстрували колись програмне забезпечення, за допомогою якого можна забрати натовп і слідкувати за однією особою. Такі технології дорогі, але якісні», – наголошує посадовець.

Також Смушак каже, що на законодавчому рівні треба врегулювати питання доступу до приватних камер відеоспостереження. Іноді в Івано-Франківську підприємці відмовляються показувати записи, якщо виникає така потреба. Таке вже траплялось, наприклад, коли сталася крадіжка на вулиці Лесі Українки. 

Людмила ОЛЕНЮК