Звичайно, коли говорять про Городенківщину, багатьом відомі Раковецький та Чернелицький замки чи неймовірної краси костел Непорочного Зачаття Діви Марії, де творив Й. Пінзель. Але цей край багатий і на інші цікаві природні й історичні місцини, про які мало хто знає. А вони варті того, щоб про них говорили. Про кілька з них розповість «Галицький кореспондент». Докладніше >>
Майстриня народної творчості Марічка Пазинюк добре відома на Прикарпатті, адже крім того ще й волонтерить та займається громадською діяльністю. Народилася мисткиня у селі Пороги Солотвинської територіальної громади. Будучи школяркою і навчаючись у тодішній Гутівській ЗОШ, дівчина багато малювала, перемальовувала роботи брата, який навчався в художньому училищі, повідомляє “Галицький кореспондент”. Між медициною і малюванням Марічка Пазинюк Докладніше >>
Стоматологи – це люди, яких або бояться, або не люблять. Ба більше, не соромляться їм про це говорити в очі. Франківську стоматологиню, кандидатку наук Олександру Довганич це не засмучує. Вона любить свою роботу, розповідає про неї в інстаграмі й отримує звідти 80% клієнтів. «Галицький кореспондент» поговорив з нею про безкоштовні консультації, правильне ковтання і те, Докладніше >>
Івано-Франківська міська рада, в якої серед пріоритетів — всебічна підтримка Збройних сил України та учасників бойових дій — уродженців міської територіяльної громади, дбає і про системність такої роботи. 15 червня на черговій 36-й сесії міські депутати схвалили рішення про створення комунального підприємства «Дім воїна», яке надаватиме послуги психологічної та фізичної реабілітації, соціальної адаптації і т. Докладніше >>
Той день Наталія Шинкарук, на жаль, запам’ятає назавжди. Ніби нічого не віщувало біди, адже вранці чоловік Віталій як завше вийшов на зв’язок, запевняв, що все добре. Але під час виконання завдання загинув… Віталію Шинкаруку назавжди 33, повідомляє “Галицький кореспондент”. 11 щасливих років Коли вони познайомилися, Наталія навчалася в Інституті мистецтв на кафедрі дизайну, а Віталій Докладніше >>
Про минуле Поточища, що на Городенківщині, крім закарбованої історії на сторінках книг, нині промовляють давні мури вузеньких сільських вуличок. Хтозна, які славні події вони пам’ятають. А крім того є й чимало таємниць, які досі нерозгадані, пише «Галицький кореспондент». Від чого пішла назва? Колись село називалося Поточиська. Можливо, через потічки, які утворюють один великий потік, що Докладніше >>
Вперше від початку повномасштабної війни волонтери центру «Маскувальні феї» припинили замовлення на маскувальні сітки. Не вистачає рук, аби підготовлювати тканину і плести. Наразі в черзі – аж 80 сіток, пише «Галицький кореспондент». «Ви навіть не уявляєте, як важко відповідати на дзвінок зі Сходу, що тут, у тиловому Франківську, з сітками допомогти не можемо, але ви Докладніше >>
Відразу після звістки про підрив московськими окупантами Каховської ГЕС уночі 6 червня та спричинену цим екологічну катастрофу на півдні України — обширне затоплення Херсонської области, яке зачепило тисячі місцевих жителів, ще того ж дня Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків заявив, що місто готове прийняти людей із Херсонщини, яких евакуюють внаслідок затоплення, і спільно з івано-франківськими волонтерами звернувся Докладніше >>
Незважаючи на свій діагноз, Лілія Юрків з села Тяпче, що на Долинщині, не лише радіє кожному прожитому дню, а й допомагає іншим. Лілія – співачка. У свої 28 років вона встигла вже дати понад сотню благодійних концертів в Україні та за її межами. Ось уже понад 20 років дівчина пересувається на інвалідному візку. Сильна духом Докладніше >>
«До бабусі у село, або ….» уже міркують батьки куди подіти дітлахів на період літніх канікул. У воєнний час стало дещо складніше забезпечити безпечне дозвілля. Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради встиг подбати про літню зайнятість школярів та підготував десятки гуртків на будь-який смак. Для активних і непосидючих, майбутніх блогерів та бізнесменів, захисників природи Докладніше >>
Дослідження стародруків Городенківщини породило справжню історію-розслідування. На цей раз пов’язаною із родиною Квітки Цісик, якій цьогоріч виповнилося б 70 років. Староста села Острівець Михайло Юрчишин надіслав фото Євангелія місцевої церкви, на сторінці якого був вказаний меценат і прізвище священника «К. Цісик», пише «Галицький кореспондент». У той момент спрацювала журналістська цікавість – чи не був він Докладніше >>
Після недавніх трагічних подій у Києві, коли під час ракетної атаки московитів загинули люди, які намагалися потрапити до укриття, Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків зібрав нараду зі своїми заступниками і представниками освіти, підприємств, установ та організацій, у відомстві яких перебувають споруди цивільного захисту, а також правоохоронних органів. Очільник міста видав розпорядження про організацію вільного доступу Докладніше >>
Прихильників вивчати історію Івано-Франківська налічується більше тисячі небайдужих містян. У травні 2007 року краєзнавці, музейники, митці, науковці обʼєдналися довкола видавництва «Лілея НВ» в історико-краєзнавче об’єднання під назвою «Моє місто», аби почати видавати нову краєзнавчу літературу про історію Івано-Франківська. Серед учасників – краєзнавці Іван Бондарев та Михайло Головатий (нині, на жаль, покійний), історики Зеновій Федунків, Іван Докладніше >>
Чужий дах над головою і тимчасова тумба біля ліжка – так більше року живе переселенець з Рубіжного Олег Свілогузов, який торік у квітні евакуювався на Франківщину. За кілька місяців поховав тата, маму, втратив дім і взагалі все, що мав. Не лишилося навіть сімейних фотографій – лише глибокі шрами на обличчі від осколків. З того часу Докладніше >>
Волонтери з Надвірної вже більше року допомагають місцевим травматологам рятувати воїнів з важкими травмами кісток. Кажуть, найприємніше – тиснути бійцю руку, яку спасли від ампутації, чи дивитися, як він робить свої перші кроки, пише «Галицький кореспондент». «Або добийте, або спасіть» «Я якраз перезаряджав зброю біля стіни, коли туди гепнув ворожий гранатомет. Хлопці повтікали, думали, я Докладніше >>
Травень в Івано-Франківську став порою різноманітних робіт із благоустрою в різних його мікрорайонах. А це означає, що впорядкування життєвого простору франківців не припиняється навіть у тяжкий для країни воєнний час. У цьому огляді розповімо про теперішні найважливіші ремонти в місті. Якщо ремонти дворів на вулицях Галицькій, 105 і на Короля Данила, 11А – Південний Бульвар, Докладніше >>
Минуле театральне життя Городенківщини – це історія любові до рідного слова. А водночас і потужна протидія тогочасним полонізаційним режимам. Адже в часи пацифікації, німецької окупації і зрештою радянської системи створення драматичних гуртків було наче школою патріотичного виховання, – пише «Галицький кореспондент». Додому вертатися заборонили Що цікаво, аматорські театральні гуртки створювалися чи не в кожному селі Докладніше >>
Навіщо воїни фотографуються в бліндажах, про що мовчать бійці, які вертаються з фронту і чому так важливо після війни «перемикати тумблер у голові», знає прикарпатський боєць 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Володимир Козак із позивним «Чечен». Робота з воском, медом і усамітнення серед вуликів стали його рятівною соломинкою після повернення додому, пише «Галицький кореспондент». «Що з Докладніше >>
Коли готувалася публікація про галицьке коріння відомого українського дитячого письменника Всеволода Нестайка, інформації було обмаль, та й те, що здебільшого пропонував дядько Ґуґл, за винятком кількох невеликих інтерв’ю самого письменника. Ні родинних фотографій, ні ґрунтовного матеріалу. Єдине, що було, то це бажання розповісти про цей маловідомий факт у біографії Всеволода Нестайка, серце якого перестало битися Докладніше >>
Комунальне підприємство «Франківськ АГРО» фактично завершило весняну посівну кампанію, яка через рясні опади затрималась на кілька тижнів. Цього року сою, соняшник і гречку аграрники засіють загалом на 150 гектарах землі (торік було 69 га посівних), які підживлено добривами та засобами захисту рослин. Через несприятливу погоду, зокрема велику кількістю опадів і прохолоду, сівбу гречки зміщено на Докладніше >>
Палій Юлія
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Деркачова Ольга
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного