Про це пише “Галицький кореспондент” з посиланням на ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігоря Цепенду.
Вчора, 12 листопада, жіноча баскетбольна команда Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника у складі Анжеліки Ляшко та Дар’ї Кононученко, Анастасії Ковтун та Богдани Лапхан під керівництвом головного тренера збірної України з баскетболу 3х3 Юрія Процюка виборола бронзові медалі на Чемпіонаті світу серед університетських команд.
На груповій стадії команда провела два матчі, одержавши в обох перемоги – спершу обігравши суперниць з іранського Ісламського Університету Азада з рахунком 13:11, а потім і Монтеррейський технологічний інститут з Мексики з рахунком 20:5.
Вигравши групу, наші баскетболістки потрапили в 1/4 фіналу.
У чвертьфіналі дівчата переграли команду з Кенії 18:16, але потім поступились команді з Мексики 13:16. Однак у матчі за 3 місце команда переграла Університет Пітешті із Румунії 17:10 і здобула бронзу.
“Вітаємо наших зірок з черговим успіхом! Вітаємо головного тренера Юрія Процюка та керівника команди, декана факультету фізичного виховання і спорту Ярослава Яціва! Бажаємо баскетболісткам Прикарпатського університету подальших перемог!”, – йдеться в дописі.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює