Уже минуло кілька років, а її прізвище досі пам’ятають у пологовому будинку. Франківчанка народила дитину на шостому місяці вагітності. В те, що малюк виживе, не вірив ніхто. Лікарі були переконані – навіть якщо він і житиме, то з купою серйозних вад і болячок. Але мама боролася і вірила. І диво сталося. Докладніше >>
«Я хоч і великий, але маю дуже ніжну душу», – каже Володя Любименко, кремезний 27-річний хлопчина з Івано-Франківська, десь під 180 см зросту. Він на інвалідному візку, обличчя деформоване, ноги судомить, мовлення погане. Сім років тому хлопця сильно побили. Відтоді він – безпомічний. Все, що зараз може робити, – це читати молитви і притчі, складати вірші та дарувати компліменти жінкам. Галантності йому не позичати. Хороша реабілітація могла б неабияк допомогти Володі – він мріє стати на ноги і самотужки дійти хоч би до кухні чи ванної. Докладніше >>
На початку ХХ століття, більш ніж через два століття після Полтавської битви (1709 р.), українцям вдалося відновити своє військо. Його відродження було безпосередньо пов’язане з розквітом українських молодіжних руханкових, пожарних і стрілецьких товариств «Січ», «Сокіл» та інших. Ідея українського війська, яке допоможе здобути державність, спонукала до заснування нових осередків молодіжних організацій на території всього краю. Докладніше >>
У №683 від 27 вересня 2018 року «Галицький кореспондент» друкував статтю «З дорогою не пофортунило» про ситуацію з вулицею Володимира Великого у селі Хом’яківка Тисменицького району. У матеріалі люди скаржаться на фермерське господарство «Фортуна», яке їздило вантажівками попри їхні будинки. За словами місцевих жителів, через це у них почались проблеми, зокрема потріскали стіни в домівках. Докладніше >>
У своїх 29 років Христина Паршенцева із міста Долини пережила вже 9 переломів ніг. Вона ніколи не гуляє містом, але вдома самостійно вчиться їздити на велосипеді; у неї немає відданих друзів, але вона піклується про п’ятьох котів; вона ніколи не ходила до школи, але навчилась грамоті і пише вірші. А ще – мріє продати свої картини, щоб заробити грошей на операцію, бо найбільший її страх – сісти в інвалідний візок. Докладніше >>
Попри те, що реформа національної поліції розпочалася у 2015 році і була позитивно сприйнята населенням, сьогодні у соцмережах, у розмовах зі знайомими, по телебаченню доволі часто можна почути негативні факти і відгуки, які характеризують роботу поліції. Між собою люди продовжують називати правоохоронців “мєнтами”, а на вулиці їх оминають. Докладніше >>
Якщо ми прагнемо збудувати міцну націю, дуже важливо зберегти здоров’я кожної жінки. Для цього важливо: – любити себе; – проходити щорічні медичні огляди у вузьких спеціалістів (гінеколога, мамолога, за потреби в ендокринолога та ін.); – проходити УЗД органів малого тазу (раз на рік; за необхідності лікар встановить інші терміни) та молочних залоз (після 25 років); – робити мамографію після 40 років. Докладніше >>
Франківчанка випала з 10-го поверху і вижила. Довгі місяці в лікарняних палатах, досі мордують пекельні болі, але живе надією нарешті випростатися на повен зріст і знову самотужки ходити. Для цього потрібна дорога операція, а ще щодня необхідні ліки, продукти і чимось платити за житло. Однак і мотивація в жінки потужна – каже, що хоче почати зовсім інше життя, не таке, як колись. Докладніше >>
Мало хто знає, але чотири роки свого життя видатний український фольклорист, мовознавець та літературознавець Володимир Гнатюк провів у нашому місті, навчаючись у Станиславівській державній гімназії. Тут він визначив своє майбутнє заняття та познайомився із дружиною. Спробуємо сьогодні відкрити цю маловідому сторінку історії нашого міста. Докладніше >>
Українська революція на землях Галичини проявила себе у вигляді Західно-Української Народної Республіки. Поява цієї молодої держави значно активізувала діяльність низки українських вчених, які хотіли докластися до рідної справи. Серед них – український вчений-правник, політичний діяч та автор проекту Конституції ЗУНР Станіслав Дністрянський. Розповімо детальніше про життя і діяльність цієї непересічної постаті в нашій історії. Докладніше >>
Українсько-польська війна 1918-1919 рр., безперечно, належить до визначальних чинників українських державницьких змагань 1917-1923 рр. В Галичині ще довго потім відчувався відгомін братовбивчої війни. Песимістичні настрої галичан посилювалися арештами видатних українських діячів періоду ЗУНР. Однією з таких справ, що викликала значний резонанс, було слідство та суд над лікарем Петром Петрушевичем, який контролював санітарний стан найбільшого табору для інтернованих осіб та військовополонених ЗУНР, що був розташований на Косачеві, передмісті Коломиї. Докладніше >>
З другої половини 1944 р. через вступ Червоної армії в Західну Україну членство ОУН-УПА втратило можливість запроваджувати власну економічну політику і перейшло від конструктивної роботи з побудови власної економічної системи до деструктивної роботи зі знищення ворожої. На цьому етапі на перше місце виступила антиколгоспна боротьба та ліквідація активістів радянського режиму. Докладніше >>
Прикарпатські річки – добра принада для туристів, але приховують велику небезпеку. Жертвами водойм стають місцеві жителі і туристи, які йдуть на дно здебільшого через власну необережність. Як вберегти себе і близьких, щоб відпочинок на березі не став фатальним, дізнавався «Галицький кореспондент». Докладніше >>
Практично щодня у новинах розповідають про дорожньо-транспортні пригоди, в яких травмуються чи гинуть люди. Статистика аварій є по-справжньому моторошною, дехто навіть вживає термін «неоголошена війна на дорогах». У 2018-му році на Івано-Франківщині правоохоронці зафіксували 2939 дорожньо-транспортних пригод за участю 5851 особи. Більшість із них – аварії без потерпілих, часто водії навіть не інформують поліцейських про такий інцидент. Докладніше >>
Слабкість, безвихідь чи навіть прокляття. Як би ми не називали ці дії, та суть залишається незмінною: самогубство – це кінець існування для загиблого та величезне горе для його рідних. Такі історії ламають життя людей, а найгірше те, що часто ми не можемо запобігти нещастю, допомогти чи зрозуміти причини. «Галицький Кореспондент» спробував дізнатися, що штовхає людей здійснити суїцид та як вберегти себе і близьких від непоправного. Докладніше >>
Коли країна стає незалежною, то вона, як правило, отримує власну Церкву: так сталося, наприклад, у Румунії, Сербії та інших державах. Скажімо, Албанія, менша за територією, ніж деякі наші області, має Патріарха і свою невелику Церкву. А Україна, одна з найбільших у світі держав як за площею, так і за кількістю православних парафій, не може вирішувати внутрішні церковні питання… Докладніше >>
20 січня минуло п’ять років з дня завершення оборони Донецького аеропорту українськими військовими. 242 дні наші бійці протистояли проросійським сепаратистам та мужньо відстоювали незалежність України. Вони зробили те, що, здавалося, звичайним людям не під силу. Їхня відвага та патріотизм навіки закарбувались у пам’яті українців, а самі бійці з того часу отримали горде звання “кіборгів”. Докладніше >>
На початку минулого століття з-поміж активних видів дозвілля престижним вважалося відвідування балів і танцювальних вечорів. Про бальні традиції вперше серед місцевих краєзнавців писала Наталія Храбатин. Ми віднайшли нові цікаві факти, що стосуються цієї теми, якими хочемо поділитися з вами. Докладніше >>
Під час національно-визвольної боротьби ОУН-УПА не всі повстанці мали силу витримати випробування долі, морально не зламатися і залишитися зразком для наслідування для інших борців. Ми не маємо права їх звинувачувати, бо не знаємо, як самі вчинили б у таких обставинах. Але їхні долі – це також частина мозаїчної картини суспільно-політичної ситуації на Прикарпатті в 40-50-х рр. ХХ ст. Докладніше >>
Коли вбитого на війні Юрія Головченка привезли до рідної хати, горіх на подвір’ї почав плакати – з гілок крапала вода. Дивувалися люди, а природа плакала… Юрій Головченко – солдат 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 13 жовтня 2017 року у районі с. Новоолександрівка на Луганщині від кулі ворожого снайпера. Йому було 39 років. Похований 20 жовтня на кладовищі в рідному селі Пнів Надвірнянського району. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Для мене очікування Великодня проступає особливо чітко та ясно, коли з’являється афішка, що от-от відчинить свої двері виставка «Великодня». Величне християнське свято, про яке митці говорять у живописі, малярстві, скульптурі, різьбі по дереву, у ювелірних прикрасах, одязі, і звісно ж, у писанках. Іконописні сюжети та світські, сакральні та побутові, пейзажі, натюрморти, портрети… Метал, кераміка, дерево…
Палій Юлія
Чергова моя поїздка до чоловіка виявилася чи не найважчою. Мені вперше самостійно довелося їхати за кермом майже 500 км. Я зважилася на цей крок, бо розумію, що ще не скоро закінчаться наші з Вовою фронтові побачення. Водіння як крок до свободи Коли я 9 років тому пішла вчитися, щоб отримати водійське посвідчення, то й уявити
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного