Спокійний і добрий хлопчина, який дуже мріяв про сімейне щастя. Із запахом щойно спеченого хліба удома та ніжними обіймами люблячої жінки, яка понад усе цінує родинний затишок. Й за 31 рік він так і не встиг відшукати омріяної ідилії. Івано-франківського бійця Сергія Харенка поховали на мамин день народження. Два місяці не дочекав до демобілізації. І не допомогли ті порцелянові слоники, які йому колись подарували на удачу. Докладніше >>
На території Івано-Франківської області вже створено 23 об’єднані територіальні громади. Деякі з них об’єдналися раніше за інших і вже мають певні напрацювання, інші – лише починають спільну роботу і визначають пріоритети розвитку. На чому громади планують заробляти і що пропонують інвесторам – дізнавався журналіст «Галицького кореспондента». Докладніше >>
У центрі Франківська роками руйнується пам’ятка архітектури – триповерхова будівля в австрійському стилі на вул. Січових Стрільців, 16. Зведена на початку ХІХ ст. та відома як «Пасаж Єгера» споруда потерпає і від невблаганного часу, і від відсутності згоди між мешканцями, підприємцями-орендарями та міською владою. Докладніше >>
У вівторок, 30 січня, у Коломиї відбувся протест підприємців з відомого серед місцевих «голубого» ринку. Десятки людей прийшли до міського голови Ігоря Слюзара з плакатами «Сотні людей – на вулицю!», «Люди – не машини!», «У мене забирають роботу!» та «Слюзар – рейдер!!!». Таким чином підприємці вимагали продовжити оренду землі під речовий ринок. Докладніше >>
Неподалік Івано-Франківська козловий кран впав на автомобіль, в якому перебувало дев’ятеро людей. Двоє з них загинули на місці, решта – відбулися переляком. За попередньою версією, кран не був добре закріплений, тому сильний вітер зрушив його з місця. Докладніше >>
Редакція газети “Галицький кореспондент” вже четвертий рік поспіль проводить розіграш цінних призів серед своїх передплатників. Цього року 16 переможців отримали побутову техніку від спонсорів та сертифікати на купівлю продуктів у мережі супермаркетів. Докладніше >>
Олена народилася в Івано-Франківську, в 1998 р. закінчила Прикарпатський університет і наступного року поїхала до Ірландії вступати до магістратури. Однак у Дубліні відкрила для себе чарівний світ ірландських пабів, зустріла майбутнього чоловіка у клубі Fibber Magees і забула про академічні амбіції. Отримавши підтвердження диплома, почала працювати за фахом – викладати англійську мову в середній школі. Докладніше >>
На Прикарпатті затримали підприємця, який шив форму для «ДНР», сплачував там податки, а сюди приїхав на відпочинок. Тепер чоловік сидітиме під вартою, поки триває розслідування. Як виявляється, і на четвертому році війни сепаратисти можуть вільно приїхати на відпочинок у Карпати, а наші люди – їздити на заробітки у Росію і купувати російські товари. Докладніше >>
Міністерство економіки хоче зобов’язати всіх підприємців, які продають товари чи надають послуги, забезпечити клієнтам можливість безготівкових розрахунків. Тож це означає, що розрахуватися банківською карточкою можна буде не тільки в магазині чи кафе, а й на базарі. Докладніше >>
На Прикарпатті є сформована черга охочих усиновити дитину. Водночас і дітей, позбавлених батьківської любові та підтримки, начебто не бракує. У соціальних службах запевняють: роблять все можливе, щоб діти зростали в сім’ях, і завдяки їхнім зусиллям більшість дітей таки вдалося прилаштувати. А ті, що залишилися в закладах, нездорові або занадто дорослі для усиновлення. Проте потенційні батьки вбачають проблему в інших речах… Докладніше >>
Зруйновані і часом, і людьми. «ГК» зробив короткий огляд занехаяних місць, які історично цікаві та могли би стати туристичною родзинкою регіону, але поки що нікому не потрібні, а дехто, можливо, про них ніколи й не чув. 2018-ий оголошений роком охорони культурної спадщини. Тому зараз саме час нагадати про ганьбу Прикарпаття – старовинні замки, садиби, індустріальні пам’ятки, воєнні укріплення, а також природні диковинки, які могли би бути чудовими туристичними магнітами регіону і для внутрішнього туризму, і для іноземців, однак, на жаль, поки що стоять пусткою та руйнуються і часом, і людьми. Докладніше >>
«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього», – говорить народна мудрість. І це справді так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Цю засаду сповна сповідує у своєму житті і творчості відомий прикарпатський краєзнавець і письменник-публіцист Василь Романюк. Це підтверджує і нова його книга, яка побачила світ в івано-франківському видавництві «Симфонія форте» і якою він завершує свою трилогію «Місто між двома Бистрицями». Докладніше >>
Спробуємо відкрити Вам, шановні читачі, малознану сторінку історії нашого міста Івано-Франківська. А саме як окупаційна німецька влада вивозила з нього на примусову працю до Третього Рейху його жителів. При цьому ми, звичайно, опираємось на архівні джерела. Як визнає автор найвідомішої праці з історії примусової праці в Третьому Рейху Ульріх Герберт, націонал-соціалістичне «використання іноземців» у 1939-1945 роках стало найбільшим з часів рабства в історії масовим застосуванням іноземців у господарстві окремої країни. Докладніше >>
Народний депутат України Михайло Довбенко, обраний у 84-му виборчому окрузі (центр – Тисмениця) від БПП “Солідарність”, є доктором економічних наук і професійним банкіром. Зараз виконує обов’язки голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності. На дострокових президентських виборах у травні 2014 року очолював виборчий штаб Петра Порошенка в Івано-Франківській області. Вважається одним із найвпливовіших нардепів нашого краю. Цикл інтерв’ю з парламентаріями від Прикарпаття ми вирішили започаткувати саме з нього. Докладніше >>
Рада Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ухвалила рішення про встановлення анотаційної дошки на будинку міської поліклініки №5 полковому лікареві УСС-УГА, хорунжому Богданові Кисілевському. Це рішення підтримали члени ради обласної організації товариства. Після цього з клопотанням звернулися до міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа. 10 січня 2018 р. за сприяння очільника міста відкрили пам’ятну дошку полковому лікареві УСС-УГА Б. Кисілевському. Докладніше >>
7 червня 1947 р. в місті Станіславі була засуджена до двох років ув’язнення за статтею 170 параграф «в» через квартирні крадіжки Дора Іванівна Петрова, яка працювала негласним співробітником Управління МДБ в Станіславській області протягом 5 місяців. З касаційної скарги засудженої випливало, що Петрова заледве не ідеальна «радянська людина»: «брала активну участь на фронтах Вітчизняної війни, показала себе прекрасним бійцем, вірною дочкою нашої Вітчизни». Докладніше >>
Впродовж багатьох років, запрошуючи гостей на великі свята чи громадські фестини до Братишева Тлумацького району, організатори урочистостей додавали зазвичай чотири магічних слова: «Буде наш Михайло Головатий». Тож коли у травні 2016-го він – уродженець Братишева – відійшов у вічність, село ніби втратило свою ідентичність. Однак на сьогодні це гірке відчуття відступило. Докладніше >>
Це той випадок, коли кохання надихає, змінює і реабілітує. Кохана жінка врятувала свого воїна від небезпечного вигоряння – вчасно вмовила повернутися з фронту. Але на цивілці 32-річний спецназівець Андрій Демиденков не сидить без діла. Ось уже два місяці, як він очолює обласний Центр допомоги учасникам АТО, і, здається, таки дійсно щось робить – у різних куточках регіону заговорили, що робота з демобілізованими прикарпатськими атовцями нарешті закипіла. Докладніше >>
Якщо у твоєму домі періодично зникає електропостачання, коливається напруга, перегорають електроприлади – стань енергонезалежним! Так подумав житель села Гринівці Тлумацького району і спорудив на власному подвір’ї вітряк. Нині він забезпечує електроенергією свій дім самотужки і не залежить від зовнішнього постачання. Докладніше >>
З утворенням ОТГ та виборами у них все більше депутатів рад різних рівнів стараються здобути там мандати. Проте, отримавши новий мандат, скласти старий не поспішають. Тож деякі невтомні обранці працюють аж у двох радах, та ще й на громадських засадах, тобто не отримуючи за це зарплату. Але число тих, хто сидить на двох стільцях, ними не обмежується. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Палій Юлія
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного