З травня почав діяти новий тариф за спожитий газ – 6,88 грн. за куб. Ринкова, як її називають, ціна знову змусила суспільство замислитись над раціональним використанням ресурсів. Як кажуть, готуй сани влітку… Про методи енергозбереження, ситуацію в Івано-Франківську, досвід країн Європи говоримо із Ростиславом Терлецьким – громадським активістом, інженером за освітою, який має багаторічний досвід реалізації енергозберігаючих проектів. Він є членом Української галицької партії, входить до івано-франківської робочої групи з питань діяльності ОСББ та енергозбереження у багатоквартирних будинках.

• Пане Ростиславе, тема енергоефективності досить широка. Що треба знати пересічному мешканцю, який хоче економити на використанні ресурсів?

Перш за все, мешканцям багатоквартирного будинку слід зібратись разом і прийняти вольове рішення, взяти долю будинку у свої руки. Бо ніхто за них цього не зробить. Енергетична революція має відбутись у головах наших громадян. Мусить прийти усвідомлення того, що держава нам нічого не винна, що під’їзд будинку – це теж наша власність, що доведеться пройти певний бюрократичний шлях, але зрештою отримати економію у 20-50%, залежно від стану самого будинку і комплексності реконструкції, додатковий комфорт та безпеку. А методів енергозбереження є багато, і їх треба розглядати конкретно щодо кожного будинку. Це й утеплення фасаду, і заміна вікон, і встановлення будинкових лічильників на газ та регуляторів температури. В ідеалі система обліку та регуляції мала б бути в кожній квартирі, але далеко не у всіх будинках Івано-Франківська є технічна можливість її встановити. Якщо звернутися до досвіду країн Європи, широкої популярності там набули будинкові котельні або котельні на невелику кількість будинків. Люди самі керують подачею тепла і мають змогу економити. Плюс ми позбуваємось колосальних тепловтрат при експорті тепла від районної котельні до будинку через теплотраси. Але це все потребує величезних коштів. У Німеччині, наприклад, яка підійшла до справи енергозбереження дуже ретельно, на один квадратний метр жилої площі затрачається близько 200-300 євро. У нас, якщо говорити хоча б про мінімальний набір (заміна вікон, труб, встановлення будинкових лічильників та регуляторів), це близько 200-300 тис. грн. на будинок.

• Але це великі кошти, навіть якщо їх розділити між всіма мешканцями. Чи є якісь програми підтримки від держави?

Так, є різні програми. Урядові у співпраці з державними банками, коли людям видають безвідсоткові кредити або й повертають частину тіла кредиту в рамках таких програм. Є і міська програма реконструкції багатоквартирних будинків, прийнята на 2016-2020 роки. До цього теж діяла подібна програма. Але річ у тому, що немає достатньої поінформованості суспільства як про ці програми, так і про енергоощадність загалом, її методи, та й її необхідність, зрештою. Досі люди були абсолютно немотивовані. Після підняття цін ситуація змінилась. Подорожчання газу змусило людей задуматись. Ми не настільки багаті, щоб дозволити собі марнотратство. У європейських країнах стандартом споживання різних видів енергії є 30-40 кВт на квадратний метр на рік, у нас же 250-300 кВт. Ми справді можемо собі це дозволити?

• Чому така велика різниця?

У будинках, які будувались у радянський період, взагалі не дотримано ніяких норм енергоефективності. Тоді ніхто нічого не економив, будувалось, аби швидше, аби дешевше. Тому тепер маємо такий результат, що навіть технічно немає можливості у кожній квартирі встановити лічильник, бо труби йдуть не в кожну квартиру окремо, а по вертикалі, по стояку. Так і вийшло, що в опалювальний сезон одні мерзнуть, а інші відкривають кватирки. Будинки, які будують зараз, вже мають певні елементи енергоефективності – пластикові вікна, утеплення фасадів. Але всі ми розуміємо, що забудовник хоче якомога більше здешевити собівартість будівництва і тому використовує недорогі матеріали, які часто є і менш ефективними. Досвід країн Європи говорить нам про те, що кожен зданий будинок обов’язково має отримати сертифікат енергозатратності. І коли людина купує квартиру, вона може вибрати найбільш енергоощадний. Це стимулює забудовників.

Другий фактор – суто людський. У нас немає культури ощадності. Ніколи не потрібно було економити, люди не звикли до цього. Зараз уже йде стимуляція ціною. Причому для більшості громадян вона є шоковою. А немонетизовані субсидії, які зараз широко надають населенню, знову ж таки, не стимулюють до економії.

• Які кроки міської влади можна зробити в напрямку енергоощадності?

Місто мало би більше уваги приділяти питанню енергоефективності. Бо навіть у тій же задекларованій програмі все написано якось розмито і вона не дає достатньої інформації споживачеві. Крім того, увага влади приділяється дрібним ремонтним роботам на кшталт заміни вікон, дверей – що найлегше. А тієї ж системи обліку і регуляції тепла, за допомогою якої можна досягти значно більшої економії, взагалі не передбачено, бо це уже складніше реалізувати. Підхід до проблеми мав би бути більш комплексний.

Також міській владі варто створити муніципальний консультаційний центр, де би людям надавали всю інформацію про наявні програми, юридичний супровід з оформлення заявок, щоб там було декілька фахівців з енергозбереження, які могли б конкретно для кожного будинку розробити комплекс заходів. Бо будинок від будинку дуже відрізняється. Наприклад, є ті ж «хрущовки», у яких затрати будуть найвищими, а результат – найменшим. Старі польські і австрійські будинки мають грубі стіни, але є проблеми з надмірною сирістю. Тому тут важливий індивідуальний підхід до кожного будинку. А в нас сьогодні людині немає куди звернутись за порадою. Лише до приватних фірм-продавців, які зацікавлені продати, а не працюють на результат. Тому допомога людям має бути не тільки фінансова, але й консультативна – аж до контролю виконання. Це буде справді співпраця громади і влади заради досягнення мети. Ми в рамках діяльності нашого партійного осередку зараз вивчаємо ситуацію із енергозбереженням, аналізуємо, будемо й надалі інформувати громадськість про наші напрацювання через ЗМІ. Будемо йти до людей, до власників ОСББ інформувати, допомагати організаційно Але у влади, безумовно, є більше можливостей для такої роботи. А громадяни повинні чітко усвідомити, що ніхто, крім них самих, їхні проблеми вирішувати не буде. І якщо останні три зими були теплими, то невідомо, якою буде наступна. Тому варто підготувати сани влітку…

Розмовляла Наталя ФЕДОЛЯК