Бюджет Прикарпаття-2020: розмір – не головне

  • Івано-Франківська обласна рада розглянула проєкт бюджету на 2020 рік. Його розмір, порівняно із минулим роком, скоротиться майже на 275%. Але депутати і посадовці запевняють – нічого страшного в цьому немає.

    Чи насправді це так, з’ясовував «Галицький кореспондент».

    Три мільярди замість восьми

    Грудень традиційно є «бюджетним» місяцем у будь-якій міській чи районній раді. Тож протягом двох тижнів Івано-Франківська обласна рада на всіх депутатських комісіях розглядала саме проєкт кошторису Прикарпаття на 2020 рік.

    Зокрема, 3 грудня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого і середнього бізнесу. Голова комісії Остап Дзеса коротко сказав, що вивчав проєкт бюджету і він у 2020 році буде в міру збалансованим.

    Як розповіла Ірина Мацькевич, директорка департаменту фінансів ОДА, доходи обласного бюджету в 2020 році повинні скласти 2,989 мільярда гривень, а видатки – 2,981 мільярда. Вона зазначила, що це на 5,3 мільярда гривень менше, ніж торік.

    «Це зумовлено тим, що у нас змінився процес фінансування. Зокрема, субвенцією з державного бюджету на надання пільг і субсидій населенню наступного року буде займатися безпосередньо Міністерство соціальної політики та наш профільний департамент. Сума цієї субвенції тепер не буде входити в бюджет області, тож це суттєві зміни», – сказала Ірина Мацькевич.

    Крім того, суттєво скоротився обсяг медичної субвенції. Наразі її планують виділити лише на перший квартал 2020 року. Це також пов’язано з реформуванням галузі.

    Доходи Прикарпаття у 2020 році складуть 1,190 мільярда гривень. Це на 140 мільйонів більше, ніж торік, тож можна говорити про поступове зростання економіки краю. Адже основна частина цієї суми – 852 мільйони – це податок на доходи фізичних осіб. Приблизні підрахунки дають цифру в 15% росту доходів від дрібного підприємництва. Ще 52 мільйони податку на прибуток заплатять великі підприємства. А 60 мільйонів становитиме рентна плата за користування надрами – це в основному нафта і газ, а також видобування піску, гравію та інших будматеріалів.

    Дороги в пріоритеті

    Заробітна плата працівників бюджетної сфери у 2020 році зросте на 11%. Це пов’язано, зокрема, із підвищенням мінімальної зарплати до 4723 гривень та прожиткового мінімуму. Його поступово збільшуватимуть: у липні – до 2118 гривень, а потім у грудні – до 2189 гривень.

    Щодо видатків, то вони у деяких сферах зростуть, а в інших – залишаться на тому ж рівні. Так, з державного бюджету на дороги Івано-Франківщини наступного року виділять 523 мільйони гривень. Мова йде про фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту й утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах. У 2019 ця сума становила 350 мільйонів, тож мова йде про зростання у півтора разу.

    Таке фінансування збігається із намірами голови Івано-Франківської ОДА Дениса Шмигаля, який на початку своєї каденції оголосив 2020 рік на Прикарпатті роком мостів та доріг.

    «Обласна влада звертатиметься до депутатів усіх рівнів: від Верховної Ради до районних, міських, сільських рад та рад ОТГ з пропозиціями спрямувати фінансовий ресурс на будівництво і ремонт автошляхів Прикарпаття. Якщо згенерувати весь цей ресурс, то можна швидко розпочати відбудову автошляхів та мостів в області. Сьогодні недоцільно і неефективно подрібнювати кошти, треба об’єднатися та спільними зусиллями привести до ладу дороги і мости», – казав ще у серпні Шмигаль.

    На тому ж рівні, що й торік, зберігся бюджет розвитку Івано-Франківщини – це знову буде 60 мільйонів гривень. Фінансування сфери спорту зросте на 33% – з 45 до 60 мільйонів гривень. Також окремо держава виділить 100 мільйонів на будівництво сучасного біатлонного комплексу в Карпатах. Його зводять ще з 2018 року. До кінця зими на території майбутнього комплексу вже буде стрільбище, де в березні Федерація біатлону України планує провести другий етап дорослого чемпіонату України. А всі об’єкти першої та другої черги біатлонного комплексу мають бути завершені до кінця 2020 року.

    «Всі видатки – не менші, ніж того року. Хоча я, звісно, розумію, що всі галузі хотіли б зростання видатків. Також вперше виділять кошти на капремонт шкільних їдалень та на встановлення теплих туалетів в закладах освіти», – додала Ірина Мацькевич.

  • Втім не всі галузі залишилися задоволеними новим кошторисом. До прикладу, сільське господарство отримало лише два мільйони з обласної програми і ще двісті тисяч гривень із бюджету розвитку.

    «Аграріям нема коли їздити до області і клянчити гроші. Але сільське господарство в бюджеті враховано слабо, як завжди. Нічого нового не буде і в 2020 році. Ми створили тисячі робочих місць, реалізуємо продукцію, розмір сплачених нами податків є значним, тож хотілося б більше коштів на підтримку фермерства», – сказав голова комісії з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Приймак, який також є директором приватного підприємства-агрофірми «Вільхівці».

    Медична реформа з присмаком катастрофи

    Найпроблемнішою галуззю Івано-Франківщини у 2020 році стане медицина. Це визнають всі – і посадовці, і лікарі, і депутати обласної ради.

    «Медична субвенція передбачена лише на перший квартал – це 277 мільйонів. Річ у тому, що всі медичні заклади з 1 квітня будуть отримувати фінансування безпосередньо від Національної служби здоров’я України, а не через бюджет області, тому наші видатки зменшаться. Це те, що в бюджеті є новим», – каже Ірина Мацькевич.

    Детальніше про проблеми із реформуванням розповіла Ірина Кобельська, в.о. директора департаменту охорони здоров’я ОДА.

    «З 1 квітня 2020 року розподіл коштів на медицину йтиме не відповідно до населення, а відповідно до кількості наданих медичних послуг. Гроші йтимуть прямо в лікарні. Процес цих змін почнеться вже в лютому, тож заклади треба автономізувати і комп’ютеризувати, покращити матеріальну базу, оптимізувати ліжко-місця. Потрібна оптимізація кадрового і ліжкового фонду, ми цим займаємося. Вже скорочено понад 1600 ліжок, і потрібно скоротити ще 1670. Шість медзакладів Прикарпаття все ще не почали перетворення у КНП. Це Калуський протитуберкульозний диспансер, чотири диспансери на Коломийщині і станція швидкої допомоги в Івано-Франківську. Але цей об’єкт ми вже у грудні приєднаємо до Центру екстреної медичної допомоги», – сказала Ірина Кобельська.

    КНП – це комунальне некомерційне підприємство. Саме на КНП до квітня 2020 року мають перетворитися всі лікарні та диспансери Прикарпаття. Інакше їм не зможуть виділяти гроші з Національної служби здоров’я. Зі 114 медичних закладів Івано-Франківщини цей процес вже завершили лише 37. Чи встигнуть всі решта – наразі це питання залишається відкритим.

    Для проведення цієї реформи на Івано-Франківщині також бракує приблизно 1500 одиниць комп’ютерної техніки. Заклади повинні підключатися до електронної системи eHealth, тож це є обов’язковим. А фінансування не вистачить на все.

    Іншою проблемою наразі є невиплата зарплати медикам Івано-Франківщини. Станом на грудень 2019 року борг становить вже близько 100 мільйонів гривень. Ситуація є критичною, позитивних прогнозів на наступний рік теж ніхто не дає.

    «Цього тижня пройшов розподіл 26 мільйонів гривень. Але цього не вистачає, адже потрібно приблизно 100 мільйонів. А президент сказав чітко – закрити борги із зарплат. При цьому держава недодає грошей, а потім штрафує лікарні, бо ми не платимо зарплати лікарям. З вересня на Прикарпатті звільнилося вже 2800 медиків. Це означає, що 10% скоротилося, адже загальна кількість – приблизно 30 тисяч. Зарплату не платять, і це факт», – розповів Манолій Піцуряк, голова постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики.

    За словами Піцуряка, із цією проблемою головні лікарі і обласні депутати постійно звертаються до Києва. Але постійно чують лише одну відповідь – «вам потрібно скоротити мережу медичних закладів і лікарів, бо їх забагато».

    «У кожному виступі я говорю ті самі слова, ми пишемо ті самі звернення – і ситуація не покращується, віз і нині там. Мене питали – а що я зробив, крім писанини? Але ми депутати, і ми не маємо практичної можливості вишукувати гроші і давати їх комусь, це не наша функція. Ще в січні та в квітні я попереджав, що складеться така ситуація», – підсумовує Манолій Піцуряк.

    Тарас ВОЛОШИН

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!