Завтра, 24 лютого, в Івано-Франківську відбудеться прем’єра документального детективу Володимира Тихого «Бранці». Головним героєм фільму є студент Сашко Клочко, учасник революційних подій в Києві 2013-2014 років. Він намагається розшукати полоненого ВВшника і в ході свого персонального розслідування дізнається несподівані і разючі факти про події Майдану. Докладніше >>
Щорічний мультидисциплінарний міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «ГОГОЛЬFEST» цього року відбудеться в Івано-Франківську з 8 по 12 червня. Директор «ГОГОЛЬFESTу» Максим Демський розповів, чого чекати від фестивалю в нашому місті. Докладніше >>
«Глибока Гуцулія» – культурно-містичний дослідницький проект, націлений на вивчення феноменології гуцульського світу, сенсів, шифрів та просвітлень. Автори Petro Buyak та Mox Perkalaba, заглиблені в пожиттєву експедицію пошуку й опанування таємних знань, взялись за каталогізацію Тайн Гуцульських. «Галицький кореспондент» зустрівся з дослідниками. Докладніше >>
Для дорослих театр починається з вішалки. Для івано-франківської малечі – з назви улюбленого багатьма мультика. Пригадуєте культову анімацію 80-х за мотивами народної казки «Сірко»? Якісна в художньому й режисерському планах робота, яку після першого перегляду забути вже неможливо, чіпає своєю колоритністю і наївністю глядача будь-якого віку. Докладніше >>
Поет, письменник, музикант і редактор Юрко Іздрик живе в Калуші. Зрідка виходить на люди у Франківську, але для цього має бути вагома причина, оскільки Юрко веде досить відлюдькуватий спосіб життя. Цього разу причиною приїзду Юрка став концерт формації «DrumТиатр», музикантом якої він є. Докладніше >>
То неправда, що зараз лише гостре та скандальне прив’язує читача до газети. Якщо він людина хистка до життя в його розмаїтті, то серед тисяч рядків не пропустить тих, що навівають спокій, несуть добре та вічне. Так вийшло у нас з публікацією «Григорій Крук. Коли ми побачимо хоча б його «Дівчинку, що читає?». Докладніше >>
вано-франківський театр не дрімає! Не встигли дорослі театрали насмакуватися грудневим «Гамлетом…», як от – перша прем’єра в новому році. І якщо ексцентричний «Гамлет» не зовсім вписується у те, що традиційна галицька публіка вважає виставою для душі, то лірична комедія «За дверима бажань», презентована 30 січня, саме воно – аби душа і посумувала, і погиготіла, і задумалася. Докладніше >>
«Electrovantuz» – проект музикантів з Луцька Олександра Уласенка і Тараса Єфіменка. Минулого року вони записали альбом і виклали його в саундклауд. Було аж 10 прослуховувань за рік. Та цього року хлопці перемогли у міжнародному конкурсі діджеїв від Formula E, і прослуховувань альбому одразу стало більше. Адже новина про діджеїв пройшла по всіх топових ЗМІ України. Докладніше >>
Вадим Овчар – професійний фотограф. Народився 1985 року, за освітою – інженер з інформаційних технологій, сім років пропрацював в «Укртелекомі». З 2009-го почав професійно займатися фотографією. Переважно це комерційна зйомка: весілля, студійні портфоліо, репортажі. З 2013 р. займається документальною фотографією. Є лауреатом багатьох фотоконкурсів. Докладніше >>
Нині не лише вітчизняні, але й закордонні ЗМІ говорять про виникнення феномена «нової української електронної музики», явища нехай і не монолітного, а проте яскравого і самобутнього. Цим ярликом позначають як якісну поп-музику на кшталт Івана Дорна або «The Maneken» та «ONUKA», так і близький до альтернативи проект «Вагоновожатые». Докладніше >>
Є артисти, які в українському шоу-бізнесі стоять осторонь від розцяцькованого пустопорожнього миготіння. Смак, стиль, глибина творчого меседжу не дають їм змішатися з натовпом розфарбованих фріків-одноденок. «Галицький кореспондент» розмовляє з однією з таких непересічних творчих особистостей – Марією Бурмакою. Докладніше >>
Коли його хрестили, хрещений впустив у воду фотоапарат. І понеслося… Ярема Проців ось уже понад 40 років не випускає фотокамери з рук, ловлячи в її приціл найнесподіваніші мішені – від найкурйозніших до найчуттєвіших і відверто інтимних. Завжди веселий, на «позитиві», але з якоюсь печалинкою в очах. У його «фотоарсеналі» найпрестижніші нагороди міжнародних фестивалів зі США, Гонконгу та Макао, КНР, Аргентини та ін. Докладніше >>
Існує легенда, згідно з якою, за останніх 12 днів року, що минає, можна дізнатися, яким буде кожен місяць нового року. Саме ця легенда і стала підґрунтям для написання твору «Оскар і Рожева пані». Оскар – маленький, хворий на рак хлопчик, якому залишилось жити лічені дні, а Рожева пані якраз і повинна переконати його, що за 12 днів можна прожити повноцінне життя. Докладніше >>
Яким був рік, що минає, і що чекає нас попереду? Де взяти сили і надію? Про це розмовляємо з письменником Юрієм Андруховичем. Докладніше >>
«Dakh Daughters» («Дах Дотерс») – український жіночий театрально-музичний гурт, що виступає в жанрах фрік-кабаре і театрального перформансу. Існує з 2012 року, один із перших виступів відбувся на «Гогольфесті» в Києві. Як і «ДахаБраха», «Dakh Daughters» пов’язаний з київським театром «Дах», керівник якого – Владислав Троїцький – бере участь у постановці перформансів гурту. Докладніше >>
Ми зустрілися з Романом Луцьким у його гримерці під час того, як на сцені йшла оперета «Шаріка», де актор грає Богдана Сухоноса, чотаря УСС. Адже через активне залучення у кінозйомках графік Романа Луцького настільки щільний, що час на розмову знайшовся тільки під час вистави. Актор уже в образі Богдана Сухоноса: у гримі, фраку, дещо схвильований – тільки відіграв сцену зі світської імпрези у Степана Балинського. Докладніше >>
У ці важкі для України часи Анастасія Приходько проявила себе як справжня патріотка, зайняла яскраво виражену громадянську позицію. Вона була активною учасницею Майдану, а зараз часто виїжджає в АТО з концертами для захисників Вітчизни. З цієї її життєвої сторінки ми й розпочали нашу бесіду. Докладніше >>
Шеф-кухарі івано-франківського театру приготували нову страву – «Гамлет у гострому соусі». Ще гаряченьку вперше подали на стіл, даруйте, на сцену, 6 грудня. Гамлет по-різному смакував гостям, які прибули на учту: хтось прицмокував від задоволення, хтось спльовував від надміру спецій, а хтось колупався виделкою, бадаючи, з чого, себто з кого вона. Докладніше >>
13 листопада відбувся офіційний реліз сольного альбому Євгена Рогачевського. Платівка отримала назву «Разом назавжди», вона складається з 12-ти композицій. «Нарешті. Відпускаю. Тепер у мене є сольник. Дякую за допомогу випускаючій компанії «MOON Records», Олександру Садовцю та студії «Na Hati Records», а також друзям-музикантам, які допомогли втілити мої фантазії в життя», – написав на своїй персональній сторінці у «Фейсбуку» музикант. Докладніше >>
Василь Іваночко – перш за все, активний громадянин. Він займається багатьма корисними для суспільства справами, які зараз і складають основу поняття «патріотизм». Але це не гасла, а праця, розвиток національної ідеї, розвиток, найперше, рідного міста. Докладніше >>
Палій Юлія
Розповідати про війну вголос іноді страшніше, ніж мовчати. Та ще страшніше – вдавати, що нічого не відбувається. Писати про своє життя у війні – це не про те, що я хочу пожалітися. Це про свідчення того, що відбувається з нами сьогодні. Мовчати чи писати Коли я вперше писала про наш з чоловіком особистий досвід життя
Деркачова Ольга
Якщо ви, як і я, не дуже тямите у мистецтві, то малярство на склі швидше за все у вас асоціюватиметься з традицією іконопису на склі, бо такі ікони ви точно бачили. Є в них щось таке особливе та неповторне. Як зазначила Ніна Поліщук, «гуцульські, покутські, буковинські та подільські ікони на склі створили цілком унікальну нішу
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного