Ветеранам не потрібна жалість: франківський боєць Максим Веприк розповів про життя після ампутації та екологічну комунікацію з військовими

У ветерана потрійна ампутація після поранення на Донеччині. В Івано-Франківську відбулася зустріч учасника бойових дій, журналіста Максима Веприка зі студентами Університету Короля Данила, пише Галицький кореспондент. Ветеран розповів про етику спілкування з людьми з ампутаціями та про основні помилки, які допускають цивільні у комунікації з військовими. До повномасштабного вторгнення Максим Веприк працював журналістом видання «Галицький Докладніше >>

Надійне німецьке плече Потсдама

Івано-Франківськ, демонструючи свою відкритість для світу й підтримуючи партнерство з 26-ма зарубіжними містами, отримує значну допомогу по лінії міжнародних зв’язків. Завдяки цьому міста комунальний транспорт з допомогою партнерів поповнився вже понад десятьма одиницями техніки, а подаровані торік автобуси дали змогу запустити в дію ще один комунальний маршрут. Особливо результативним у цьому плані виявився кінець 2024 Докладніше >>

Гуцул: «Зберегти державність – основна наша задача і це ми робимо щодня»

Він пішов воювати три роки тому. Одразу потрапив в десантно-штурмову бригаду. Перші його бої були під Херсоном, далі – Донеччина, потім – Харківщина. У серпні 2023 року він пішов у СЗЧ (самовільне залишення частини – ред.). Рік і три місяці пожив на цивілці: влаштувався на роботу, побудував сім’ю. Після того, як прийняли закон, що можна Докладніше >>

П’ять поранень за три роки: історія прикарпатця Самаеля

Самаель – із Франківщини. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він одразу подався у військомат. Там сказали почекати, відправили додому. Покликали аж у червні. Вчилися «на ходу» Вже у військоматі він познайомився з такими ж хлопцями із свого Коломийського району. Всі разом вирішили йти в «Десятку» (10 окрему гірсько-штурмову бригаду «Едельвейс»), обравши 109 батальйон. Одразу потрапив у Докладніше >>

­­Бобер: «Я думав йти в ЗСУ, проте боявся»

В’ячеслава (позивний – Бобер) мобілізували 16 листопада 2023 року. Пригадує, була 22 година, він повертався додому, тож на зупинці чекав автобус. Під’їхали представники ТЦК і запропонували поїхати з ними. Жодного разу до того повістки не отримував. Тихо сів у бус, а вже наступного дня – був на полігоні. «Я й до того вже не раз Докладніше >>

«Скільки вже можна страждати?»: як прикарпатки після втрати чоловіка на війні дають собі раду

Вони кажуть, що час не зцілює таку рану. Ці жінки не хочуть чути у свій бік, що у них ще все попереду, що вже досить плакати і що мають бути сильними. Вони хотіли би бути не сильними, а щасливими. Такими ж щасливими, коли чоловік був живий, пише Галицький кореспондент. Жити в моменті Через місяць після Докладніше >>

Квітнева волонтерська місія франківців на передову

Не минув й місяць з часу попередньої поїздки на передову, як на початку квітня міський голова Руслан Марцінків вже четвертий раз цього року очолив франківських волонтерів у поїздці на схід з допомогою для наших оборонців на запорізькому напрямку. Франківці доставили їм 250 дронів (як FPV, так і «мавіки»), системи зв’язку, зарядні станції та інші важливі Докладніше >>

Рани треба лікувати вчасно: як франківський психіатр на війні рятує голови

Він знає що робити, аби на війні хлопці «не згоріли», чому їм не поможуть ніякі таблетки поки не наведуть лад у голові, що буває з військовими після тривалих боїв і чому сама лише психотерапія на фронті не допомагає. Після двох років служби у бойовій бригаді франківський психіатр Анатолій Гаргаун не впевнений, хто більше травмований: бійці Докладніше >>

Там, де живуть соровичники: як у надвірнянському селі варять сіль

У селі Молодків мало хто споживає сіль із магазину. Адже тут є солоне джерело, з якого місцеві беруть ропу і виварюють сіль. З нею не тільки готують страви, роблять квашенину, засолюють сало і дають худобі, але й лікуються. А молодківські гурманці з солі давно стали візитівкою села. Хоча сіль – не єдина тутешня принада, люди Докладніше >>

«Почуваюся майже франківцем»: ірландець три роки волонтерить в Україні

Коли на початку повномасштабного вторгнення ірландець Майкл Метьюз побачив відео, як українська бабуся робить коктейль Молотова, він остаточно вирішив приїхати в Україну – щоб допомогти боротися. Вже більше року живе в Івано-Франківську, доставляє військовим тактичні аптечки. Потрохи вивчає українську мову і має причину не говорити «Слава нації». Любить вишиванки, але не хоче мати власну – Докладніше >>

Кому дістануться діти: на Прикарпатті військовий бореться за племінників

Військовий Іван Пазунко, брат якого зник безвісти на війні, понад пів року займається тим, аби взяти під опіку обох його малих синів. Але недавно з’ясувалося, що дітей хочуть віддати чужим людям на усиновлення – справа вже в Долинському районному суді, пише Галицький кореспондент. Чекають брата додому Хлопцям зараз п’ять і сім років, від вересня минулого Докладніше >>

Тренажери з фронту: як коломийський ветеран спортом реабілітує воїнів

Всі тренажери, які є в коломийському ветеранському спортзалі, власноруч зробив боєць Андрій Спіров. Частину з них – в польових умовах війни. Віднедавна він більше не може служити у війську і займатися улюбленим спортом, але продовжує допомагати ветеранам і планує розвивати власний спортивний бренд, пише Галицький кореспондент.  Одного дня він так захотів на війну, що аж Докладніше >>

Борються за кожен день: як живуть прикарпатці з рідкісною хворобою СМА

Попри важке захворювання, яке поступово атрофує всі м’язи, викривлює хребет та ускладнює дихання, люди зі спінальною м’язовою атрофією (СМА) намагаються повноцінно жити: вчитися, працювати і розвиватися. А ще вони в постійному очікуванні шансу на отримання космічно дорогих ліків, які можуть врятувати, пише Галицький кореспондент. Без ліків прогресує В Івано-Франківській області восьмеро дорослих хворіють на СМА. Докладніше >>

Бог живе на фронті: у франківській лікарні охрестився поранений боєць

В обласній клінічній лікарні вже кілька місяців семінаристи приходять підтримувати поранених воїнів. Багато хлопців захотіли посповідатися, декотрі – вперше в житті, хтось зважується охреститися, а ще вчаться молитися, відпускати образи на Бога і відкриватися людям, пише Галицький кореспондент. Знав, що не загине 27-річний розвідник Олександр Лозован з Одещини виконував бойові завдання на Курському напрямку, там Докладніше >>

Покласти біль у кишеню: як мама загиблого прикарпатського бійця пережила три роки після втрати

Він був одним із перших прикарпатців, які загинули під час повномасштабного вторгнення. 19-річного строковика Романа Дубінського з Лисця розстріляли 26 лютого. Мамі знадобилося більше року, щоб знову виходити з дому, почати усміхатися і вбирати не лише чорний одяг. Недавно вона купила червону тканину, аби пошити собі костюм, але досі не наважується, пише Галицький кореспондент. Хотів Докладніше >>

«Наш слід в історії»: як прикарпатець створив удома музей лицарства

Понад 10 років надвірнянський художник Ігор Гаврилюк збирав експонати для власного музею лицарства. Жартує, що в дитинстві не догрався. Зараз тут майже тисяча експонатів: лицарські обладунки різних епох, старовинні гроші, зброя, костюми і навіть середньовічні інструменти для покарання. А ще повно чудернацьких історій та легенд від господаря, пише Галицький кореспондент. Знає, як зробити Щоб зайти Докладніше >>

Зачіска, макіяж і фотосесія: для матерів загиблих воїнів у Франківську стартував проєкт

Перукар, візажист і фотограф безкоштовно робили учасниць проєкту ще красивішими. Декотрі жінки уперше в житті мали професійний макіяж і фотосесію, інші за весь час від загибелі сина лише тепер дозволили собі зачіску в перукаря-стиліста.   У ветеранському просторі «Ветеран ПРО» стартував проєкт для матерів полеглих воїнів «Сила жінки-матері», пише Галицький кореспондент. Цього разу в проєкті Докладніше >>

Зустрітися з татковими побратимами: у Франківську для дітей загиблих воїнів стартував проєкт 

Раз на два тижні протягом кількох годин діти загиблих бійців бавляться в настільні ігри з військовими ветеранами, а мами дітлахів у цей час спілкуються в колі підтримки під супроводом психолога. Такі зустрічі допомагають усім: ветеранам – бути корисними, дітям – отримати трохи уваги від тих, хто так схожий на тата, їхнім мамам – вивільнити емоції Докладніше >>

Це не для кожного: верховинська майстриня пошила понад сотню гуцульських кожушків

Понад 20 років шиє кептарі Марія Досяк з верховинського села Криворівня. Її вироби бачили повно виставок і фестивалів. Дехто готовий чекати навіть рік, аби лише саме ця майстриня шила кожушок, пише Галицький кореспондент. Бо пам’ятка Майстриня – з творчої родини. Батько – краєзнавець, журналіст, багато років староста в гурті колядників. Старший брат колись помагав мамі Докладніше >>

Такою треба народитись: як відомі франківки вболівають за спортивні команди

Не кожен може бути спортсменом, але й не кожен може бути вболівальником. Таким треба народитися – вважають відомі франківки, пише Галицький кореспондент. Тупотіти ногами, кричати, вибігати на поле, вдягати вбрання лише кольору улюбленої команди, не пропускати жодної гри – кожна з них вболіває по-своєму.    У баскетболі – як вдома Її гардероб переповнений жовтим вбранням. Докладніше >>