З розвитком людської цивілізації все більшого значення набувають гуманітарні аспекти у ставленні до живої природи, зокрема до тварин. На практиці це виливається в організацію товариств задля недопущення жорстокого ставлення до тварин та впровадження гуманістичних ідей. У другій половині ХІХ ст. у Галичині з ініціативи священика і професора германістики Львівського університету Євгена Яноти було організоване Галицьке товариство охорони тварин. Докладніше >>
Під час протистояння радянської карально-репресивної системи із рухом опору ОУН-УПА українці часто змушені були вести подвійне життя. Офіційно вони були лояльними слугами правлячого режиму (партійними та комсомольськими активістами, вчителями і т.д.), а фактично здійснювали дії на підрив совітської влади. Таку місію виконували, до прикладу, Горбулевич Броніслав Францович, 1929 р.н., уродженець с. Вербівці Городенківського району, житель с. Русів Снятинського району, і Мандрик Михайло Іванович, 1926 р.н, уродженець с. Русів. Докладніше >>
Після смерті івано-франківського вояка Олега Басараба зла доля наче здуріла, продовжуючи завдавати нищівних ударів його сім’ї. А наостанок ще й відібрала у них і фотографії Олежикові, і зв’язок із синовими побратимами. Самі лише спогади зостались. «Яким Олежик запам’ятався мені у дитинстві?..» – на самому початку розмови із журналістом замислено каже мама Леся Нестерук. Тоді раптом переводить погляд на чоловіка, батька Олега, в якого після першої ж згадки про сина в очах заблистіли сльози. Докладніше >>
Близько двадцяти відділень в Івано-Франківській центральній міській клінічній лікарні роками потребували ремонту та осучаснення. Наразі 80% із них вдалося відновити та довести до стандартів європейської медицини. Разом з оновленням лікувального закладу, яке триває, його керівництво виношує амбітні плани на майбутнє. Докладніше >>
Інтроверт. Індивідуаліст. Нонконформіст. Демобілізований боєць «Азову», якому подобається йти проти системи. 23-літній Денис Тарасов нарешті зважився відкрити свою скриньку Пандори – криваві спогади з фронтового пекла. Хлопець зміг самотужки подолати чорну депресію, яку в свідомості залишила війна. «Ви не проти, якщо я закурю? – запитує в журналіста Денис Тарасов дорогою до редакції. – Я почав палити лиш два роки тому. Одну цигарку курю для задоволення, а другу – аби зняти стрес…» Докладніше >>
Людей з фізичними чи розумовими вадами нині називають толерантно – «люди з інвалідністю». Та за толерантною назвою ховається багато умовностей, які українське суспільство долає дуже повільно. Набагато легше сховати проблему, ніж голосно про неї говорити. Докладніше >>
Одним із найпопулярніших і найбезглуздіших міфів про людський мозок є те, що ми використовуємо його потенціал лише на 10%. Втім, це аж ніяк не суперечить тому факту, що люди дійсно знають про роботу цього органа ще далеко не все. Ми дізнались, як йдуть справи на вістрі цього напрямку науки та над якими проблемами працюють дослідники мозку в Івано-Франківську. Докладніше >>
Цього разу розповімо про попередницю Станіславської області – Станиславівське воєводство, що проіснувало з 1921 р. по 1939 р., ставши не найгіршою адміністративною одиницею міжвоєнної Польщі. Мало кому зараз відомо, що до складу Станиславівського воєводства входили найближчі до нього райони Львівщини – Стрий, Сколе, Турка, Жидачів, Миколаїв. А до Львівського воєводства були включені польські етнічні землі з метою показати на міжнародній арені польський характер Східної Галичини, щоб отримати її до складу Польщі. Докладніше >>
Навесні 1947 р. родина Вівчаренків з Угринова прихистила сім’ю з голодуючої Бессарабії – Марію Савкоч з дітьми: чотирнадцятирічним Федором і дванадцятирічною Вірою. Їм дали невеличку кімнатку, а біженці із вдячності допомагали по господарству й одночасно робили собі деякі запаси з врожаю. Пізньої осені Савкочі повернулися додому, а в 1953 р. Вівчаренки отримали вдячного листа за порятунок від голоду від Федора Савкоча. Але тепер колишній біженець служив у військах МВС, а Вівчаренки за іронією долі були вивезені на Сибір цими ж органами МВС. Докладніше >>
Хлопчина загинув на день народження своїх батька і старшого брата. Йому було всього 19. Наймолодший боєць «Правого сектора» Степан Стефурак із Городенківщини воював потай від своєї родини. По телефону казав, що ходить на пари в університеті, а сам у цей момент перезаряджав автомат на фронті. Хату родини загиблого бійця у селі Топорівці на Городенківщині знайти не складно. Їх тут усі знають: один син поліг, другий пройшов бої у Дебальцевому, батько так само воював у зоні АТО… Докладніше >>
Останнім часом часто чуємо про суспільне мовлення, але далеко не всі знаємо, що це таке. Про особливості суспільного мовлення, його становлення в реаліях сьогодення та про те, чи бути абонентській платі за суспільне мовлення, ми попросили розповісти продюсера філії ПАТ НСТУ «Івано-Франківська регіональна дирекція «Карпати» – єдиного представника суспільного мовника в нашій області – Галину Держипільську. Докладніше >>
Кажуть, хто високо літає, той низько падає. Можливо, якщо йдеться про пиху. Та коли говоримо про найвідважніші мрії та чисте серце, яке готове до звершень, то страх падіння не лякає. Івано-франківський військовий Андрій Вовчук із позивним Вовк уже третій рік їздить воювати на передову. Але також багато часу проводить на цивілці, де ніяк не може всидіти на місці: і грантові проекти вчиться писати, і основи підпрмництва штудіює, і правду в рідному селі відстоює, і переробку пластику хоче організувати… Докладніше >>
Часто у соціальних мережах, які стали своєрідною книгою відгуків сучасного суспільства, можна зустріти дописи про якість надання залізничних послуг та різні “трафунки” на колії. Ми хочемо показати нашим читачам, з якими труднощами стикалися пасажири залізниці у міжвоєнний період. Доступність залізниці для всіх верств суспільства зруйнувала пережитки середньовічного уявлення про межі навколишнього світу, які часто закінчувалися містом чи селом, в якому людина проживала. Прокладення залізниці дало поштовх для розвитку туризму в Карпатах та започаткувало зимовий відпочинок у горах. Докладніше >>
Спершу його поховали на чужині як невпізнаного героя. На могилі замість імені та прізвища лише число – №619. Потім результати ДНК майже на сто відсотків підтвердили, що це таки він загинув. З часу перепоховання останків івано-франківського бійця Романа Грицика минув уже не один рік, а дружина все одно чекає коханого героя, батька її трьох діточок. Адже залишилися ті кілька відсотків надії. Докладніше >>
Василь Мотрук із Микуличина варить пиво з того часу, коли в Україні про пивну культуру ще не знали, а пиво належним чином подавати ще не вміли. Нині до нього їдуть звідусіль, щоб скуштувати той якісний продукт, над унікальними розробками якого працювали тут багато років. Докладніше >>
Нещодавно керівниця школи розвитку жіночності «Дакіні», психолог-сексолог Ольга Боляк організувала в Івано-Франківську першу Прикарпатську конференцію з розвитку сексуальності. Захід зібрав жінок з різних куточків України. Учасниці конференції дізналися, як працює їхнє тіло, як сексуальність пов’язана з менструальним циклом, що відбувається з тілом, якщо з неповагою і соромом ставитися до своїх статевих органів, а також про те, що сексуальна енергія – це життєва енергія, це інтерес до життя, без якого людина стає більше схожою на машину. Докладніше >>
Сьогодні, 24 лютого, пройшов фінал національного відбору на Євробачення-2018. За честь представити Україну на відомому пісенному конкурсі змагались шестеро виконавців: KADNAY, TAYANNA, The Erised, LAUD, VILNA, MELOVIN. Спочатку свої оцінки оголосили судді. Так, один бал журі віддали VILNA, два – The Erised. Три бали у підсумку від суддів вийшло у KADNAY. Далі чотири бали судді Докладніше >>
За допущену пологову травму персонал отримав лише догани, а новонароджене малятко ще донедавна не знало, як це – рухати правою рученькою. Прогнози були жахаючі – параліч і повне відмирання руки, а потім й усієї правої частини тіла. Врятувати могла тільки дорога реабілітація. Згорьована мама переступила через сором і заволала до людей про допомогу. Багато відгукнулися. Лікування дало дивовижні результати. У дворічної Анюти з’явилася надія. Однак перед кожним черговим курсом реабілітації надія трохи гасне – щоразу потрібні значні суми грошей, яких сім’я не має. Як-от тепер. Докладніше >>
36-річний калуський атовець Олексій Фрик не збирається робити на Прикарпатті щось унікальне, але розпочне те, за чим майбутнє – енергоефективність. Самотужки досконало її вивчив, практикувався і тепер готовий до роботи. Каже, це те саме, що й на війні – є поставлена ціль і її треба виконати, незважаючи ні на що. Ось тільки на цивілці ти сам собі командир. Докладніше >>
Цього разу відкриємо забуті сторінки історії лещетарства (лижного спорту) в Карпатах. Адже випав сніг – і багато охочих вирушає на вихідних обкатати старі і нові лижні траси. А історія професійних лиж у нашому регіоні нараховує не один десяток років. Серед досліджень вказаної теми варто виділити книгу «Туризм і курортне господарство Галичини», що належить перу професора факультету туризму Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Володимира Клапчука. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного