Нещодавно в кінотеатрі «Люм’єр» відбувся благодійний майстер-клас, який провів Роман Мандрик – фахівець, що закінчив курс парфумерного експерта і консультанта «ніша парфумерія», пройшов стажування у Парижі, навчався у представництві Дому Chanel в Україні. Тож чому не існує такого поняття, як «духи», як парфум допомагає у житті та чому, обираючи аромат, треба порівнювати його із гардеробом у шафі? Рекомендації загалом націлені на жінок. Докладніше >>
З 24 грудня по 2 січня в центрі для учасників АТО і їхніх сімей «Бандерівський схрон», що в с. Клубівці, пройшов пілотний реабілітаційний заїзд. Керівник Центру Ігор Чернецький загалом задоволений результатом, однак деякі речі ще потребують доопрацювання. Він ділиться здобутим досвідом, який може стати у нагоді багатьом іншим однодумцям, адже не лише в області, але й Україні загалом планують відкривати ще не один реабілітаційний центр для бійців. Докладніше >>
Той, що жив лише за покликом серця. Він тричі заглядав у вічі смерті, однак вдавалося вислизнути. А того разу не вдалося. Калуський «айдарівець» Василь Боднар із позивним Югослав назавжди заплющив очі у Щасті – місті, де так забракло щастя. Докладніше >>
Часто насамкінець річної трапези залишаються оригінальні культурні десерти, як-от фест «DreamSpace», що промайнув у Франківську 24-25 грудня. Саме промайнув – повз мешканців міста, які в цей час чи то католицьке Різдво святкували, чи то мокрого снігу налякалися і загалом зігнорували файну імпрезу – собі ж у емоційний і культурний мінус. Докладніше >>
Днями в Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини презентували лекцію про цілющі рослини, якими здавна лікувалися гуцули. Цікавинки фітотерапії розповідав кандидат біологічних наук, завідувач наукового відділу Національного природного парку Гуцульщини Любомир Держипільский. Докладніше >>
Герой, що марив небом і мріяв про власний парашут. 422 занурення у воду і 145 стрибків з парашутом. Майстер військової справи з Коломиї, який підготував понад півтисячі десантників. А себе не вберіг. Тепер для рідних загиблого вояка соняхи назавжди асоціюватимуться зі смертю і кривавим жахіттям війни. Докладніше >>
Тарас Солтицький родом з Яремча. Після школи вчився в Івано-Франківському медінституті. У 1996 р. по державному розподілу був направлений у Чернігів на роботу судово-медичним експертом, де пропрацював три роки на посаді завідувача міжрайонної експертизи. У 1999-му повернувся до Івано-Франківська і до 2002-го працював в обласному бюро судмедекспертизи. А потім, як він каже, «плюнув на все, продав, що мав, купив квиток на літак і поїхав дивитися на світ» в Африку. Про тамтешні менталітет, культуру, жінок і особливо про їжу – у нашій розмові з Тарасом. Докладніше >>
Той «зелений коридор» став для нього «чорним». Смертельний шлях під Іловайськом украв життя сміливця, але здійснив його заповітну мрію. Історія цього загиблого прикарпатського вояка яскраво ілюструє огидну істину: на війні одні гинуть, а інші на цьому нахабно заробляють. Докладніше >>
Під кінець Другої світової війни нацистська Німеччина гостро відчувала нестачу людських ресурсів. Задля утримання хоч якогось балансу з військами союзників німці активно залучали в мілітарні структури населення окупованих територій. Докладніше >>
Богдан Буткевич, журналіст авторитетного видання «Тиждень», нещодавно читав в Івано-Франківську лекцію про журналістику в умовах гібридної війни. «Галицький кореспондент» зустрівся з Богданом. Докладніше >>
Христина Абрамовська – журналіст, літератор, борчиня за права жінок ще з того часу, коли це не було мейнстрімом, головний редактор в Unique luxury & lifestyle magazine (Україна). Про те, що таке український гламур, з чого починається стиль та в чому цінність українських дизайнерів, вона розповіла в інтерв’ю «Галицькому кореспонденту». Докладніше >>
Нещодавно у Верховній Раді Україні відбулися парламентські слухання в комітеті з охорони здоров’я, присвячені надзвичайно актуальній проблемі як в Україні, так і в цілому світі. Йшлося про антибіотикорезистентність – стійкість мікробів до клінічно вживаних антибіотиків. Проблема не нова і характерна для багатьох країн, у тому числі й розвинутих. Докладніше >>
Українському товариству охорони пам’яток історії та культури виповнюється 50 років від дня створення. Свій півстолітній ювілей ми відзначаємо у складний для життя країни період. Незважаючи на це, Товариство продовжує діяти як активна складова в системі державних органів і громадських пам’яткоохоронних організацій, зберігаючи свою організаційну структуру і впливаючи на стан охорони культурної спадщини України. Докладніше >>
У період безвладдя влітку 1941 р., коли радянська влада вже втекла, а німецька окупаційна адміністрація ще не сформувалася, українці на місцях формували власні органи самоуправління. Як діяли такі структури в с. Рибне Косівського району, дізнаємося з кримінальної справи тодішнього керівника Української поліції Івана Кануновича Погребенюка, 1895 р.н., уродженця с. Рибне. Докладніше >>
Окрім пільг для учасників АТО, передбачених державою, для бійців є певні можливості й на місцевому рівні. Про них чимало вояків не знають. Хоча багато пільгових пропозицій для воїнів так і не ввійшли до нашого переліку, адже, як правило, це разові акції або ж ініціативи івано-франківських підприємців і небайдужих містян, які вони відмовляються розголошувати в пресі. Докладніше >>
Багато українців працюють в Європі не тільки в сезон збирання полуниць чи доглядають за старенькими. Молоді і динамічні знаходять своє місце й у кваліфікованому бізнесі. Наш земляк Сергій Єрьомін закінчив інститут, здобув спеціальність «економіка підприємства» і зараз живе та працює в Кракові, у швейцарській фірмі, яка займається організацією заводів для переробки сміття у всій Європі. А ще Сергій надзвичайно цікавий фотограф. Про життя у Польщі, фотографію і поляків – у розмові з ним. Докладніше >>
Прикарпатське містечко Галич увійшло до списку семи чудес України. Організатори акції очікують збільшення потоку туристів у містах-переможцях. Однак чи готовий Галич до навали туристів? Докладніше >>
На сході України палять церкви, а на Прикарпатті багато людей просять уже їх не будувати. Чи справді тамтешні християни гостро потребують підтримки Західної України, яка багата на українські святині і ревних та щедрих парафіян? Докладніше >>
Нещодавно загиблому івано-франківському вояку АТО Андрієві Прошаку відкрили меморіальну дошку в Коледжі електронних приладів, де він свого часу вчився. Вшанувати пам’ять іванофранківця прийшли батьки та чимало бойових побратимів. Кожен не вгавав повторювати: жахлива втрата – 25-літній Андрій Прошак був справжнім героєм. Того дня дощило. Здавалося, навіть небо за ним плаче. А мама ридає вже півтора року. Докладніше >>
Деякі батьки дошкільнят, які відвідують школу-садок №3 в Івано-Франківську, скаржаться на те, що їхніх дітей там погано харчують, а на кухні – антисанітарія. Натомість директорка закладу запевняє, що це все наклеп, і називає скаржників неадекватними. У департаменті освіти створена комісія, яка повинна перевірити і якість харчування, і психологічний клімат в колективі. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного