У нашій попередній статті ми проаналізували особливості прийняття та обговорення проекту генерального плану розвитку Станіслава у повоєнний період. Через десять років після завершення Другої світової війни було відновлено пошкоджену міську інфраструктуру та житло. Станіслав набув обрисів соціалістичного міста, яким його хотіли бачити нові господарі. Планова економіка вимагала подальших змін міста над Бистрицями. Докладніше >>
Захоплення Польщею в результаті польсько-української війни 1918-1919 рр. західноукраїнських земель, дискримінаційні та полонізаційні заходи проти українців у Польській державі в міжвоєнний період, пацифікація 1930 р., брутальне знищення українських церков на Холмщині в 1938 р. підготували ґрунт для опору українців агресивній польській імперській політиці. Докладніше >>
Івано-франківський журналіст Микола Волков принципово не одягає військову форму. Доста з нього війни! Після демобілізації бійцеві захотілося зовсім іншого життя, більш спокійного і розміреного. Він покинув журналістику і пішов працювати вантажником. Бо там йому ставало легше – не треба було багато мізкувати. Нині Микола знову пише статті, але живе в геть новому форматі. Докладніше >>
32-річний іванофранківець Назар Безанюк знає, як підкорити серце американської жінки. І довів це на ділі. Пара уже шість років насолоджується сімейним життям у Нью-Йорку. Тепер Назар точно знає, що американців американського походження не існує, місцева леді нізащо не приготує канапку своєму благовірному, а українців тут поважають за розум і працьовитість. Докладніше >>
Цей 44-річний вояка знайшов душевний спокій лише на війні. До того багато років поспіль несамовито страждав через жіночу зраду. На фронт вирушав із сяючими очима – вперше за довгий час відшукав у собі наснагу до життя. Але вже за кілька місяців утратив його. Мама якраз переслала йому сумку з наготовленими харчами, та Степан уже був на небесах. Докладніше >>
Поява пурпурової судинної сіточки під шкірою на ногах, рельєфні вузлики на венах – це перші ознаки варикозного розширення вен. З часом воно починає проявлятися неприємними болісними відчуттями – важкістю в ногах, свербінням, набряками. Чому виникає це підступне захворювання, як допомогти організму та не допустити погіршення стану, розповідає лікар-психофізіолог Павло Євдокименко у газеті «Здоров’я і довголіття». Докладніше >>
Колишня вулиця Сапіжинська (нині Незалежності) є рекордсменкою серед зображень на старих поштівках Станиславова (нині Івано-Франківськ). Однак більшість карток презентують початок вулиці, до перехрестя з теперішньою Шашкевича (колись Св. Йосифа). Найбагатшу ж історію має двоповерховий наріжний будинок біля перетину вулиць Шашкевича, 7 і Незалежності, 23. Докладніше >>
Богдан Скаврон – журналіст. Спеціальність – кримінальні новини. Оцінка – один з найкращих у цій сфері. Довгий час працював у «Галицькому кореспонденті». Останніх чотири роки працює у Львові, зараз є черговим редактором стрічки новин сайту газети «Експрес». Докладніше >>
Коломийський боєць Андрій Криштофович із позивним Дєд дуже любить свою землю і майже так само сильно – добру каву. Коли треба було, землю пішов захищати, а каву навчився готувати таку, що всі вояки сходилися до його так званого фронтового кафе «У нацика». Після демобілізації Дєд продовжує пригощати ароматним напоєм, відкривши заклад у Коломиї. Там усе продумано до деталей і вкладена часточка його душі. У цьому кафе є багато джазу, блюзу і смаколиків, але ніде немає згадки про війну. Це було принципово для Андрія – вже достатньо навоювався на передовій, тепер час пити каву. Докладніше >>
Точна причина розвитку раку щитовидної залози, як і всіх інших видів злоякісних новоутворень, на сьогодні невідома. Факторами ризику цієї патології є тривала недостатність йоду, дія іонізуючого випромінювання, порушення імунної відповіді. Не виключена і роль спадковості. Докладніше >>
У наш час, коли кожний клаптик міської землі є потенційною зоною житлової забудови, коли з карти міста один за одним зникають промислові підприємства, читачам було б цікаво довідатися, а як розвивалося місто після Другої світової війни, яким його бачили тодішні нові господарі. У Державному архіві Івано-Франківської області ми віднайшли документи, які розкривають особливості прийняття та обговорення генерального плану розвитку Станіслава у повоєнний період. Докладніше >>
За 13 років подружнього життя у Тунісі прикарпатка Мар’яна Москалюк (Беребаі) пережила всяке: чорну депресію, злети і падіння в бізнесі… Але зрештою виграла щось дуже коштовне – щастя на березі моря, кохання із жасминовим ароматом і смачний кускус. Але який би не був красивий і комфортний Туніс, все ж дуже бракує українського повітря. Докладніше >>
Верховинський говір, бездонна душа і сталева рука феноменального воїна – таким Василь Шлімкевич із позивним Дяк запам’ятався своїм побратимам. Він мав багато енергії, блокпост був не для нього. Мисливець, снайпер, розвідник. Цей боєць був воїном-одинаком і завжди знав трохи більше за інших – мав величезний бойовий досвід і тонку інтуїцію. А ще мав неймовірно добре серце – казав, що воює на Донбасі, аби молодих хлопців туди не брали, бо їм ще треба пожити. На фронті Дяк намагався ні з ким особливо не ставати близькими друзями – аби потім не було боляче від втрати. Докладніше >>
Цього разу розповімо про видатну постать в українській історії, громадсько-політичного і державного діяча Євгена Петрушевича. Йому довелося жити та працювати в непростий час здобуття українцями свого місця серед європейських народів, активної боротьби в несприятливій міжнародній ситуації та пошуку візії майбутнього рідного народу. Також поговоримо і про малознані факти біографії цієї людини в контексті нашої непростої української історії по обох берегах Збруча. Докладніше >>
31-літній прикарпатський розвідник батальйону «Крук» Андрій Гнип’юк, повернувшись із війни, зміг здійснити те, що мало кому під силу – заслужити любов дітей. Причому аж трьох сотень одразу – цілого ліцею. У знаменитому американському романі «Мобі Дік» перемога однойменного білого кита символізує велич та страх людини перед природою, що має незбагненні для людства сили, котрі не можна скорити. Саме тому Андрій і обрав собі такий позивний – Мобі Дік Докладніше >>
Протягом усього 2018-го в Україні триватиме відзначення 120-літнього ювілею і 25-х роковин смерті славного сина українського народу Патріарха Мстислава (Скрипника), без якого важко уявити національну історію нашої церкви упродовж ХХ – початку ХХІ століття. Докладніше >>
З другої половини ХІХ століття галичани значно активізують свої національні інституції. 1861 року на базі гуртка львівської інтелігенції «Молода муза» Юліан Лаврівський (у майбутньому віце-маршалок Галицького сейму, голова «Просвіти») заснував перше громадське культурно-освітнє товариство «Руська Бесіда». Згодом подібні товариства виникли у Станиславові, Перемишлі, Тернополі та інших містах. Вони утримували клуби, театральні групи, читальні зали і бібліотеки, влаштовували концерти, літературно-музичні вечори, присвячені Т. Шевченку, М. Шашкевичу, проводили зустрічі з гостями з Наддніпрянської України тощо. Товариства «Руська Бесіда», будучи осередками національно-культурного життя, сприяли піднесенню рівня освіти та культури, формуванню національної свідомості мешканців Галичини та Буковини. Докладніше >>
Так його називали друзі. Загибель 20-річного десантника з Городенківщини Андрія Галая не була марною. Він поліг у бою під Луганськом, прориваючи вороже кільце до аеропорту. Це дало можливість вивести з оточення більше 50 поранених десантників, у яких не було вже ні води, ні медикаментів. Перед боєм, передчуваючи свою смерть, сказав побратиму: «Ти поїдеш і скажеш моїй дівчині, що я її дуже кохав, та подаруєш великий букет ромашок». Докладніше >>
43-літня коломиянка Світлана Безручко вже звикла до землетрусів – для Чилі це буденне явище. У цій країні вона відчула себе унікальною не лише для коханого Рауля, але й для місцевих жителів. Тут небо безхмарне 320 днів на рік, магнолії цвітуть навіть узимку, а просто за вікном мигтить діючий вулкан. Подейкують, коли Бог створив Землю, то розділив усі природні багатства між країнами, а все, що лишилося, вкинув до того місця, де зараз Чилі. А це було усе найкраще: гори, пустеля, океан, айсберги, вулкани – справжнісінький рай. Принаймні таку легенду розповідають чилійці про свою батьківщину. Докладніше >>
Не мстити, а простити. Днями у польському селі Сагринь, що на Холмщині, президент України офіційно відкрив меморіал українцям, які колись там мешкали і загинули 10 березня 1944 року від рук підрозділів польського підпілля. На подію прибули багато родичів убитих, були навіть очевидці трагедії. Село Сагринь. Цвинтар. Одразу при вході десятки хрестів. Обвиті вузенькими блакитно-жовтими стрічечками. Всі хрести безіменні. Лише на єдиному, тому, що з самого краю, є фотографія і підпис: «Новосад Микола Федорович, 1882 – 1944». Докладніше >>
Палій Юлія
Війна змінює всіх. І з кожними змінами вона ставить перед нами все більше викликів. Нам як суспільству, яке живе в нових умовах, важливо не ігнорувати й не замовчувати, а навчитися говорити та вирішувати питання, які стають життєво важливими. Відновлення емоційної стабільності не менш важливе ніж фізичний відпочинок. І якщо є варіанти підтримки, які можуть допомогти
Деркачова Ольга
Що ви знаєте про ліногравюру? А що ви знаєте про чекання? Відповідь на перше питання знайти легше і швидше, тут навіть штучний інтелект не збреше. З іншим трохи складніше, бо жоден чат gpt не розкаже, як це і чому це, у жодному словнику не знайдеться слів, необхідних не для розуміння лексичного значення, а для відчуття
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного