Франківськ: друге дихання

  • Найбільш масштабне і професійне дослідження Івано-Франківська добігло кінця. 17 грудня учасники першої в Україні школи урбаністики «CANactions» представили результат своєї майже чотиримісячної праці – Урбаністичну Конституцію Івано-Франківська, яка акумулює ідеї для якісного розвитку міста. Конституція ще раз нагадує: якщо франківці не візьмуться творити власне місто самостійно, влада разом і з забудовниками традиційно зроблять це замість них.

    «CANactions» – це не лише школа урбаністики, це також Міжнародний архітектурний фестиваль, який щороку у травні відбувається у Києві, це велика публічна програма, в рамках якої цілорічно відбуваються лекції та зустрічі на теми, дотичні до урбаністики.

    Впродовж 3,5 місяців учасники школи під керівництвом міжнародних експертів вивчали різноманітні світові методики й підходи до всебічного вивчення міст, а потім вирушили до Івано-Франківська на польові дослідження. Учасники школи – це 18 молодих людей з різних куточків України, різного віку та фаху, дизайнери та архітектори – половина з них,  решта мають різні професії, але усі вони активно залучені до міських перетворень у своїх рідних містах.

    Влад Тимінський, програмний директор школи: «Перша студія Школи «Urbanism.UA.(Re) start» була присвячена проблемі розвитку історичних міст.  Ми взялися за амбітну і нелегку задачу зрозуміти, що у нас відбувається з міським і не лише міським розвитком в Україні. Restart – бо ми розуміємо, що з одного боку дуже багато ініціатив та проектів вже існує, а з іншого боку, та методику і ті підходи, які ми намагаємось реалізувати в школі урбаністики, є новацією».

     

    Франківськ: уздовж і впоперек

    Спочатку студенти мали оволодіти набором навичок, суть яких коротко підсумували до «прийшов, дослідив, зробив висновки, прийняв рішення» – словом, вчилися, як досліджувати місто, щоб не бути голослівним у своїх висновках. Далі урбаністи безпосередньо займалися всебічним вивченням Івано-Франківська.

    Робота для Франківська складалася з двох блоків – дослідження міста і розробки Конституції. Спершу у Києві студенти впродовж тижня намагалися дізнатися про Франківськ усе, що можливо, до того, як приїхати сюди. Вивчали різні карти, готували списки людей, з якими треба було поговорити, проводили телефонні інтерв’ю.

    Коли опинилися у Франківську, головним завданням було дослідити місто і зрозуміти локальні та регіональні тренди. Розповідає Валентина Чабанова: Ми обходили пішки майже весь Франківськ, були майже у всіх індустріальних зонах, парках. Це було дуже інтенсивне дослідження. Спілкувалися з дуже багатьма людьми – журналістами, активістами, представниками адміністрації, простими мешканцями Івано-Франківська.

    1

    Намагалися включити Івано-Франківськ у світовий контекст, проаналізувавши глобальні тренди. Зрозуміти, що вже є в місті, а де є потенціал для розвитку. На основі цього, а також тих глобальних і регіональних трендів, які ми знайшли під час дослідження у місті, ми провели аналіз і визначили слабкі і сильні сторони міста та можливості для розвитку.  На основі свот-аналізу ми сформулювати стратегічні цілі та ключові принципи і вивели візію Івано-Франківська. Ми також вивчали практики найкращих світових урбаністичних проектів, які можуть бути застосовані в Івано-Франківську. У фіналі ми розробили кілька проектів урбаністичних інтервенцій».

     Дослідження Івано-Франківська зсередини виявило вагому проблему, типову для усіх українських міст – генеральний план не може вважатися єдиним інструментом міського розвитку. Люди, які малюють генплани міст, дуже часто сидять у Києві і ніколи не бували у цих містах, не досліджували їх зсередини, крім генпланів. Урбаністична Конституція Івано-Франківська – це альтернативний інструмент розвитку міста, який дозволяє формувати міську стратегію, не обмежуючись генпланом.

    «Урбаністична Конституція – це результат роботи в усіх фазах проекту, результат польових досліджень та аналізу даних. Це інструмент чи неофіційний документ, який має стати новим методом планування в Івано-Франківську чи в Україні. Це інструмент, який зв’язує собою макрорівень планування, як от генплан, який є документам адміністративним і мікрорівень, на якому є активісти і різні проекти. Те, що зв’язок між цими рівнями не зовсім працює – проблема не лише України, в Європі теж таке буває. Одна з амбіцій Конституцій – зв’язати ці два рівня разом. Треба розуміти, що Конституція – лише початок процесу, що буде вкінці цього процесу, вирішуєте ви», – розповідає Урс Томанн, куратор та співзасновник Школи.

    В основі Конституції загальна візія міста «Івано-Франківськ  –  місто відкритих дверей, яке створює розмаїття можливостей та життєвий баланс для всіх і кожного». Як цього досягти? Щоб отримати відповідь на це питання, учасники Школи під час дослідження міста поділилися на 5 груп: екологія, культура, економіка, інфраструктура, політика.

     

    Екологія

    Теоретично Івано-Франківськ є прекрасним місто для життя:: дві річки, озера, ліси, гори Карпати поблизу, Вовчинецькі гори, але якщо подивитися на це зблизька, відразу помітні перепони, які стоять на шляху до цих бажаних об’єктів, кажуть урбаністи.

    Вони порахували: відстань від ратуші до Бистриці Солотвинської становить 1,6 км, до Бистриці Надвірнянської – 1,9 км. В реальному житті, на шляху до річок доводиться долати мости, закриті на ремонт, поламані сходи, що ведуть до води, урвища, шосе без тротуарів тощо. Наглядно усі ці перепони студенти зобразили у стилізації популярної гри «Супер-Маріо», де головний герой постійно долає якісь перешкоди на своєму шляху, в даному випадку – на шляху до роботи чи відпочинку в Івано-Франківську.

    3

    4

     

    Іншою темою для досліджень стала тема нафти і газу. Урбаністи наголошують на її актуальності для сучасного міста.

     

    Ключовий принцип. Івано-Франківськ – це енергетично самодостатнє місто, яке відповідально інтегрує власні природні ресурси до повсякденного життя громадян.

    Стратегічні цілі – впроваджувати зелені технології видобутків енергії, формувати дружну до людини пішохідну інфраструктуру для пішохідного використання і дбайливо використовувати природні ресурси і вільні площі.

    Проект: «Пішохідний вірус». Щоб досягти цих цілей, урбаністи пропонують проект «вірусні прогулянки», який має заразити людей цікавістю до того середовища, в якому вони живуть і перезнайомити їх один з одним. Людям, які живуть на одній території, але в повсякденному житті не перетинаються, бо кожен ходить своїм шляхом, пропонують зібратися, вибрати маршрут і спільно обійти свою територію, позначаючи проблемні місця, які є на їхньому шляху, щоб в майбутньому їх виправити. І як приємний бонус після зробленої роботи – спільне чаювання на березі озері.

     

    11

    12

     

    Культурна спадщина

    Студенти Школи кажуть, що були приємно вражені, довідавшись, що в Івано-Франківську така багата культурна та архітектурна спадщина, але приїхавши в місто, побачили інакшу картину. Серед того, що найбільше вразило, перелічують гидкі новобудови, надбудови над пам’ятками архітектури, поруйновані фасади тощо. Основні проблеми в сфері культурної спадщини, на думку урбаністів такі: занедбана спадщина, відсутність культурного життя за межами центру міста, відсутність кооперації між діючими особами.

    14

    15

     

    Ключовий принцип: місто поважає свою спадщину і залучає громадян до комплексного розвитку культурного життя та ландшафту.

    Стратегічні цілі: ефективна політика уряду щодо захисту культурної спадщини та впровадження контекстного дизайну для подальшого облаштування місць з історичною спадщиною.

    Проект: «Культуровіз». Відсутність культурного життя поза центром міста надихнула учасників школи на ідею створити постійне культурне співтовариство, яке б залучало громадян до своєї діяльності. Таким чином має утворитися мережа, яка би приносила культурне життя в будь-яку точку міста. Для цього потрібні активісти, сцена та мобільність Склавши це докупи, студент вигадали «культуровіз» – сцену на колесах.

    Щоб створити цю сцену і щоб вона правильно функціонувала, потрібна нова громадська організація. Якщо мешканці якогось району хочуть орендувати кульутровіз, їм треба зв’язатися з громадською організацією, сказати мету, обрати місце і підписати контракт про використання. На початку організація буде залучувати адміністрацію, яка буде запроваджувати безпеку та узгоджувати місце події. До процесу будуть залучатися місцеві активісти. В кінці року розробники проекту сподіваються, що основним гравцем стане сама громада, яка буде влаштовувати якісь заходи і сама орендуватиме культуровіз.

    Для початку визначили 4 точки, куди треба привезти культуровіз: зелена зона біля Пасічної, двір в історичному центрі міста, а також спальний район та постіндустріальна зона, наприклад, «Промприлад».

    Одна з можливих подій за участі культуровоза: літературні читання у дворі в історичному ареалі з дегустацією вина, щоб всі могли познайомитись. Мешканці території знайомляться між собою і вже далі самі просять організацію, щоб вона влаштувала для них майстер-клас, щоб вони зробили собі дворові меблі. Майстер-класу вони вже матимуть облаштований простір і зможуть самі організовувати заходи, а культуровіз поїде в інший двір.

     

    19

    21

     

    18

    Інші можливі події: фестиваль вина і сиру, фестивалі вуличної їжі, концерти класичної та іншої музики, кіно покази, ярмарки місцевої продукції, блошині ринки тощо.

     

    Урбаністи пропонують також розширити офіційну частину центру Івано-Франківська до нових меж, де також наявні багата архітектурна спадщина.

     

    Економіка

    Розробники Урбаністичної Конституції прийшли до висновку, що у Франківську ресурсів більш ніж достатньо, але місто дуже сильно залежить від зовнішніх вливань, зокрема від іноземних інвесторів, та від коштів заробітчан. В той же час, інші ресурси тікають з міста, зокрема, це вагони з деревиною, які щодня курсують з міського вокзалу за межі області, а також освічені франківці, які їдуть працювати в інші країни чи міста.

    Ключовий принцип: Івано-Франківськ – це стала економічна модель, яка базується на усвідомленому направленні, об’єднанні та використанні ресурсів для розвитку міста.

    Стратегічні цілі: свідоме використання ресурсів, розвиток людського потенціалу шляхом підсилення якості та продуктивності найбільш вагомих людських капіталів, трансформація місцевої економіки шляхом підвищення вартості локальних продуктів та сервісів.

    Проект. «Будуємо разом». Одна з проблем Франківська – будівельний бум, кажуть учасники Школи. Він має односторонній характер: будівельна компанія приймає на себе всі ризики, розробляє проект, будує і продає квартири покупцям, отримуючи вигоду. Альтернатива існуючій схемі – дати людям можливість самим вирішувати, яким вони хочуть бачити своє майбутнє житло.  Згідно з проектом, франківці проектують своє житло згідно власних побажань і наймають будівельну компанію лише для того, щоб вона їх втілила в реальність.

    Це передбачає цілком інакший якісний підхід до будівництва житла. Щоб запустити цей процес, потрібно створити платформу, де люди будуть об’єднуватися на основі спільних інтересів. Наприклад, група людей хоче разом побудувати будинок. Вони починають обговорювати, яким він має бути і формулюють технічне завдання, яке потім дадуть архітекторам чи будівельній кампанії і будуть з ними працювати в режимі консультації аж до моменту, коли будинок буде збудований.

    Що це дає будівельним компаніям? Можливість забудови «непростих» територій, наприклад, зі складним рельєфом, або маленька відстань між будинкам. Люди, в свою чергу, повністю втягнуті в процес створення свого житла, а по-друге, вони отримують не лише будинок, а й згуртовану громаду.

    Завдяки втіленню такого проекту у місті будуть впроваджені інноваційні підходи в будівництві житла, з’явиться якісна архітектура, більше зелених зон, урбаністичне різноманіття та інтерактивність.

     

    22

    24

     

     

    Окрім того, урбаністи відмітили, що центр Івано-Франківська достатньо завантажений, його варто «розвантажити». Якщо задіяти території покинутих промислових об’єктів, можна припинити розповзання міста за вже існуючі межі.

     

    Інфраструктура

    Урбаністи назвали Івано-Франківськ «містом коротких шляхів». Можливість пройти пішки від центру до околиць є унікальною, порівняно з іншими обласними центрами. В той же час аеропорт є можливою причиною розростання компактного на сьогоднішній день міста на протилежні береги річок, що є небажаним.

    Досліджуючи Івано-Франківськ, учасники Школи Урбаністики зауважили, що у місті існує велика кількість іноземних студентів, тому місто має бути комфортним не лише для його мешканців, але й для гостей. Третій висновок – у Франківську існує велика кількість іноземців, тому місто має бути комфортним як для його мешканців, так і для гостей.

     

    Ключовий принцип: Івано-Франківськ – місто з привітною еко-системою інфраструктури та сфери послуг.

    Стратегічні цілі:  оптимізація існуючого простору міста в актуальних межах, розвиваючи пішохідні та велосипедні інфраструктурні об’єкти; вдосконалення дорожньої системи біля пост-індустріальних просторів для збільшення інвестиційної привабливості цих місць; ущільнення Франківська, використовуючи занедбані або погано розвинені пост-індустріальні простори.

    Урбаністи вважають, що Івано-Франківськ треба зберегти в його існуючих межах, адже розростання його на інші береги – це завжди великі витрати бюджету на мости та їх ремонт. Щоб не дати місту розповзтись, варто ущільнити деякі точки, зокрема пост-індустріальні території. Крім того, варто розвивати суб-центри – це території в мікрорайонах міста, в яких сьогодні зафіксовані прояви активності – або торгівельні точки, або великі транспортні розв’язки.

    Транспортно-орієнтовані коридори варто розвивати у південно-західному напрямку, як підказує історія розвитку міста. Це передбачає якісний громадський транспорт та якісний дизайн громадських просторів.

    Проект. Створення базового велокільця, яке починається з Пасічної і по вулиці Галицькій з’єднується з центром, звідти вулицею Мазепи до початкової точки.

     

    Політика і суспільство

    Після досліджень та низки інтерв’ю молоді урбаністи прийшли до висновку, що у Франківську є 4 зацікавлені сторони: громада, влада, церква та бізнес і тільки в їхній добрій комунікації та взаємодії місто може гармонійно розвиватися.

    При аналізі взаємодії 4 зацікавлених сторін міста виявилось, що інколи при перетині двох зацікавлених сторін третя може не зрозуміти результати взаємодії цих сторін, а діалог може призвести до виникнення так званих «чорних скринь» (black box), які потім стають наріжними каміннями у міському розвитку. Це може призвести до збільшення недовіри: людей до влади, людей до бізнесу, людей один до одного тощо.

    Чорна скриня – це результат непрозорих рішень між двома зацікавленими сторонами, коли третя отримує збільшення недовіри. Прикладом «чорної скрині» на стику церква – влада є рішення на найвищій точці історичного центру – міських Валах без обговорення з громадою побудувати церкву. Інша «чорна скриня»  – готель «Станиславів», який будувався як житло для одиноких священиків, проблема з забудовою озера зелених зон біля міського озера тощо.

    Як наслідок, громада діє у двох напрямках – бореться проти певних рішень або залучає альтернативні процеси міського розвитку (ініціатива «Тепле місто»).

    Ключовий принцип в Івано-Франківську сформувалося політично активне суспільство, що діє на основі постійного діалогу та пошуку консенсусу, і змушує владу міста приймати суспільно-важливі рішення з користю для всього суспільства.

    Проект: «Форум довіри». Якщо рішення є публічними і прозорими, чорна скриня зникає. Щоб збільшити рівень довіри людей один до одного, людей до влади, консолідувати зацікавлені сторони та дати віру в те, що ситуація може змінитися на краще, урбаністи пропонують створити такий інструмент як «форум довіри».

    Всі зацікавлені сторони може об’єднати культурна спадщина, а громада сама може задавати альтернативний шлях розвитку. Таким чином, мешканці Івано-Франківська відчувають відповідальність за місто та долучаються до його розвитку. Позитивним прикладом співпраці може стати «Urban Space 100», але таких прикладів має бути багато.

    «Форму довіри» виступає як платформа для постійного діалогу суспільства з адміністрацією та бізнесом. Наглядова рада складається з 6 громадських лідерів та людей, яким не байдужий розвиток міста, трьох представників бізнесу та трьох – міської адміністрації, але без діючих політиків. Наглядова рада в перший рік існування пропонує теми для проведення заходів форуму довіри – екологія, економіка, енергоефективність. На 2-3ій рік існування теми ініціюють вже самі мешканці, які приходять до відкритого публічного простору і можуть самі голосувати.

     

     

    26

     

    Обговорення ситуації відбувається також на веб-платформі в цифровому форумі. Після обговорення формується лист-рекомендація, який йде наверх до міської адміністрації.

    «Форуми довіри» можуть проводитися в існуючих бібліотеках у різних мікрорайонах міста, адже вони у комунальній власності. Далі активні мешканці можуть збиратися у бібліотеці, щоб вирішувати з допомогою власні питання, пов’язані зі своїм районом.

    «Ми віримо, що такий інструмент відкритого суспільства як «форум довіри» може зруйнувати чорну скриню та створити нову – прозору скриню в Івано-Франківську і це тільки початок процесу підвищення довіри в місті», – кажуть урбаністи.

     

    Висновки

    Свої висновки та рекомендації учасники Школи урбаністики виклали у фінальній синтез-карті. Зокрема, пропонується більше уваги приділити обидвом річкам і облаштувати інфраструктури біля них, щоб франківці могли комфортно відпочивати. Варто більш інтенсивно розвивати такі транспортні артерії, як вулиці Коновальця, Галицька, Мазепи, Вовчинецька та Незалежності. Щоправда, на Мазепи у районі парку та озера транспортна активність не бажана.

     

    29

     

    Розвиток доріг не означає лише заміну покриття, кажуть урбаністи. Це передовсім якісний громадський транспорт, комфортна вело- та пішохідна інфраструктура, якісний дизайн громадських просторів, зупинок тощо.

     

    Великі зелені зони в Івано-Франківську, зокрема, Вовчинецькі гори, дві річки, центральний парк і озеро пропонують зв’язати пішохідними зв’язками. Наприклад, влаштувати пішохідні проходи між парком на Шевченка, в сторону Бистриці Солотвинської до університету нафти і газу і в іншу сторону  – через вокзал до парку на Молодіжній.

     

    У пост-індустріальних зонах варто створити мікс житлової та офісної функцій, наповнити їх цікавим культурним життям, як от облаштувати мануфактури, виставкові зали.

     

    Центр міста варто розширити і об’єднати з вокзалом. У більшості країн вокзал – це ворота в місто. Коли людина виходить з вокзалу, вона завжди може максимально швидко і зручно добратися в центр міста.

     

    Розбудовувати місто слід лише в його теперішніх межах, але при цьому треба розвантажити центр і зробити Франківськ поліцентричним.

     

    30

     

    Яким урбаністи бачать Франківську у майбутньому? «Ми його бачимо зеленим, затишним, розвинутим, де можна з легкістю і зручно прогулятися від озера через центр і на Пасічну, де людям зручно і безпечно користуватися природними перевагами розміщення міста, де культурний відпочинок є невід’ємною складовою для міста і для населення. Де в центрі бурлить життя, де ринок є місцем торгівлі, а площа довкола ринку використовується як площа для відпочинку, де є місце для серйозних справ, а разом з тим витає дух артистизму і де завжди можна знайти чим зайнятися навіть у найвіддаленішому куточку міста і непотрібно їхати завжди в центр, оскільки в районах можна приймати рішення, розважатися і пам’ятати, хто ми і звідки ми прийшли».

     

    31

     

    Що далі?

     

    Руслан Марцінків, міський голова Івано-Франківська на презентації Урбаністичної Конституції подякував її розробникам за цікаву і корисну роботу. «Багато прозвучало речей, які ми інтуїтивно відчували, наприклад те, що культурні заходи треба проводити в мікрорайонах міста, бо все концентрується як правило в центрі. Тому цього року на Різдво ми проведемо такі заходи у чотирьох мікрорайонах. Щодо велосипедної інфраструктури – розпочалися роботи з облаштування вело доріжки на Набережній та Галицькій», – запевнив мер.

     

    Він зауважив, що міська влада готова активно обговорювати питання розвитку Івано-Франківська з громадськістю, з бізнесом, з активістам: «Ініціатив щодо стратегічного розвитку є багато, наприклад, зараз підписуємо угоду з канадським проектом щодо розвитку стратегії Івано-Франківська. Також закликаю всіх до творчості! От є площа біля будинку, давайте розробимо проект, як її змінити, зробити кращою. Пропонуйте, щоб десь були облаштовані зелени зони, парковки – розглянемо усі варіанти».

     

    Ініціатор платформи «Тепле місто» Юрко Филюк розповів, що учасники ініціативи вже познайомились з Каді Ворд, яка є менеджером канадської програми «PLEDGE», про яку згадав Руслан Марцінків і яка працюватиме з 16 українськими містами, в тому числі з Івано-Франківськом. Оскільки і канадська програма і «CANactions» мають намір розробляти стратегію розвитку Івано-Франківська, обидві програми спробують синхронізувати свої зусилля і разом планувати наступні кроки.

     

    Щодо планів «Теплого міста», Юрко Филюк запевняє, що громадська ініціатива зацікавилась тактичним урбанізмом, зокрема, планує протягом наступного року зробити кілька публічний проектів «швидкого втілення і швидкого ефекту». «Щоб мешканці міста одразу мали змогу відчути позитивний ефект від таких змін. Це може бути благоустрій скверів чи площ, комплексний проект заміни вивісок в одному шматку міста, можливо, втілення одного з проектів Child Friendly Public Space у життя, встановлення парклетів», – розповів Юрко.

     

    «Тепле місто» також планує працювати над стратегією розвитку міста. «це те, що нам було цікаво від самого початку. Але нам здається, що лише зараз у нашому міському суспільстві з’являється вікно можливостей для її розробки. Оскільки тільки зараз ми можемо спостерігати прояви взаємодії і справжнього відкритого діалогу між людьми, бізнесами, політиками, а без цього це неможливо зробити, адже всі основні гравці мають розуміти, що від цього кожен виграє в кінцевому випадку значно більше, ніж, якщо спільного бачення не буде».

     

    Крім того, «Тепле місто», за словами Юрка Пилюка, готове спробувати виступати незалежним і незаангажованим модератором процесу об’єднання усіх міських гравців. В той же час, Филюк наголошує, що дуже важливо, щоб у Франківську з’являлися інші сильні гравці з боку громадськості.

     

    Наталка ГОЛОМІДОВА

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!