Пів року Сергій Шевчук із позивним «Саїд» воював на Бахмутському напрямку. Каже, на війні було багато жорстокості, крові і шуму. Найбільше – шуму. Коли повернувся додому, ніяк не міг звикнути до тиші. Сім місяців шукав забуття в чарці. Але зміг знайти своє натхнення, аби вчасно зупинитися і йти далі в іншому керунку, пише Галицький кореспондент. Докладніше >>
Наразі в Брошнів-Осаді близько десяти автомайстрів волонтерять, доводячи до ладу автомобілі на передову. За час війни через їхні руки «пройшло» більше двох сотень машин. Беручись за кожну наступну автівку, ці майстри добре розуміють, що на фронті вона може «прожити» лише день. «Ну, і грець з тією машиною, – кажуть волонтери. – Це ж лише залізо. Докладніше >>
26-річний ветеран Ігор Саєв на війні втратив двох рідних братів. Обох за одну ніч. Приєднався до лав ЗСУ, аби помститися за них. Каже, саме на війні нарешті зміг осягнути і прийняти болючу втрату. Віднайшовши внутрішній спокій, з сім’єю переїхав до міста, про яке давно мріяла дружина – Івано-Франківська. Тут знайшов себе у ремеслі барбера, пише Докладніше >>
Навіть, здавалося б, незначні дрібниці можуть повертати людину з бойовим досвідом у пережиту травму війни. Є тригери, які просто дратують, а є ті, що повертають у важкі спогади чи ще гірше – занурюють у минулу травматичну ситуацію. Тригери – дуже індивідуальні для кожного, тому немає універсальних порад, пояснює психологиня Наталя Мельникова. Подразником можуть стати безліч Докладніше >>
Багато ветеранів знаходять у творчості спосіб відновитися після війни – малюють, ліплять з глини, декорують ікебани, пишуть вірші чи творять музику. Творчі майстер-класи і заняття стають безпечним простором, де вони відновлюють баланс, вивільняють емоції і знаходять умиротворення. Звісно, в реабілітації не можна покладатися на саму лише творчість, але вона є потужним допоміжним інструментом, пише Галицький Докладніше >>
«Головне, що живий», «Зараз не до сексу», «Моя втома – ніщо порівняно з його травмами» –пастки, в які часто потрапляють пари. Внаслідок війни і в чоловіків, і в жінок можуть відбуватися психосексуальні трансформації: від гіперсексуальності до повного згасання бажання. Чому так відбувається, що з цим робити і загалом про сексуальне здоров’я в умовах війни – Докладніше >>
Андрій Волик приєднався до всеукраїнської волонтерської спільноти ДрукАрмія. За два тижні він зібрав 30 тисяч гривень, аби придбати 3D-принтер. Ще шість принтерів запропонували позичити місцеві та львівські підприємці. Вже готовий цех і згуртувалася команда волонтерів. Залишилося придумати назву для цеху – військовий оголосив конкурс у соцмережі, пише Галицький кореспондент. Як це працює? ДрукАрмія – всеукраїнська Докладніше >>
Зелений туризм у Карпатах — це можливість відпочити в гармонії з природою, насолодитися свіжим гірським повітрям і зануритися в автентичну культуру, адже зелений туризм у Карпатах набирає все більшої популярності серед тих, хто цінує екологічність та спокій. Карпати ідеально підходять для такого формату, адже тут збереглися чисті ліси, прозорі ріки і традиційний спосіб життя. Найкращі Докладніше >>
В Україні є ті, хто відповідає ворогу на кожен жорстокий удар по мирних містах і цивільних. Це 14-й окремий полк безпілотних авіаційних комплексів, який знищує ворога не тільки на лінії зіткнення, а й на відстані тисяч кілометрів від фронту – глибоко в російському тилу. Дуже часто новини про вибухи на ворожих нафтопереробних заводах, складах боєприпасів Докладніше >>
Спершу франківець Михайло Бігун був далекобійником за кордоном, потім пішов батьковими стопами – вивчився на священника. Коли почалося повномасштабне вторгнення, став капеланом. Працював з бійцями на Покровському напрямку – об’їздив чимало підрозділів. Багато говорив з воїнами про Бога, смерть і життя. А ще багато мовчали разом. Каже, у тому мовчанні було найбільше віри. «Це пекло Докладніше >>
Ярослав Вакалюк – один із тих багатьох іванофранківців, який воює з перших днів повномасштабного вторгнення. У 2022 році він прийшов у ЗСУ вже підготовлений, мав за плечима два роки служби в АТО. Він брав участь у Курській операції. Зараз – на Сумщині, де нещодавно побувала журналістка «Галицького кореспондента». Ми поговорили з Ярославом про військову кар’єру, Докладніше >>
Франківська фотографиня Оксана Чемеринська вже понад десять років зупиняє почуття в кадрі. З 2013 року працює у різних нішах, однак улюблена – кохання: знимкування весіль, love story, освідчень. Оксана живе за кордоном, але часто приїжджає до рідного Івано-Франківська. «Обожнюю це місто і людей, які тут живуть. Люблю свою країну», – каже фотографиня. З початку війни Докладніше >>
Минулого тижня вже другий рік підряд після кількарічної вимушеної перерви через ковід і повномасштабне вторгнення московії в Україну комунальний табір «Лімниця» почав приймати на літній відпочинок дітей із міської громади, прифронтових міст і дітей учасників бойових дій, загиблих та поранених військових. Для останніх двох категорій путівки в дитячий табір оплачує Івано-Франківська міська рада. Як і Докладніше >>
Внутрішня боротьба щодо вишиванки тривала в бійця ще з початку АТО. Вважав, що не має права її вдягати, адже не українець за національністю. Хоча одним із першим став на захист України в 2014 році. А ще Петро Салама любить робити неможливе і особливе. Рік тому, не маючи ні копійки за душею, разом з дружиною і Докладніше >>
Прогулянка в гори — це завжди про виклик. Але що, як підкорювати вершини самому? На перший погляд — романтика, тиша, свобода. Проте альпінізм і гірські походи — це не лише медитативні краєвиди, а й реальні ризики. Розберімося, коли похід наодинці — це вдале рішення, а коли варто двічі подумати. Чому люди обирають гори наодинці Є Докладніше >>
Протягом 913 днів у ворожому полоні Євген Еккерт пройшов 12 колоній. У день звільнення, коли мамі показали його фото, та відповіла, що помилилися, бо це не її син. Не впізнала. Схуднув на 25 кг і без зубів – 22-річний хлопець вже не був схожий на себе. Відтоді минуло дев’ять місяців. Євген багато сміється і жартує, Докладніше >>
За роки свого волонтерства івано-франківський підприємець Ярослав Фуфалько висадив із однодумцями у міському парку майже дві сотні дерев. А разом з такими ж ідейними рибалками заселили у карпатські річки більше пів мільйона мальків цінних видів, пише Галицький кореспондент. Мрія про ботанічний сад За своє життя чоловік встиг посадити тисячі дерев. Спершу засадив своє подвір’я, потім Докладніше >>
Відзначення 363-ї річниці отримання магдебурзького права відбувалося в Івано-Франківську хоч і без гучних святкувань, однак було насичене важливими для міста соціальними та культурницькими подіями. Програма Дня міста Івано-Франківська зазвичай розрахована майже на тиждень через різноманітність заходів, що поєднують офіційні урочистості, культурні, спортивні та благодійні ініціативи. В останні роки з огляду на повномасштабну війну багато подій Докладніше >>
У ветерана потрійна ампутація після поранення на Донеччині. В Івано-Франківську відбулася зустріч учасника бойових дій, журналіста Максима Веприка зі студентами Університету Короля Данила, пише Галицький кореспондент. Ветеран розповів про етику спілкування з людьми з ампутаціями та про основні помилки, які допускають цивільні у комунікації з військовими. До повномасштабного вторгнення Максим Веприк працював журналістом видання «Галицький Докладніше >>
Івано-Франківськ, демонструючи свою відкритість для світу й підтримуючи партнерство з 26-ма зарубіжними містами, отримує значну допомогу по лінії міжнародних зв’язків. Завдяки цьому міста комунальний транспорт з допомогою партнерів поповнився вже понад десятьма одиницями техніки, а подаровані торік автобуси дали змогу запустити в дію ще один комунальний маршрут. Особливо результативним у цьому плані виявився кінець 2024 Докладніше >>
Деркачова Ольга
Золото і світло – це мабуть, перше, що спадає на думку, коли стоїш в оточенні робіт Олега Заставного. Зрештою, виставка має назву «Світло без тіні». Інакше, певно, зі справжнім світлом і не може бути. Та й бачити усе, що довкола нас, можемо завдяки світлу. І вже на виставці пригадала собі, що росла з
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи