Цей чолов’яга був справжнім феноменом – йому все вдавалося з першого разу і завжди таланило. Його життя було динамічним і сповненим авантюризму. Аж поки в Україні не почалася війна. На той час мешканцеві Бурштина Миколі Білоголовському було вже далеко за 50 років, він мав би бути вдома – допомагати дітям і бавити внуків. Принаймні саме Докладніше >>
Опалювальний сезон радість приносить не всім. До прикладу, жителі вулиці Івасюка, що в Івано-Франківську, скаржаться на їдкий дим, який, за їхніми словами, утворюється внаслідок опалювання монастиря Святого Йосифа шкідливими відходами. Монастир Святого Йосифа розташований за 20 метрів від житлового будинку №46, жителі якого першими звернули увагу на зіпсуте повітря, як тільки стартував опалювальний сезон в Докладніше >>
До 110-річчя від дня народження члена ОУН Михайла Джерджа рада Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ухвалила рішення про встановлення йому анотаційної дошки в Івано-Франківську на фасаді будинку по вул. Матейка №4, в якому він народився і жив до 1940 року. Це рішення підтримали члени ради обласної організації товариства. Після цього Докладніше >>
Франківський військовий Ярослав Костишин із позивним Ярик ще хлопчаком мріяв про літаки. Все життя присвятив тому, аби сісти в крісло пілота. Але політати йому судилося тільки одного разу – на борту літака у власній труні. Донечки дотепер люблять витягувати й переглядати батьковий одяг, іноді навіть вдягають його курточку. Кажуть, що його речі мають дуже добру Докладніше >>
6 жовтня в Івано-Франківському міському клінічному перинатальному центрі під час пологів померла 27-річна Наталія Цуцяк. У породіллі почалася кровотеча, яку медики не змогли спинити. Рідні звинувачують у її смерті медиків. Мама Наталі Оксана Кіршак стверджує, що її донька була здоровою і повинна була народити їй здорового внука. Натомість після пологів вона застала її у кисневій Докладніше >>
Український іконопис спочатку увібрав у себе досягнення візантійської цивілізації, її світосприйняття та естетику, а пізніше – і здобутки західноєвропейської культури. Найбільшим його досягненням було церковне малярство, а в ньому – іконостаси. Знаменитий золочений Богородчанський іконостас нині зберігається у Львівському національному музеї українського мистецтва. Цей шедевр давніх майстрів, датований ХVІІ ст., потрапив у 1875 році до Богородчан (шляхом купна по касаті Скита), звідти у 1916 – до Відня, а в 1924 – до Львова. Докладніше >>
11-річна франківка Богдана Школьна понад усе мріє стати співачкою. Улітку вона навіть брала участь у прослуховуваннях на шоу «Голос країни». Не пройшла, але це ще більше надихнуло талановиту красуню розвиватися. А ще дівчинка дуже хоче не втратити своє праве око. Бо ліве – вже ніколи не буде бачити. Богдана шість років бореться з пухлиною. Німецькі лікарі подарували їй надію на порятунок. Ціна такого порятунку – 35 тисяч євро. Дівчинці дали місяць на підготовку, інакше може бути надто пізно. Докладніше >>
Однією з найвидатніших перемог українського війська була Конотопська битва 8 липня 1659 року, коли козаки під проводом гетьмана Івана Виговського вщент розгромили 100-тисячну московську армію. Ясна річ, в радянських підручниках історії про неї не згадували. Самого ж гетьмана Виговського обзивали зрадником, польським, шведським і татарським запроданцем. Докладніше >>
Щодня о восьмій вечора вони телефонували одне одному. А того страшного дня у слухавці ніхто не відповів. Коломийський снайпер Володимир Чепіль загинув у час так званого перемир’я. Тепер у сім’ї єдиним чоловіком залишився тільки 10-річний син Артур. Після трагедії його не раз дражнили в школі, жорстоко ріжучи словами: «А що ти мені зробиш? Твій тато помер!» Докладніше >>
Красноїльська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, що на Верховинщині, потребує негайного капітального ремонту. Через допущені помилки ще на стадії будівництва щороку приміщення закладу потроху знищує грибок і пліснява. Тим часом школярі змушені навчатися у крихітних непристосованих приміщеннях, а вчителі – ходити на перерві туди-сюди: зі школи до пришкільного інтернату. Докладніше >>
Рада Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ухвалила рішення про встановлення пам’ятної дошки єпископу-помічнику Івану Лятишевському в Івано-Франківську на фасаді будинку на вулиці Шевченка, 14, в якому владика проживав з 1907 до 1945 року. З таким клопотанням звернулися до міського голови Руслана Марцінківа. Докладніше >>
Не було би сміття – не було би зарплати. Люди в салатових і помаранчевих жилетах щодня власноруч роблять наше місто чистішим. «ГК» спробував, як це – працювати прибиральником, і дізнався багато цікавого: чому щастить, коли мокрі лавки, який зв’язок між підмітанням і медитацією, як спілкуватися з нахабами, котрі смітять, і чому за своєю лопаткою треба дуже пильнувати, особливо взимку. Докладніше >>
Незадовго до війни він примирився з Богом, а потім, вже воюючи на фронті, задумав відкрити у своєму місті церкву. Але спершу мав перемогти загарбника. У легендарний батальйон імені Джохара Дудаєва брали далеко не кожного. А бурштинського добровольця Вадима Савчака одразу взяли. Він виявився талановитим розвідником, під час розвідки й загинув. Біда сталася якраз на день народження сестри, вся родина саме святкувала її 40-річчя. Докладніше >>
У селі Космач, що на Косівщині, наприкінці липня негода зруйнувала міст. Через сильні опади влітку жителі трьох присілків – Андрійцева, Багна та Бані – залишились відрізаними не тільки від районного центру, але й від центру свого села. Єдине сполучення зі світом – залізна балка від моста, проходячи по якій, люди щоразу наражають себе на смертельну небезпеку. Докладніше >>
Євген Тавенок та його дружина ось уже місяць живуть у машині. А все тому, що перейшли дорогу кільком жителям сіл Яворів та Річка, що на Косівщині. 5 вересня невідомі підпалили будинок, в якому проживало подружжя. Євген Тавенок – київський підприємець, займався меблевою та деревообробною галуззю. У 2014 році вирішив придбати будинок на Прикарпатті. Чоловік планував зайнятися зеленим туризмом, а робити це найкраще серед гір та лісів. Докладніше >>
Між схилами вкритих смереками гір, в урочищі з цілющими джерелами та унікальним мікрокліматом розташоване диво зодчих і природи – Скит Манявський. Це аскетичний чоловічий монастир східного обряду, український Афон, визначна пам’ятка духовності, культури і мистецтва. Заснував монастир 1606 року (в інших джерелах – 1611) Йов (Іван) Княгиницький (1550–1621), шляхтич східного обряду, родом із містечка Тисмениці. Докладніше >>
Важко склалася доля Марії Петрівни Амброзяк, яка народилася 27 січня 1936 року в селі Почепи Золочівського району Львівської області. Село було повстанським, у ньому до 1950 року не було створено колгоспу. Вуйко Марії був в УПА, тож у їхньому обійсті часто проводили обшуки. Зрештою її маму звинуватили в тому, що вона переховує партизанів. Батько Марії помер ще на початку війни, в 1940 році, в сім’ї підростали десятирічний брат і дев’ятирічна сестра. Докладніше >>
Лікарі давали йому два дні, а він відтоді живе уже сім років. 15-річний Михайлик Клапчук ніколи в житті не грав у футбол і не ходив до школи. Йому страшенно хочеться, але – не може. П’ять років тому цей хлопчик здолав дуже важкий рак – лімфому Беркітта. А тепер знову потребує допомоги: гепатити В+С, цироз печінки, імунітет майже на нулі, вроджена вада серця… Турецька клініка погодилася допомогти дитині, але спершу він має пройти там комплексне обстеження, яке коштує майже 12 тисяч доларів. Докладніше >>
Він мав повернутися з війни і вдруге одружитися зі своєю жінкою. Не вернувся – жінка стала вдовою. Прикарпатський військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади Ігор Денисів вивіз із поля бою не одну сотню поранених і загиблих вояків, а себе витягнути з пекла війни не зміг. У ніч перед загибеллю зателефонував дружині: «Тут дуже стріляють. Не знаю, яким вернуся додому: чи живим, чи мертвим…» Докладніше >>
Акуратно згорнутий паперовий сувій довжиною чотири метри – свій родовід ще від прапрапрадіда отця Григорія Кисілевського (1724-1796), в якому налічується більше півсотні священничих родин, зберігає пан Ігор Кисілевський з Івано-Франківська, рідний брат відомого в українській діаспорі на теренах Польщі художника Бориса Кисілевського. Їхній прапрадід – також о. Григорій (1773-1827), прадід – о. Микола (1813-1886), а дід – о. Ізидор (1848-1925) Кисілевські. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Ню – чи не найдавніший мистецький жанр. До оголеної натури зверталися митці в усі часи та епохи, трансформуючи теми і сюжети, намагаючись вийти поза межі тілесного, щоб у ню було не лише ню, а щось глибше. На оголеному тілі гарно світиться світло, на оголене тіло гарно лягають сутінкові тіні, мовою тіла можна розказати і сказати
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи