В Івано-Франківській області протягом 2018 року поліція зареєструвала 2984 заяви та повідомлення про домашнє насильство. Два серед них – з летальними наслідками. Найбільше до правоохоронців звертались жінки – 2819 заяв, набагато менше чоловіки – 127 заяв та неповнолітні – 38 заяв. «Галицький кореспондент» пропонує з’ясувати, чим керуються кривдники та як діяти у таких випадках жертвам. Докладніше >>
У суботу, 12 січня, після 9-ї вечора у Калуші на одному з найбільших в Україні хімзаводів почулися вибухи. На території заводу запалав грізний вогняний факел, фото якого миттю розлетілися в соцмережах. Це посіяло паніку серед місцевих мешканців ще до того, як на місце надзвичайної ситуації почали стягувати сили МНС. Горіла «небезпечна хімія» – у свідомості людей пожежа виглядала приблизно так. Докладніше >>
З однієї частини Калуша до іншої можна було б пройтися не лише по землі, а й під нею. Місто майже повністю збудоване на шахтах. Втім, на сьогодні ці шахти «мертві», а ходи затоплені та завалені сміттям. Понад 15 років до калуських підземель ніхто й не заглядав, і лише днями стало відомо, що втрачено ще не все. Дігер із Львівщини зумів спуститися під землю аж на 174 метри! Тепер він має намір дослідити в Калуші й інші шахти. Докладніше >>
Як поєднати приємне з корисним? Розслабитися після напруженого робочого дня, здобути нові знання та отримати порцію азарту? І все це – без зайвих зусиль? На ці питання є лише одна відповідь: ігри розуму, або ж ігри інтелекту. В Івано-Франківську цей вид дозвілля, чи то пак вид спорту, за останній рік набув шаленої популярності. Найбільший попит мають пабні вікторини, або ж пабквізи. Та не забувають франківці і про старе добре «Що? Де? Коли?». «Галицький кореспондент» розповідає про різноманіття інтелектуального спорту в Івано-Франківську. Докладніше >>
Наприкінці листопада у прокат вийшов український фільм «Король Данило». Одну з головних ролей у ньому отримав актор Івано-Франківського драмтеатру Юрій Вихованець. Він зіграв Василька, брата Данила. Про особливості зйомок та відчуття зірковості – говоримо з актором. Докладніше >>
Депутати Івано-Франківської обласної ради наприкінці минулого року звернулися з полум’яною заявою до Уряду щодо неприпустимості підвищення ціни на газ для населення. У свою чергу, Верховна Рада пропагує енергетичну незалежність держави, тобто бере курс на те, щоб українці споживали більше власного газу. Для цього компанії повинні освоювати українські газові родовища, і, як акцентує Уряд, робити це прозоро. Докладніше >>
Майже два роки тому син калушанина Володимира Соловія загинув у ДТП. До сьогодні обставини його смерті залишаються до кінця не з’ясованими. Досудове розслідування у справі триває. Попри численних свідків і чітко зафіксовані обставини автопригоди, слідство досі не може надати висновків і назвати винних. Батько загиблого Володимир Соловій впевнений: справу затягують, бо за кермо намагаються «посадити» його мертвого сина, а зі справжнього водія зняти підозри. Докладніше >>
100 років тому Станиславівське народне віче стало зразком об’єднання навколо української національної ідеї. Так, 3 березня 1918-го у місті Станиславові (нині Івано-Франківськ) для пришвидшення ратифікації Австрією умов миру відбулася «величава масова загальна українська маніфестація». Перед Катедрою і на площі Франца (нині – Шептицького) відправляли Служби Божі, під час яких возносили подяки Богові й усі присутні молилися за Українську державу. Після богослужіння єпископ Григорій Хомишин виголосив патріотичну промову. Потім відбувся мітинг і хода вулицями міста Станиславова. Докладніше >>
У країнах Європейського Союзу органічна продукція з кожним роком набирає все більшої популярності. І не дивно, адже люди все частіше замислюються про своє здоров’я та вплив на нього різних товарів. На цьому тлі в Україні протягом останніх років кількість виробників органіки також почала збільшуватись. А наша продукція затребувана як у межах нашої країни, так і за кордоном. Докладніше >>
Микола Мартинюк і Агафія Скотнік – літні люди, яким за 75 років. Пенсіонери не знають одне одного, проте свого часу обоє опинилися у схожих життєвих ситуаціях, коли на порятунок синів віддали квартири і, по суті, стали безхатьками. Роками через офіційні структури вони намагалися повернути своє майно, проте зробити цього не змогли. Докладніше >>
В Івано-Франківську змінюють бюджет участі. Активісти спільно з представниками влади працюють над новим положенням партиципаторного бюджетування, а ідеї шукають серед людей. Як франківці бачать бюджет участі та які зміни чекають на положення, дізнавався «Галицький кореспондент». Докладніше >>
Калуська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, яка була заснована понад 40 років тому, нині переживає не найкращі часи. Цьогоріч у школі вперше немає підготовчого і першого класів. Державна реформа, кажуть педагоги, допоможе школі померти. Утім реформа водночас дала і неочікуваний ефект. Відкриті публічні звіти змусили колектив задуматися, а відтак запідозрити керівника закладу у фінансових маніпуляціях. Докладніше >>
Морські походи сучасних козаків розпочалися ще в буремних дев’яностих, коли у Львові було збудовано за оригінальними кресленнями 17-го століття першу козацьку чайку “Пресвята Покрова”. Відтоді відновлене історичне українське військове судно, яке, як і в давнину, споряджене гарматами та укомплектоване відчайдушними мандрівниками, пройшло безліч морських миль від Грузії до Британії, салютуючи залпами біля гостинних берегів. Докладніше >>
У столиці ЗУНР Станиславові, місті з 35-тисячним на той час населенням, побувала низка делегацій: з Наддніпрянської України, Угорщини, Франції. 1919 року в приміщенні нинішнього готелю «Дністер» (колись «Австрія», що на кілька місяців змінив назву на «Одеса», а потім «Варшава») зупинялися такі відомі українці, як культурно-громадський діяч Євген Чикаленко (30 січня – початок лютого), перший голова Директорії УНР, письменник Володимир Винниченко (20-23 лютого), головний отаман Симон Петлюра (24-28 лютого), перший президент УНР, історик, згодом академік Михайло Грушевський (5-8 квітня) та чимало інших. Докладніше >>
Анастасія Федорівна Арламовська (дівоче прізвище – Плугатор) народилася 12 червня 1935 р. у с. Вільшаниця Тисменицького району. Настину родину, що складалася з батьків, дідуся з бабусею та трьох дітей (ще була сестра-першокласниця і трирічний братик), у 1950 р. виселили як куркулів, «за багатство»[1]. Докладніше >>
Більше року тому в Івано-Франківську з’явилися комунальні рятувальники, що замінили собою міську пожежну команду, про роботу якої франківці мало що знали. Нове рятувальне КП стало публічніше, отримало більше грошей з міського бюджету і мало б розвантажити працівників державної рятувальної служби. Докладніше >>
А чим вам запам’ятається рік, що минає? Якимись крутими проектами, ідеями, здобутками, чи, може, у пам’яті залишаться скандали, інтриги і кримінал? Якщо ні те, ні інше, то «Галицький кореспондент» пропонує вам перелік головних дурниць, які траплялися на Івано-Франківщині у 2018 році. Докладніше >>
Пенсіонер Василь Федуняк мешкає на вулиці Гарбарській понад 40 років. Навесні він дізнався, що майже впритул до його приватного будинку планують зводити багатоповерхівку. Літній чоловік забив на сполох, коли побачив, що в проекті геодезичного плану майбутньої висотки на місці його хати – пустка. Докладніше >>
Юрій Горковенко взимку на вулиці майже не буває. У сніг чи ожеледь йому складно пересуватися в інвалідному візку. «Коли в цьому році мені відрізали другу ногу, зробили на протез знижку 2000 гривень як «оптовику», — жартує Юрій. — А ось дивіться, які протези: відразу став вищим на 11 см! Тільки в них неможливо ні сісти, ні встати. Використовую їх як сушку для рушників. Дуже зручно. А до протезів ще й взуття дали. Дві пари — зимову і літню». Докладніше >>
Вони змушують нас вірити у життя, захоплюватися та брати з них приклад. Люди, які змінили Прикарпаття, події, які гриміли на всю країну чи навіть світ, та життєві історії, про які хочеться розповідати. Наприкінці 2018 року «Галицький кореспондент» розповідає про те, чим прикарпатцям варто гордитися. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Я люблю радіодиктанти національної єдності. Люблю спостерігати, як вони змінювалися з часом: формат, зміст. Люблю нашу університетську підготовку до них. Люблю, коли за наші парти сідають студенти, викладачі, відомі люди. Люблю, коли ми всі ось так разом пишемо. Цікаво потім спостерігати і за баталіями щодо (не)такого тексту і щодо (не)такого читання. Різні роки – різні
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи