Високий і дужий велетень із Долини. Йому б ще жити і жити. 29-літній Зорян Білінський вирушив на фронт напередодні Преображення Господнього. Після важких боїв в Іловайську того фатального дня воїн був щасливий – думав, що їде додому. Таки поїхав, але в труні. П’ятилітня донечка й досі не до кінця розуміє, чому у всіх є татко, а в неї нема. Докладніше >>
Серед славних галицьких родин важливу роль у культурно-громадському житті відігравав рід Заклинських. Один із синів галицького ремісника Онуфрій Заклинський (1777-1832) був парохом с. Озеряни (тепер Тлумацького району). В Онуфрія та Марії з Туркевичів було восьмеро дітей. З них п’ять синів: Гнат, Олексій, Михайло, Іван і Теофіл та три доньки. Найстарша з них, Софія, вийшла заміж за отця Андрія Щуровського у Вовчківцях (нині Снятинського району). У них було семеро доньок… Докладніше >>
Хабарі, фальсифікації, лікарня, як з фільму жахів, повії, перекриті дороги… 2017-й майже позаду, тож пригадаємо найскандальніші події цього періоду. Докладніше >>
Художник і воїн водночас. Із деревом працює так само вправно, як і зі зброєю на передовій. 48-літній калуський боєць Віталій Гапон із позивним Вегас ішов воювати не за державу, а за землю. Державу ми починаємо творити лише тепер. «На фронті було дуже багато котів, але від мишей вони все одно не рятували, бо гризунів було ще більше – тьма-тьмуща, – розповідає боєць 14-ої бригади першого батальйону окремого зенітно-артилерійського взводу Віталій Гапон, показуючи світлину фронтового кошенятка з кличкою Сєпар. Докладніше >>
Першу календарну реформу римського календаря здійснив близько 690 року до нашої ери диктатор Риму Нума Помпілій, який збільшив кількість днів у році до 355, а число місяців – до 12. Тоді ж було додано нові місяці – «януаріс» та «фебруаріус». Перший з них присвятили богові часу Янусу, а другий – етруському богові підземного царства Фебруусу. За твердженням відомого українського вченого, астронома, професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Івана Климишина, який досліджує історію календаря, в цей час римляни перейшли до впорядкованого місячного календаря за грецьким зразком. Докладніше >>
Що в 1939 році могло об’єднувати Нью-Йорк, Лондон, Париж, Берлін, Варшаву і Станиславів? Комунікація, а точніше – автобусне міське сполучення. І хоча в Станиславові воно тільки-тільки зароджувалася, саме завдяки йому місто стало по-справжньому сучасним. Діяльність підприємства, яке займалося першим громадським автотранспортом Станиславова, тривала досить недовго (всього вісім місяців), позаяк її обірвав початок війни, і документів діяльності фірми практично не збереглося. Докладніше >>
12 грудня Прикарпаттям пронісся буревій. Негода декілька годин лютувала у гірській частині області. За попередніми підрахунками, вона завдала шкоди на понад п’ять мільйонів гривень. Найбільше від негоди постраждав Косівський район, трохи менше – Коломийський. Вітер розпочався близько 10.00 і ставав чимраз сильніший. Він легко викорчовував дерева та зривав дахи. Пошкоджені 23 адміністративні будівлі: лікарня, ФАПи, військкомат, санаторій, майже 150 приватних будинків та 16 шкіл у Шешорах, Пістині, Старому Косові, Кутах, Старих Кутах, Уторопах тощо. Докладніше >>
Завжди поспішав жити, але встиг першим полягти. В Яремче він єдиний, хто загинув у зоні АТО. Андрій Шудравий два місяці не дочекав до свого 25-ліття. За свої роки земного буття хлопчина встиг те, що чимало людей не встигають протягом багатьох десятиліть. Докладніше >>
Днями журналіст “Галицького кореспондента” зустрівся з цікавою людиною – Євгеном Біліченком, який вже довший час живе і працює в Африці. Про цей манливий, але далекий і малознаний нами континент, спільності та відмінності між нами й африканцями, а також усілякі цікавинки з його тамтешнього досвіду – у їхній бесіді. Докладніше >>
Свою громадсько-політичну діяльність молодий Олексій Заклинський розпочав ще буремного 1848 року в стінах Львівської духовної семінарії. Олексій не обмежувався обов’язковою наукою, а читав багато і поза навчальною програмою. Завдяки цьому незабаром усвідомив, що він українець, син українського народу. А читаючи всілякі книжки, особливо німецькі, польські й чеські, Олексій бачив, що ті народи є національно свідомими, знають про потреби свого розвитку і свого добра. Коли порівнював їх з народом українським, то з жалем усвідомлював ту велику різницю. Докладніше >>
«Повернувся з війни – радій, що живий, що руки-ноги на місці. Якщо є сім’я – йди заробляти, зрештою, почни свою справу, роби те, що до душі. І не треба ні від кого чекати подачок», – радить 43-літній коломийський боєць Михайло Кушнірук. Проблеми зі здоров’ям не завадили йому піти добровольцем на передову, де він без відпустки воював більше року. Тепер допомагає бійцям вирішувати їхні проблеми на цивілці, знайти себе і не впадати в депресію. А ще він і досі готовий знову стати до бою. Докладніше >>
16 листопада 2017 року на фасаді загальноосвітньої школи №13 (вул. Галицька, 71) відкрили пам`ятну анотаційну дошку на честь славної української родини Заклинських. Цей рід відомий далеко за межами Галичини і навіть України. У родині Заклинських були представники різних професій: священики, педагоги, письменники, фольклористи, журналісти. Як добровольці, в лавах січового стрілецтва та Української галицької армії виборювали незалежність України. Докладніше >>
На його похорон зійшлася мало не вся Коломия. 52-річний Роман Фурик був із чесних «ментів», а на війні для багатьох був наставником. На фронті його так і кликали – Сенсей, що в Японії є шанобливим звертанням до вчителя. У той рік, коли герой загинув, мав відзначати 30-ту річницю свого подружнього життя. Пережити пекучий біль утрати коханого чоловіка дружині допомогла… хвороба. Страшний діагноз змусив її знову захотіти жити. Докладніше >>
1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. На Івано-Франківщині зареєстровано понад тисячу випадків інфікування цією недугою, проте неофіційна цифра у 20 разів вища. У групі ризику Наталія Дьоміна, заступник головного лікаря Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні, обласного центру профілактики ВІЛ-інфікованих та боротьби зі СНІДом, розповідає про кілька випадків інфікування. Зокрема, СНІД виявили в 11-річного підлітка родом з Одеси. Хлопчик був асоціальним, жив у каналізаційних мережах, вживав Докладніше >>
За своє життя Остап Рудий спробував власні сили аж у 35 професіях. Але то не від вітряності характеру, хлопцеві завжди хотілося робити те, що до душі. Мабуть, довгий шлях самопізнання таки виправдав себе. Тепер іванофранківець твердо знає, чого хоче і як цього досягнути. Великою мірою його загартував бойовий досвід. Після повернення із зони АТО Остап збирається здійснити маленьку революцію в місцевій гастрономії. Ризикувати не боїться: «Якщо я вже пройшов війну, то що мене може налякати?» Докладніше >>
Агатон Ґіллер – видатний польський політик, один із керівників Січневого повстання 1863 року, журналіст, письменник та історик. Ця постать є цікава для нас тим, що останні три роки свого життя він провів у нашому місті Станиславові, де й був похований на цвинтарі «за театром». У Польщі ім’я цієї людини добре знане, зокрема польський професор історії з м. Каліш Michał Jarnecki минулого року видав чудову монографію «Agaton Giller (1831-1887)» в рамках серії книг «Калішани». Докладніше >>
Далеко не кожен замислювався, що фрукти, овочі, горіхи, які дуже схожі на певні частини тіла, якраз найбільше і забезпечують їх поживними речовинами. Можливо, природа допустила такі випадковості або ж, навпаки, навмисне дає підказки, як бути здоровим. Докладніше >>
Якщо ми сприймаємо цей світ прекрасним, якщо таким бачимо його і відчуваємо, то і себе у цьому світі хочемо бачити тільки кращими. Бажання людини бути привабливою для себе та інших іноді мотивує до нових звершень, а іноді зводить з розуму. Все частіше останнім часом люди вдаються до пластичної хірургії для покращення своєї зовнішності – від корекції шрамів та рубців до більш істотних змін: ринопластики (виправлення вроджених або набутих деформацій носа), збільшення грудей, губ та інших «уколів краси». Докладніше >>
18 листопада відзначається європейський День захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. За даними Ради Європи, кожна п’ята дитина в Україні (21%) страждає від різних форм сексуального насильства. Не є винятком і наша область. З початку року на Прикарпатті зафіксовано п’ять випадків сексуального насильства над дітьми від 3-х до 14-ти років. Більшість з них сталися посеред білого дня. Докладніше >>
Його поховали тричі, востаннє через 42 доби після загибелі. І в кожній із трьох могил покояться рештки коломийського героя, капітана Олександра Козолія. Він мріяв про польоти в небі ще з дитинства, а на 31-му році життя злетів туди назавжди. Рідні загиблого переконані – трагедія сталася невипадково, підозрюють, що це була підла зрада. Судова тяганина триває вже три роки. Винні й досі не покарані. Докладніше >>
Палій Юлія
Війна змінює всіх. І з кожними змінами вона ставить перед нами все більше викликів. Нам як суспільству, яке живе в нових умовах, важливо не ігнорувати й не замовчувати, а навчитися говорити та вирішувати питання, які стають життєво важливими. Відновлення емоційної стабільності не менш важливе ніж фізичний відпочинок. І якщо є варіанти підтримки, які можуть допомогти
Деркачова Ольга
Що ви знаєте про ліногравюру? А що ви знаєте про чекання? Відповідь на перше питання знайти легше і швидше, тут навіть штучний інтелект не збреше. З іншим трохи складніше, бо жоден чат gpt не розкаже, як це і чому це, у жодному словнику не знайдеться слів, необхідних не для розуміння лексичного значення, а для відчуття
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного