Вогник

Його маленький синочок якось сварився на Боженьку, що Вона така нечемна і ніяк не віддасть татка назад додому. Але, може, татко й сам утече, адже мама каже, що він там, на небі, має і свій літак, і БТР. Бійця Владислава Файфуру побратими кликали Вогником. Бо він умів запалювати людські серця щастям. Докладніше >>

Де прихилитись сироті?

Олександрові Бойку – 26 років, він сирота. Власного житла у нього немає. Час від часу хлопець ночує на вокзалі в Яремче, іноді – у друзів чи працедавців. І вже три роки перебуває на квартирному обліку, чекаючи на власні квадратні метри, де зміг би відчути себе господарем. Зараз же у хлопця немає нічого. Навіть мобільного телефона, який викинув, щоб ні з ким не спілкуватися. З останнього місця роботи він звільнився, чому – не пояснює. І взагалі говорити ні з ким не хоче – хоче померти… Докладніше >>

Забуті могили

За свою давню історію наше місто зазнало багато війн і збройних конфліктів, останні з них – Перша і Друга світові – зачепили його безпосередньо, війна в Афганістані і теперішня війна на сході України забрали життя наших краян-вояків далеко від рідного дому. Війни залишили в місті по собі могили солдатів і офіцерів різних армій. Історія військових некрополів міста ґрунтовно ніким не досліджувалася. Якщо і згадуються військові могили, то епізодично в контексті певних подій чи пам’яток. Докладніше >>

Нереабілітовані: червоноармієць, що потрапив у боївку УПА через шинель

Різними шляхами потрапляли в УПА українці, які служили в Червоній армії. Оригінальною в цьому контексті виявилася доля Лук’янченка Олексія Тимофійовича, 1925 р.н., уродженця с. Добрянка Долинського району (нині, імовірно, Вільшанського району) Кіровоградської області. Докладніше >>

Довічне опікунство – палиця на два кінці

Соціум не завжди готовий сприймати людей, поведінка яких виходить за рамки звичної. Часом вони залишаються без підтримки, наодинці зі своїми проблемами. Держава, звісно, допомагає соціально незахищеним, хворим чи просто «іншим», але вони можуть стати і жертвами шахраїв або неприємних життєвих обставин. Докладніше >>

Забутий бургомістр

Нещодавня знахідка надмогильної плити бургомістра Станиславова Артура Німгіна поблизу об’їзної ділянки автодороги Львів-Рахів, неподалік с. Рибне, на відстані близько 300 метрів від автомобільного базару, неабияк сколихнула мешканців Івано-Франківська. На знахідку натрапив професор кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Віталій Надурак під час прогулянки лісом, та у «Фейсбуці» про неї повідомив громадськість, звернувшись до міського голови Руслана Марцінківа. Докладніше >>

Іван Франко, Леся Українка та Ольга Стефанович у Буркуті

З історією Прикарпаття тісно пов’язані імена багатьох визначних представників українства. Ми маємо опиратися на когорту тих, хто відроджував старі традиції галицького краєзнавства, а прикладом для нас може і повинна бути титанічна праця на цій ниві Івана Франка (1856-1916). Фактично саме великий Каменяр заклав перші підвалини для розвитку галицького краєзнавства. Багатогранна творчість І. Франка в період Австро-Угорщини була спрямована на відродження національної свідомості не тільки галичан, а й всіх українців. Докладніше >>

Дерево з ідеальним характером: Як воїн АТО на цивілці почав усе з нуля

Столяр. Воїн. Творець. Такий шлях здолав прикарпатський боєць АТО Віктор Гушулей із позивним Борода. Він переконаний – немає гори, яку неможливо підкорити.  А чого ховатися? Багато років до війни Віктор займався столярною справою. Ще з дитинства любив майструвати з дерева, вигадувати щось не таке, як у всіх. Каже, що у цьому занятті для нього немає нічого нереального. Докладніше >>

Довгожителі Прикарпаття

Середня тривалість життя в Україні – 70 років, а кожний третій чоловік не доживає i до 60-ти. Не так давно Інститут геронтології нарахував 111 тис. українців віком понад 90 років та 2 тис. осіб, які прожили понад 100 років. Зокрема, на Прикарпатті мешкають 22 довгожителі, які переступили столітній рубіж. Докладніше >>

Німці у Станиславові

Німці для українців асоціюються з порядком та пунктуальністю, проте мало хто знає, що не одне століття цей народ жив поряд з нами і ми від нього теж чогось вчилися. Для вас, дорогі читачі, сьогодні розповімо про німців в історії життя нашого міста та краю. На землях Східної Галичини німці з’явилися на запрошення галицьких князів. Так, Данило Галицький і його син Лев запрошували їх для розвитку різних ремесел і торгівлі у містах. Таким чином німецькі поселенці опинилися у містах Галицько-Волинської держави, як-от Львів, Холм, Перемишль та Самбір. Докладніше >>

Останній бій на Вознесіння

Біда сталась якраз на Вознесіння. Кажуть, тоді ворота до раю відкриті. Івано-франківський боєць Василь Семанюк побув на війні тільки місяць. Легендарний генерал Кульчицький дуже хотів забрати його до себе у Нацгвардію, а забрав із собою на Небо. «Я не проти розповісти про свого доброго друга Васю, але мені дуже важко це зробити. Розумієте, про що я?»… «Порядний чоловік і людина слова – ось таким був мій колега Василь Семанюк. У нас практикується таке поняття, як  старшинство. Докладніше >>

Юрій СОЛОМЧЕНКО: «Існує життя до грибів і після!»

Бізнесмен Юрій Соломченко народився в Косові. За спеціальністю – художник, закінчив Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Один із найуспішніших і найвідоміших грибників на Прикарпатті. Оскільки потеплішало і, отже, скоро підуть гриби, журналіст «Галицького кореспондента» вирішив розпитати його як експерта про все, що стосується грибів. Докладніше >>

Коли вояка живе всередині тебе: Як боєць АТО веде свою війну на цивілці

Нині 28-річний прикарпатський спецпризначенець Євген Цимбалістий із позивним Атом працює в патрульній поліції, і це стало його основною реабілітацією на цивілці – він знову відчув, що є корисним для суспільства. Але вдома вже давно приготовлений наплічник зі всім найнеобхіднішим – якщо покличуть на передову, аби зразу ж і вирушити. Докладніше >>

Великдень у Чортівці очима Оскара Кольберґа

Відомий польський етнограф Оскар Кольберґ з 1861 по 1880 роки неодноразово навідувався в Чортовець на Городенківщині, збираючи матеріал для свого тритомного «Покуття». Саме з цієї хрестоматійної праці, яка дає розлогу географічну, мовну, історико-етнографічну панораму регіону, вміщує детальні описи їжі, одягу, щоденної праці, святкових обрядів покутян, тексти казок, прислів’їв, ігор та пісень, по суті, Європа і дізналася про Покуття. Докладніше >>

Тіні забутих ремесел

У давнину кожен гуцул мав свою справу. Ніхто не гнався за наживою, а спокійно вставав зранку і брався до роботи. Їхнє ремесло розпізнавали за звуком – гупання деревини у бондаря чи натягування струн у музиканта. Були і жіночі заняття: вишивка, килимарство, ткацтво. Докладніше >>

Відповідальність за приручених

З розвитком людської цивілізації все більшого значення набувають гуманітарні аспекти у ставленні до живої природи, зокрема до тварин. На практиці це виливається в організацію товариств задля недопущення жорстокого ставлення до тварин та впровадження гуманістичних ідей. У другій половині ХІХ ст. у Галичині з ініціативи священика і професора германістики Львівського університету Євгена Яноти було організоване Галицьке товариство охорони тварин. Докладніше >>

Вдень комсомолець і вчитель, а вночі бойовик ОУН

Під час протистояння радянської карально-репресивної системи із рухом опору ОУН-УПА українці часто змушені були вести подвійне життя. Офіційно вони були лояльними слугами правлячого режиму (партійними та комсомольськими активістами, вчителями і т.д.), а фактично здійснювали дії на підрив совітської влади. Таку місію виконували, до прикладу, Горбулевич Броніслав Францович, 1929 р.н., уродженець с. Вербівці Городенківського району, житель с. Русів Снятинського району, і Мандрик Михайло Іванович, 1926 р.н, уродженець с. Русів. Докладніше >>

Прощавай, Олежику

Після смерті івано-франківського вояка Олега Басараба зла доля наче здуріла, продовжуючи завдавати нищівних ударів його сім’ї. А наостанок ще й відібрала у них і фотографії Олежикові, і зв’язок із синовими побратимами. Самі лише спогади зостались. «Яким Олежик запам’ятався мені у дитинстві?..» – на самому початку розмови із журналістом замислено каже мама Леся Нестерук. Тоді раптом переводить погляд на чоловіка, батька Олега, в якого після першої ж згадки про сина в очах заблистіли сльози. Докладніше >>

Нове життя старої лікарні

Близько двадцяти відділень в Івано-Франківській центральній міській клінічній лікарні роками потребували ремонту та осучаснення. Наразі 80% із них вдалося відновити та довести до стандартів європейської медицини. Разом з оновленням лікувального закладу, яке триває, його керівництво виношує амбітні плани на майбутнє. Докладніше >>

Чужий серед своїх і завжди проти всіх: Як воїн АТО зважився відкрити свою скриньку Пандори

Інтроверт. Індивідуаліст. Нонконформіст. Демобілізований боєць «Азову», якому подобається йти проти системи. 23-літній Денис Тарасов нарешті зважився відкрити свою скриньку Пандори – криваві спогади з фронтового пекла. Хлопець зміг самотужки подолати чорну депресію, яку в свідомості залишила війна. «Ви не проти, якщо я закурю? – запитує в журналіста Денис Тарасов дорогою до редакції. – Я почав палити лиш два роки тому. Одну цигарку курю для задоволення, а другу – аби зняти стрес…» Докладніше >>