Бюджет: витратити не можна залишити

  • Півтора року місцеві органи влади, комунальні підприємства та інші організації, що використовують бюджетні кошти, здійснюють державні закупівлі виключно в електронній системі ProZorro.

    Проведення електронних торгів є обов’язковим для державних закупівель товарів та послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, та для робіт, вартість яких дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень. Ці закупівлі називають «надпороговими».

    Закупівлі, суми яких нижчі від зазначених, є «допороговими». Закон не зобов’язує проводити їх у системі ProZorro, а дозволяє проводити їх шляхом прямого укладання договорів з постачальниками.

    Також закон передбачає, що замовник може використовувати систему ProZorro для проведення торгів у системі при здійсненні і допорогових закупівель. Адже це дає змогу обрати з кількох пропозицій найбільш економічно вигідну, зекономивши цим кошти платників податків.

    Наприкінці року у закупівлях розпочинаються так звані «грудневі жнива» – період, коли бюджетні установи в терміновому порядку намагаються витратити залишкові кошти на рахунках, здійснюючи допорогові закупівлі без проведення торгів. Відбуваються «грудневі жнива» активно і на Прикарпатті. Не став винятком і 2017 рік.

    Зокрема, департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації за «грудневі жнива» уклав більше шістдесяти прямих договорів на очікувану вартість у 24 мільйони гривень без проведення аукціонів у ProZorro.

    Для порівняння, загалом у 2017 році без конкурсу департамент уклав більше п’ятисот договорів на суму 178 мільйонів гривень. За останній тиждень року департамент уклав рекордну кількість таких договорів. Строк виконання всіх ремонтних робіт майже однаковий та фактично нереальний для виконання: з 26 до 31 грудня.

    Найбільшу кількість договорів департамент будівництва ОДА уклав на здійснення капітального ремонту кількох об’єктів в Івано-Франківську з ТОВ «ПБС» – вісім угод на загальну суму у п’ять мільйонів гривень.

    Зокрема, за п’ять днів «ПБС» мало здійснити капітальний ремонт примикань до приватних ділянок із вулиці Набережна ім. В.Стефаника на відрізку від вулиці Ленкавського до вулиці Мазепи (на суму 1 197 283 грн.) та капітальний ремонт вул. Берегова, Флотська, Кармелюка, Ясінських, Р.Левицького (на суму 697 631 грн.).

    Також за кілька днів підприємство мало здійснити капремонт із влаштуванням шару асфальтобетону на стадіоні по вулиці Карпатській, провести там ремонт бігових доріжок, легкоатлетичних секторів та пішохідних доріжок на загальну суму понад два мільйони гривень.

    Варто додати, у жовтні 2017 року департамент уже укладав аналогічні угоди з ТОВ «ПБС» на капітальний ремонт легкоатлетичних секторів та на капітальний ремонт бігових доріжок цього стадіону. Кожен з договорів на суму 980 тисяч гривень.

    Окрім цього, ТОВ «ПБС» мало здійснити благоустрій прилеглої території до стадіону «Хет-Трик», що по вулиці Чорновола в Івано-Франківську. Для цього замовнику одного договору здалось занадто мало, тож департамент вирішив про всяк випадок укласти два аналогічні договори, що суперечить нормам чинного законодавства, на загальну суму більше мільйона гривень.

    Згідно даних у пошуково-аналітичній системі використання державних коштів “007”, департамент здійснив оплату робіт у повному обсязі дуже оперативно – через два дні після підписання угод. З чого робимо висновок, що за цей час нібито вдалось здійснити всі ремонтні роботи.

    Ще одним фаворитом департаменту став підприємець Віталій Іванський. З ФОПом за «грудневі жнива» було укладено вісім договорів на загальну суму у понад два мільйони гривень. Всі ремонтні роботи на об’єктах він мав провести також дуже оперативно: з 27 до 31 грудня.

    До слова, протягом 2017 року департамент укладав з підприємцем 12 договорів на загальну суму у понад чотири мільйони гривень. У той час, як державну реєстрацію підприємець пройшов тільки у липні 2017 року.

    За передноворічний тиждень Іванський мав здійснити капітальний ремонт Рожнятівського ДНЗ «Золота рибка», школи у селі Гузіїв та школи у Брошневі.

    Ба більше! Окрім вищеназваних об’єктів, за п’ять днів підприємець мав встигнути здійснити капремонт адмінприміщень Брошнівської сільської ради та площі для розміщення автостоянки у Болехові.

    Договір на виконання аналогічних робіт департамент уклав ще й з підприємцем Мирославою Рудою. Вона також входить у коло фаворитів департаменту за кількістю укладених договорів, адже за останній тиждень року з підприємцем їх було укладено шість. Усі – на виконання ремонтних робіт на загальну суму у понад мільйон гривень.

    Зокрема, за останній тиждень року підприємець мала здійснити капітальний ремонт Рожнятівської дитячої школи мистецтв (хоча у червні замовник вже укладав договір на капітальний ремонт цього об’єкта з Рудою на суму у 365 тисяч гривень, та відремонтувати Рожнятівське відділення центру екстреної медичної допомоги.

    Окрім цього, 26 грудня департамент уклав договір на проведення капітального ремонту першого поверху Коломийської центральної районної лікарні. Ремонт за п’ять днів (з 26 до 31 грудня) проводило приватне підприємство «Оріон». Для ремонту цього об’єкта департамент уклав з «Оріоном» два ідентичні договори в один і той самий день на загальну суму у 900 тисяч гривень.

    Цікаво, що у листопаді 2017 року Коломийська районна лікарня також уклала договір на ремонт першого поверху лікарні. Щоправда, виконавцем робіт, відповідно до укладеного договору, стало ПП «Альбатрос-4В». На капітальний ремонт лікарня витратила 196 тисяч гривень.

    26 грудня департамент будівництва ОДА уклав договір на проведення капітального ремонту благоустрою території Микуличинської школи І-ІІІ ступенів. Виконавцем робіт стала фізична особа-підприємець Надія Мироняк.

    На капітальний ремонт благоустрою департамент виділив більше мільйона гривень. Які роботи були предметом угоди, важко зрозуміти, адже, окрім договору, замовник не оприлюднив нічого: у системі немає договірної ціни, яка є невід’ємною частиною договору, немає завдання виконання будівельно-монтажних робіт, яке також є додатком до договору. Та й до поняття «ремонт благоустрою» виникають запитання, адже можна відремонтувати об’єкт благоустрою, водночас не зрозуміло, як можна відремонтувати благоустрій.

    27 грудня департамент будівництва ОДА уклав договір на здійснення ремонту дороги Росільна – Надвірна (в межах сіл Маркова, Бабче) Богородчанського району з ТОВ «Інтер Буд» – цьогорічним фаворитом департаменту, адже саме з цим учасником департамент загалом у 2017 році уклав найбільшу кількість прямих договорів без проведення аукціонів. Строк виконання робіт типовий –  до 31 грудня.

    Оплату за проведення ремонту здійснили наступного дня після підписання угоди. У той час, як, відповідно до договору, розрахунок здійснюється протягом 30 календарних днів після виконання всіх передбачених договором робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об’єкта в експлуатацію.

    Невже здійснити ремонт дороги, на який люди чекали роками, та скликати комісію з прийняття об’єкта вдалось за добу?

    У ці самі строки ТОВ «Інтер Буд» мало провести капремонт дороги Богородчани – Чукалівка (в межах села Радча) Тисменицького району. Оплату за договором також здійснили наступного дня. Сам договір у системі не оприлюднений. За передноворічний ремонт цих доріг департамент перерахував підприємству більше 1 700 000 грн.

    Окрім ремонту доріг, шкіл та лікарень, у департаменті потурбувались також про ремонт спортивних об’єктів, зокрема льодової арени в місті Калуш. Ремонт проводило ТОВ «Еверестбуд-2017». І, очевидно, ремонт підприємство здійснило також за добу, адже департамент оплатив роботи на наступний день після підписання договору у сумі 488 тисяч гривень. До слова, за «жнива» департамент уклав з товариством ще три договори на проведення ремонту об’єктів, оплати за якими відбулись наступного дня.

    P.S. Звісно, можна сподіватись на доброчесність посадовців та припускати, що ремонтні роботи дійсно були виконані за кілька днів або будуть виконані із запізненням. Але для чого ж тоді у договорі встановлювати нереальні строки виконання?  Навіщо укладати кілька однакових договорів на ремонт одних і тих самих об’єктів? Для чого у договорі декларувати те, що оплата проводиться після виконання робіт, а насправді оплачувати їх наступного дня після підписання угоди? Сумно констатувати, але на Прикарпатті десятки замовників неефективно використовують бюджетні кошти і з порушеннями «ремонтують» та «облаштовують» об’єкти на мільйони гривень.

     

    Ольга НИЧАЙ, “Антикорупційна платформа”

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!