Діти, які роблять дорослі справи

  • Є діти, котрим швидко набридають звичайні забавки. Їм цікавіше вигадувати те, що приносить користь дорослому світові.

    Ніколь викладає китайську

    Ця п’ятирічна дівчинка вже звикла до популярності й іноді навіть нагадує мамі, що вона – зірка. Про ‎Марію-Ніколь Ґао ще навесні писали всі місцеві ЗМІ. Під час карантину вона так занудьгувала, що додумалася онлайн викладати китайську мову.

    Дівчинка щодня записувала короткі відео в ігровій формі, де навчала китайських слів і фраз для спілкування. Іноді її відео набирали аж тисячу переглядів.

    Ніколь сама вирішує, про що розповідатиме на своїх уроках і як саме подаватиме нову тему. Тим паче, коли вмикається камера, дівчинка аж розквітає. ‎Відео знімає на телефон мама, вона ж і монтує. ‎

    Мама Ірина Ілійчук викладає китайську в ‎університеті. Торік увійшла в десятку найкращих викладачів ‎китайської мови в Україні. Вона здобула освіту в Китаї. Батько Ніколь родом із Китаю і зараз живе там, спочатку він був проти таких уроків доньки. В Китаї неохоче ‎показують своїх дітей – бояться за безпеку. ‎Але коли він зрозумів, що Ніколь від цього дуже щаслива, то дозволив. І потім ще й хвалив.

    Мама ‎публікувала відеоуроки на своїй сторінці у соцмережі, а потім надсилала через ‎вайбер дітям, які разом з донькою ходили в дитсадок. Але згодом уроками ‎зацікавились і колеги Ірини, друзі, незнайомі люди. ‎Почали писати схвальні відгуки. ‎Нині ютубканал дівчинки має майже пів сотні постійних глядачів, там є аж 78 уроків.

    Зараз Ніколь знімає свої уроки значно рідше, бо ж школа займає багато часу, та й гуртків немало: музика, акторська майстерність, вокал. На всі ці заняття Ніколь сама захотіла ходити.

    До речі, вдома з мамою вони розмовляють не лише українською, але й китайською і англійською – аби Ніколь швидше звикала до іноземних мов.

    Поки що дівчинка ніяк не може визначитися, ким хоче стати: лікарем, співачкою,  художницею чи займатися плаванням.

    А ось характер має прямолінійний. Одного разу мама зробила їй не таку канапку, як завжди, то Ніколь навіть не схотіла скуштувати її: «Мамо, я – не ти, а ти – не я. Я не обов’язково маю любити те, що любиш ти. Тому не змушуй мене робити те, що мені не до вподоби».   

    Данило пише музику

    Цього хлопчика часто називають генієм. Він чи не щодня пише нову музику. 12-річний франківський музикант і композитор Данило Савка ще з чотирьох років грає на фортепіано. Педагоги виявили у хлопчика абсолютний слух. Почав грати, коли ще навіть не вмів читати, а фортепіано було його улюбленою іграшкою. 

    Зараз Данило вчиться в школі педагогічної практики при Івано-Франківському музичному училищі ім. Д. Січинського. Чотири роки тому, на самісінький Святвечір, всього за кілька годин він написав колядку – слова, музику й аранжування на кілька інструментів. На цю колядку потім навіть зняли кліп. Пісню виконували всією сім’єю, адже батьки – професійні музиканти, та й молодші братики залюбки грають на музичних інструментах.

    А коли Данилові було дев’ять років, в обласній філармонії відбувся благодійний концерт для фортепіано з оркестром його авторства. Над своїм прем’єрним концертом хлопчина працював майже пів року. Причому без допомоги батьків. До речі, зараз Данило знову готує черговий концерт. Головна перепона для презентації – карантин.

    Хлопець займається музикою щодня по три-чотири години. Робить це залюбки, а коли стає трохи ліньки, тоді сам себе мотивує. «Я просто знаю, що маю це зробити, і крапка», – усміхається Данило.

    Він не любить попсу – йому до душі класика, але готовий її міксувати навіть із реп-мотивами.

    До речі, навіть геніїв іноді трохи сварять батьки. Наприклад, за оцінки із зарубіжної літератури – ну, не подобається Данилові цей предмет.

    Злата створює мультики

    Рік тому 10-річній коломиянці Златі Стельмащук через проблеми із зором лікарі заборонили користуватися і телефоном, і комп’ютером. Дівчинка довго не нудьгувала – почала створювати мультфільми.

    Для цього їй знадобилося небагато: стіл, гарне освітлення, крихітні фігурки «Лего», ляльки і деталі, вирізані з паперу, а також фотоапарат. Все вдалося з першого разу. Загалом дівчинка вже зняла дев’ять мультиків, а всього це аж 1033 кадри.

    Фотоапарат хоч і старенький, та Златі поки що підходить. Але дівчинка хоче розвивати свою майстерність, тому недавно записалася на гурток з анімації і програмування. Коли виросте, мріє зняти мультфільм за мотивами «Коко» і аби його обов’язково показували в кінотеатрах та на дитячих каналах.

  • «Коли Злата показала мені свій перший мультик, я була шокована, – усміхається мама Ольга. – Не могла зрозуміти, як вона додумалася таке зробити. А головне, звідки взялося стільки терпіння і витримки?» 

    Дівчинка вже двічі давала інтерв’ю місцевим телеканалам, а франківські поліціанти навіть попросили, аби вона зняла соціальний мультик. Злата вже й сюжет вигадала – про булінг у школі. Зі щасливим кінцем.

    Окрім анімації, Злата має ще багато справ: вивчає польську мову, відвідує модельну і художню школи. Каже, що зовсім не втомлюється. Ось тільки дуже сумує за читанням книг, адже це також поки що шкодить її зору. Злата змалку обожнює книги. За два дні могла прочитати кілька сотень сторінок. 

    А взагалі дівчинка хоче стати ветеринаром. І їй навіть вдалося вмовити маму завести котика. Пухнастик весь час поруч, особливо під час творчого  процесу: Злата фотографує чергову анімацію, а Томас спостерігає за дійством зі свого солом’яного кошика.

    Юрко винайшов дезінфектор

    Батько цього франківського дев’ятикласника дуже пишається сином, адже хлопчина успадкував його талант до винахідництва і конструювання. Ще влітку учасник STEM-проєкту Центру освітніх інновацій Юрій Тумир змоделював безконтактний дезінфектор для рук. Винахід переміг у міжнародному конкурсі UPSHIFT. Крім того, недавно Юрко навіть отримав стипендію міської ради. Хлопець про це не дуже охоче розповідає, каже, що більше любить робити, а не говорити.

    І хоча це не перший такий пристрій на світовому ринку, але місцевий винахід значно дешевший і може бути корисним у запобіганні поширенню COVID-19.

    «Була ідея зробити людям безпечне користування антисептиком, щоб не торкатися руками. Датчик, який тут стоїть, розпізнає рух. Коли підносиш руку до пристрою, розприскується рідина», – каже Юра.

    Хлопець сподівається, що безконтактні дезінфектори встановлять в усіх закладах освіти, державних та приватних установах, обов’язково на зупинках автобусів, в усіх громадських місцях.

    Юрій Тумир зі своїми винаходами

    Юрко з самого малку замість забавок возився із паяльником і розбирав усі механізми – аби зрозуміти, як там усередині все працює. Якось ще малим розібрав навіть новий телевізор, ось тільки знову скласти його докупи не вдалося – батьки були «щасливі».

    Тепер і мама, і тато весь час просять Юрка щось сконструювати – для комфортнішого побуту. Наприклад, для батька хлопець зробив пульт, за допомогою якого можна контролювати рівень температури каміна, котрий аж у підвалі. А мама замовила пристрій, який показує рівень шуму. Вона працює в школі, тому шумометр неабияк допоміг дисциплінувати учнів у класі.

    Науковий керівник хлопця Олександр Аронець каже, що Юра належить до творчих винахідників, які ніколи не будуть копіювати – лише створювати своє.

    «Я хочу робити якісь корисні і якісні речі для всієї України, – каже хлопчина. – Аби це було на світовому рівні». 

    Мирослав придумав мобільний додаток

    Винахід цього хлопця теж переміг у міжнародному конкурсі UPSHIFT, і він так само отримав стипендію міської ради. 15-річний Мирослав Возняк розробив мобільний додаток для безпеки містян в умовах пандемії.

    Як це працює? У разі перебування в місці з великим скупченням людей на телефон приходитиме сповіщення про те, що тут гуляти не варто. Також щодня можна відстежувати, де найнебезпечніші місця по місту, а де – безпечні.

    Мирослав давно цікавиться програмуванням, посідав призові місця на міській олімпіаді, добре тямить у математиці, фізиці й інформатиці. Каже, ще не бачив задачі, яку б не зміг розв’язати.

    До речі, хлопець ще й пише свою книгу, яка зовсім не пов’язана з програмуванням, – детектив з елементами фантастики. «Відчуваю, що можу зробити це, – усміхається Мирослав. – І це більше для душі».

    Наталя МОСТОВА

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!