Серед славних галицьких родин важливу роль у культурно-громадському житті відігравав рід Заклинських. Один із синів галицького ремісника Онуфрій Заклинський (1777-1832) був парохом с. Озеряни (тепер Тлумацького району). В Онуфрія та Марії з Туркевичів було восьмеро дітей. З них п’ять синів: Гнат, Олексій, Михайло, Іван і Теофіл та три доньки. Найстарша з них, Софія, вийшла заміж за отця Андрія Щуровського у Вовчківцях (нині Снятинського району). У них було семеро доньок… Докладніше >>
Майже щодня у стрічці новин з’являється інформація про ДТП в обласному центрі. Цього року в Івано-Франківську ситуація з безпекою на дорогах гірша, ніж в аналогічний період 2016 року – зросла як кількість ДТП, так і кількість загиблих і травмованих у результаті аварій. «Галицький кореспондент» підбив підсумки, з’ясував, у які дні найчастіше стаються аварії та в який час, і склав рейтинг найбільш небезпечних ділянок. Докладніше >>
Вибори у Войнилівській ОТГ засвідчили одразу кілька тенденцій: перше – ОТГ є ласим шматком для багатьох політичних сил, тому виборчі технології та нечесну гру ніхто не відміняв. Друге: програти вибори дуже просто – для цього потрібно сподіватися на політичний бренд, ще й поставити на дільниці недолугих спостерігачів. Третє: із виборів у вибори фаховість членів ДВК є низькою, через що ними легко маніпулювати. Четверте: виборчий електорат у селах консервативний, однак, чутливий до матеріальних благ. Докладніше >>
Хабарі, фальсифікації, лікарня, як з фільму жахів, повії, перекриті дороги… 2017-й майже позаду, тож пригадаємо найскандальніші події цього періоду. Докладніше >>
У переддень новорічних свят усі ми мріємо про подарунки. Чекають їх і на передовій, де особливо гостро відчувається потреба в увазі й турботі. Втім, у нашій країні є компанії, які здійснюють не новорічне, а щоденне диво, постійно допомагаючи нашим хлопцям на фронті. Прикладом такого відповідального ведення бізнесу можна назвати національну мережу дискаунтерів «АТБ» Докладніше >>
Людина, яка живе в соціумі і взаємодіє з ним, неминуче викликає різні емоції та почуття в тих, хто її оточує. Хтось запам’ятовується своїми мудрими думками і розповідями, хтось – власноруч створеними мистецькими шедеврами, хтось засновує успішні підприємства та заробляє мільйони. А є люди, які цьогоріч запам’яталися прикарпатцям скандалами, сварками, бійками та кривавими злочинами. Докладніше >>
Художник і воїн водночас. Із деревом працює так само вправно, як і зі зброєю на передовій. 48-літній калуський боєць Віталій Гапон із позивним Вегас ішов воювати не за державу, а за землю. Державу ми починаємо творити лише тепер. «На фронті було дуже багато котів, але від мишей вони все одно не рятували, бо гризунів було ще більше – тьма-тьмуща, – розповідає боєць 14-ої бригади першого батальйону окремого зенітно-артилерійського взводу Віталій Гапон, показуючи світлину фронтового кошенятка з кличкою Сєпар. Докладніше >>
Першу календарну реформу римського календаря здійснив близько 690 року до нашої ери диктатор Риму Нума Помпілій, який збільшив кількість днів у році до 355, а число місяців – до 12. Тоді ж було додано нові місяці – «януаріс» та «фебруаріус». Перший з них присвятили богові часу Янусу, а другий – етруському богові підземного царства Фебруусу. За твердженням відомого українського вченого, астронома, професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Івана Климишина, який досліджує історію календаря, в цей час римляни перейшли до впорядкованого місячного календаря за грецьким зразком. Докладніше >>
Щойно ми заходимо у залу, як до нас підбігає усміхнений від вуха до вуха хлопчина і простягає руку: «Я – Роман. Я умію робити масаж!» Трохи ніяковіємо, але Роман так привітно усміхається, що й ми представляємось у відповідь. Усі ми прийшли на круглий стіл, де будуть обговорювати цілком незвичну для українського суспільства тему – захист сексуальних та репродуктивних прав людей із інтелектуальними порушеннями. Роман – один із них. Докладніше >>
Що в 1939 році могло об’єднувати Нью-Йорк, Лондон, Париж, Берлін, Варшаву і Станиславів? Комунікація, а точніше – автобусне міське сполучення. І хоча в Станиславові воно тільки-тільки зароджувалася, саме завдяки йому місто стало по-справжньому сучасним. Діяльність підприємства, яке займалося першим громадським автотранспортом Станиславова, тривала досить недовго (всього вісім місяців), позаяк її обірвав початок війни, і документів діяльності фірми практично не збереглося. Докладніше >>
12 грудня Прикарпаттям пронісся буревій. Негода декілька годин лютувала у гірській частині області. За попередніми підрахунками, вона завдала шкоди на понад п’ять мільйонів гривень. Найбільше від негоди постраждав Косівський район, трохи менше – Коломийський. Вітер розпочався близько 10.00 і ставав чимраз сильніший. Він легко викорчовував дерева та зривав дахи. Пошкоджені 23 адміністративні будівлі: лікарня, ФАПи, військкомат, санаторій, майже 150 приватних будинків та 16 шкіл у Шешорах, Пістині, Старому Косові, Кутах, Старих Кутах, Уторопах тощо. Докладніше >>
19 грудня, на Святого Миколая, у Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві відбулося грандіозне свято для сотень маленьких українців. У цей день низка організацій і компаній об’єднали свої зусилля для того, щоб створити передноворічний чарівний настрій дітям, позбавленим батьківського піклування, діткам з особливими потребами, маленьким переселенцям, малюкам із багатодітних сімей і дитячих будинків сімейного типу, а також синам і дочкам українських захисників: героїв Небесної сотні й учасників АТО. Докладніше >>
Керуюча луцьким магазином «АТБ» поділилася своєю історією успіху: без родинних зв’язків і будь-якого «блату» вона змогла, розпочавши працювати продавцем, через вісім років стати тутешнім керівником і не має сумнівів, що в цій мережі будь-хто може повторити її шлях. Докладніше >>
Андрій Любка – український поет, прозаїк, перекладач і есеїст. Вірші Любки перекладалися німецькою, португальською, російською, білоруською, чеською та польською мовами. Докладніше про життя і творчість письменника – в його інтерв’ю «Галицькому кореспонденту». Докладніше >>
Одяг, що світиться, став справжньою окрасою 32-го Франківського подіуму. Франківський дизайнер Мирослава Ветоха, яка вже кілька років мешкає у Данії, дебютувала зі своєю особливою колекцією у рідному місті. Докладніше >>
Виявляється, якщо ви спізнилися до театру чи кінозали, в обох випадках треба йти до свого місця по-різному; відпочиваючи в ресторані, нікому не потрібно пояснювати, що прямуєте до вбиральні; саме чоловік, а не жінка, має першим зайти до під’їзду… Днями в творчому просторі «Aloe» спеціаліст із етикету і бездоганних манер Тамара Марзаганова розповідала про тонкощі цих правил. Докладніше >>
Завжди поспішав жити, але встиг першим полягти. В Яремче він єдиний, хто загинув у зоні АТО. Андрій Шудравий два місяці не дочекав до свого 25-ліття. За свої роки земного буття хлопчина встиг те, що чимало людей не встигають протягом багатьох десятиліть. Докладніше >>
Вже понад шість років в Івано-Франківську тягнеться історія з будівництвом пекарні на вул. Сахарова, 23. Незаконне будівництво у 2013 році узаконили, а тепер відводять під нього земельну ділянку. Однак мешканці навколишніх будинків скаржаться, що підприємець забирає декілька метрів дитячого майданчика та проїзд. Докладніше >>
У школах Івано-Франківська можна вільно купити наркотики. Таку заяву нещодавно зробив міський голова Руслан Марцінків. Цього року в обласному центрі збільшилася тенденція до поширення наркоманії серед неповнолітніх. Втім вчителі й директори шкіл воліють проблему замовчувати, а не вирішувати. Докладніше >>
Днями журналіст “Галицького кореспондента” зустрівся з цікавою людиною – Євгеном Біліченком, який вже довший час живе і працює в Африці. Про цей манливий, але далекий і малознаний нами континент, спільності та відмінності між нами й африканцями, а також усілякі цікавинки з його тамтешнього досвіду – у їхній бесіді. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи