Не кожен може бути спортсменом, але й не кожен може бути вболівальником. Таким треба народитися – вважають відомі франківки, пише Галицький кореспондент. Тупотіти ногами, кричати, вибігати на поле, вдягати вбрання лише кольору улюбленої команди, не пропускати жодної гри – кожна з них вболіває по-своєму. У баскетболі – як вдома Її гардероб переповнений жовтим вбранням. Докладніше >>
З війни прикарпатець Михайло Свирида повернувся на милицях. Далі стало ще гірше, і тепер він може пересуватися лише на кріслі колісному. Аби отримати першу групу інвалідності і пенсію, чоловікові довелося пройти сім кіл пекла. Одноразову грошову допомогу добивається досі – в суді. За словами адвокатів, виплати після поранень сьогодні є болючим питанням для багатьох військових Докладніше >>
Бетті, Марвін і Фокс. Відколи ці собаки-реабілітологи почали займатися в лікарні з пацієнтами, медики не можуть натішитися – військові частіше усміхаються, стали більш відкритими і розслабленими, пише Галицький кореспондент. Порода, яка вчить любити У відділенні реабілітації та відновлювальної медицини Надвірнянської центральної районної лікарні починає діяти цікавий вид психологічної реабілітації – каністерапія. Це один із видів Докладніше >>
В Івано-Франківську волонтери ініціювали збір коштів для переобладнання вбиралень в обласній лікарні у відділеннях, де лікуються військові. В такій інклюзивній вбиральні все облаштовано так, що людина, яка пересувається за допомогою крісла колісного чи з апаратом Ілізарова, може сама скористатися туалетом або душем, пише Галицький кореспондент. Безбар’єрність – повага Волонтери наголошують – безбар’єрність має бути важливим Докладніше >>
Попит великий, а працювати нема кому. Ветерани війни мають можливість всього за 10 занять опанувати основи професії взуттєвика, адже вперше за останні 17 років таке навчання відновлюють в Івано-Франківській області. Після курсів ветерани зможуть відкрити власну справу, на якій не зароблять мільйони, але цілком зможуть прогодувати себе і свою сім’ю, пише Галицький кореспондент. Як розповідає Докладніше >>
Відвезти на обстеження, принести речі для побуту і гігієни, одяг – в обласній клінічній лікарні потребують людей, які можуть не лише допомогти з базовими потребами, але й долучитися до лікарняного арт-простору для поранених військових: провести майстер-клас, презентацію, навчання, пограти на інструментах чи в теніс, поділитися корисним досвідом або просто побути поруч, пише Галицький кореспондент. Не Докладніше >>
Протягом десяти останніх років франківський музикант, композитор Мартін Небо жив з пухлиною в мозку і навіть не знав про це – тепер йому потрібна підтримка. 48-річний Мартін Небо став відомим по всій Україні, зокрема і завдяки патріотичній пісні, пише Галицький кореспондент. У цьому жанрі він почав творити, коли на сході вибухнула війна у 2014 році. Докладніше >>
Цьомка, Бейбі, Мавка, Бембі, Барбара. Всі люблені, чисті і вгодовані. Уже пів року мало не вся Україна спостерігає в соцмережах за косулями, яких врятував і прихистив у себе сільський майстер Іван Деренько. Часом навіть військові приїжджають сюди, аби трохи набратися спокою від лісових тварин. Досі косулі мешкали у великому вольєрі, але тепер господар задумав облаштувати Докладніше >>
Поміняли столичну квартиру на 14 поверсі на стару хатину в косівському селі Хімчин, з бездоріжжям, зате біля лісу. Як власноруч відновлюють обійстя, приймають виклики природи, вчаться готувати гуцульські наїдки і говорити нові слова, торгуються на місцевому ринку, ходять по гриби, збирають трави і любуються світанками – свої будні пара показує щодня у блозі в соцмережах, Докладніше >>
Незвичайний подарунок днями передала Івано-Франківська міська громада бійцям 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї ОГШБр «Едельвейс» — пересувний лазне-пральний комплекс з автономним живленням, який слугуватиме нашим захисникам для забезпечення гігієни в фронтових умовах. Похідну лазню, пральню і сушарню на одній платформі для коломийської бригади змайстрували зі звичайного торгового контейнера умільці Івано-Франківського локомотиворемонтного заводу. Як розповів Івано-Франківський міський Докладніше >>
Коли після повномасштабного вторгнення харків’янка Ірина Герасименко мала гарну можливість переїхати жити за кордон і працювати там за фахом, вона не захотіла. Просто не змогла покинути всіх своїх особливих дітлахів у Франківську, для яких уже встигла зробити багато дива в житті і добрі зміни, у які до того ніхто не вірив. Дефектолог, логопед, нейропсихологиня і Докладніше >>
Найчастіше у Франківську змінюють ім’я і дуже рідко – по батькові. Таким чином люди завершують певні пережиті історії, проявляються по-новому чи просто їм так комфортніше. Тим паче офіційна процедура не складна, без затяжних «паперових» тяганин. Хоча змінити ім’я в паспорті можуть дозволити далеко не всім, пише Галицький кореспондент. Птаха Франківка Ольга Птаха вирішила змінити прізвище Докладніше >>
Все життя 29-річна Іванна Вінтоняк вважала, що має складне й невиліковне захворювання. А недавно з’ясувалося, що насправді в неї геть інша хвороба – ще важча. Проте існують ліки, які дають шанс на життя. Космічно дорогі, і в Україні їх безкоштовно поки видавали тільки дітям, пише Галицький кореспондент. Зробила неможливе На шостому місяці життя в франківки Докладніше >>
Під супровід військового оркестру 10-ої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», що тривалий час протистоїть московським ворогам на сході України, минулого тижня відкрили п’яту зміну в дитячому таборі «Лімниця». Сюди на безплатне оздоровлення прибуло 70 дітей військовослужбовців, а також полеглих і зниклих безвісти бійців із складу бригади «Едельвейс». Також табір прийняв на таких же умовах 24 дітей із числа Докладніше >>
Біля міського озера в Івано-Франківську спорудять заклад реабілітації для учасників війни та жителів міської громади. Рішенням 45-ї сесії Івано-Франківської міської ради вже оголошено інвестиційний конкурс із залучення інвестора до проєкту будівництва реабілітаційно-оздоровчого комплексу в межах вул. Гурика та центрального міського озера на площі майже 1,14 га. Свого часу цю земельну ділянку міській раді й громаді вдалося врятувати Докладніше >>
«Так, я баптист, так, я воюю, так, я вбивав», – з посмішкою розповідає про себе 28-річний військовий Микола Мурмиль. Він легко говорить на ті теми, які для багатьох табуйовані. Погляд – консервативний, втім цінності свої готовий відстоювати та обґрунтовувати. Баптист – це не лише позивний. Це його віра. Микола – з Волині, із села Хренів, Докладніше >>
Тут діти роблять своє, а військові – своє, але в спільному просторі. І це працює. У реабілітаційному центрі святого Юди-Тадея допомагають і дітям з нервово-мʼязовими порушеннями, і військовим після ампутацій та поранень. Діти надихають бійців відвагою і наполегливістю, а військові стають для малечі добрими друзями, які знають багато історій про танки і літаки, пише Галицький Докладніше >>
Міська медицина Івано-Франківська зробила в своєму розвитку ще один крок уперед. Минулого тижня перед професійним святом працівників охорони здоров’я — Днем медика в міській поліклініці №2 відкрили оновлений рентгенкабінет, в якому обстежуватимуть за день два десятки пацієнтів. У приміщенні цього кабінету зроблено ремонт з дотриманням всіх технічних вимог: з необхідним рівнем захисту, вентиляцією, кондиціонуванням Докладніше >>
100 тисяч гривень на енергозбереження будинків обіцяє очільник Івано-Франківської громади Руслан Марцінків новоствореним об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), які позбудуться комунального управителя — управляючої компанії «Комфортний дім». Адже разом із тарифами цього комунального підприємства зросло й невдоволення мешканців його роботою. Тому очільник міської громади фінансово заохочує мешканців будинків самоорганізуватися й створювати свої об’єднання. Те, що Докладніше >>
Багато з них вже не мають ні дітей, ні дому, ні здоров’я. Кажуть, тепер мусять вчитися жити одним днем. На Калущині «Карітас» облаштував прихисток для літніх людей з усієї України, чиє життя понищила війна, пише Галицький кореспондент. Як діти Вони – як діти: потребують уваги, доброго слова і бодай трохи обіймів. Адміністраторів називають «моя доця» Докладніше >>
Деркачова Ольга
Ню – чи не найдавніший мистецький жанр. До оголеної натури зверталися митці в усі часи та епохи, трансформуючи теми і сюжети, намагаючись вийти поза межі тілесного, щоб у ню було не лише ню, а щось глибше. На оголеному тілі гарно світиться світло, на оголене тіло гарно лягають сутінкові тіні, мовою тіла можна розказати і сказати
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи