Народився військовий 24 лютого 1976 року в селі Кривня. Закінчив Липівську школу, відтак здобув фахову освіту у Перемишлянському професійно-технічному училищі. Після служби в армії працював у кількох підприємствах. Був прекрасним майстром з ремонтних робіт.
З дружиною Галиною створили міцну сім’ю, яка усі ці роки проживала в с. Кліщівна. Разом піклувалися про доньку Ірину, раділи її успіхам, мріяли повести під вінець, дочекатися онуків.
Свої корективи у мирні мрії Захисника внесла війна. 11 березня 2022 року головного сержанта Андрія Відоцького призвали на військову службу, де виконував обов’язки стрільця-санітара гірсько-штурмової роти.
Вірний присязі, головний сержант Андрій Відоцький з честю і до останнього подиху виконував військовий обов’язок. Його життя трагічно обірвалося під час танкового обстрілу поблизу населеного пункту Яковлівка Донецької області 29 жовтня 2022 року.
Без найріднішої людини залишились старенька мати, дружина, дочка Ірина, два брати.
“Родичі, друзі та односельчани запам’ятають Захисника як світлу, життєрадісну, добру людину, відмінного спеціаліста.
У скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблого. Висловлюємо співчуття рідним та близьким Захисника України”, – пишуть у дописі.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює