Ріка понад усе

  • На Івано-Франківщині знову заговорили про каскад гідроелектростанцій на Дністрі. Нещодавно представники ПрАТ «Укргідроенерго» приїхали в Городенку пояснювати місцевим мешканцям, що ГЕС стануть ледь не найвищим благом для регіону. Втім, думка людей виявилася дещо інакшою, ніж уявляли у Києві.

     Глобальні завдання та сувора реальність

    Ще у 2015 році стало відомо, що приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» запланувало побудувати на ріці Дністер шість ГЕС: п’ять руслових, для роботи яких потрібні великі водосховища, і одну дериваційну, для роботи якої ріку потрібно загнати в трубу.

    Вартість проекту складе понад 40 мільярдів гривень. Ще 155 мільйонів планували витратити на техніко-економічне обґрунтування, тобто всю супутню документацію. Втім, згодом цей тендер скасували. Пікова сумарна потужність запланованих гідроелектростанцій повинна скласти 390 МВт. Це менше одного відсотка від усієї електроенергії, що виробляється в Україні. У випадку з Верхньодністровським каскадом (саме так називається цей проект) мова йде про відновлюване джерело енергії – воду. Проте наслідки будівництва цих станцій можуть призвести до втрат, відновити які Україна вже не зможе.

    Будівництво каскаду цих гідроелектростанцій прописане у Програмі розвитку гідроенергетики до 2026 року, яку схвалив уряд на чолі з Володимиром Гройсманом. Втім, згідно з процедурами, жодні роботи не зможуть початися без громадських обговорень у кожному з сіл та міст, які зазнають впливу внаслідок таких масштабних змін на Дністрі.

    І тут київські посадовці зіткнулися з суворою реальністю: громада Івано-Франківщини, як і сусідньої Тернопільщини, згуртовано та рішуче виступила проти ГЕСів на Дністрі. У соцмережі активісти створили спільноту «Врятуй Дністер від ГЕС», в якій координують свої дії. За останні два роки було проведено чимало акцій, флешмобів та пікетів. Доходило й до прямих конфліктів.

    Івано-Франківська обласна рада під тиском громади прийняла рішення про заборону погодження будівництва каскаду ГЕС на Дністрі. Схожу думку, але все ж у менш визначеній формі, висловив голова ОДА Олег Гончарук – за його словами, «жодних ГЕС на Дністрі не буде, якщо громада буде проти». 

    «Скільки сіл буде затоплено?!»

    18 квітня у Городенці відбулися громадські обговорення щодо будівництва каскаду гідроелектростанцій на Дністрі. У залу засідань палацу культури прийшли сотні людей, які одразу ж почали кричати «Ганьба!» та «Банду геть!».

    Ініціатором зустрічі стала заступниця голови РДА Галина Дідич. Вона попросила всіх поводись спокійно і вислухати всіх запрошених, а вже потім обговорювати. «Прошу вести себе так, щоб ми могли попрацювати і послухати наших гостей, які планують чи не планують щось робити на Дністрі. Я дуже прошу вас: не доведіть до того, щоб зустріч відбулася закрито», – закликала чиновниця.

    Юрій Литвиненко, директор департаменту стратегічного розвитку УГЕ, запевнив, що представники «Укргідроенерго» приїхали лише з метою інформування людей про те, на якій стадії реалізації наразі перебуває проект і що компанія планує робити чи не робити надалі.

    «Ця наша зустріч – суто інформативна, вона не має ніякого відношення до публічних слухань в розумінні закону чи консультацій з громадськістю. Ми хочемо надати якомога більше інформації населенню, а далі ви вже будете її обдумувати та приймати якісь рішення. Відразу кажу – жодного будівництва не буде без дозволу та волі на те громади, а також без належним чином проведеної оцінки впливу на довкілля. Ми як державна компанія керуємось лише державними рішеннями і думаємо про енергонезалежність України», – сказав Литвиненко.

    Після цього на трибуну вийшов заступник начальника юридичного департаменту «Укргідроенерго» Олександр Фармогей і почав розповідати про кліматичні зміни, роль води в них та середню температуру повітря. Втім люди не захотіли його слухати, вони почали кричати «Нащо нам це?» та скандувати «Скільки сіл буде затоплено?!».

    «Ми розуміємо, що ви нам хочете пояснювати щось про воду. Але ми приїхали сюди не для того, а щоб сказати категоричне «Ні!» забудові ГЕС на Дністрі! Річка нам дана Богом, і не нам її нищити. Чому не вкладати гроші в розвиток зеленого туризму і навіщо його таким чином нищити?» – висловився сільський голова Городниці Дмитро Коломийчук під бурхливі оплески.

    Галина Дідич на це запитала, чи означає така відповідь, що зустріч уже закінчено. Мовляв, менеджерам «Укрідроенерго» не дали виступити і пояснити свої наміри, а також повідомити, які саме села будуть затоплені. Втім, протягом наступних двох годин до трибуни підійшло ще більше двадцяти охочих виступити: депутати місцевих рад різних рівнів, активісти, небайдужі пенсіонери, науковці, і всі вони висловлювались проти будівництва каскаду ГЕС на Дністрі.

    «Є вже висновки десяти проектних організацій НАН України щодо згубного впливу гідроелектростанцій на басейн Дністра. І там чітко прописано, що значна кількість об’єктів археологічної спадщини може потрапити у зону руйнування внаслідок затоплення. Така ж біда буде і у всіх інших сферах – туризм, екологія… А ви приїхали сюди вдягати нам рожеві окуляри! Ми пропонуємо за результатами цієї зустрічі зібрати підписи громади про те, що ми проти цього будівництва. Закликаємо до спротиву, в тому числі фізичного, тим, хто нищитиме наш Дністер!» – заявив активіст Володимир Гергелюк.

    Іван Вережак, голова села Котиківка, сказав, що спочатку має відбутися оцінка шкоди, завданої Дністру, а потім – громадські слухання у кожному селі. Він запитав, чи будуватиме УГЕ електростанції, якщо всі села виступлять проти. Юрій Литвиненко на це сказав, що в такому разі будівництва не буде.

    «Всі нечистоти течуть у Дністер, екологія – на нулі. Унікальну перлину – Дністровський каньйон – збираються затопити і знищити. На Дніпрі свого часу затопили легендарні пороги, щоб захистити території від затоплення, і в результаті нічого не вийшло, повені трапляються регулярно. Не здивуюсь, якщо цей каскад ГЕС є московським задумом, який знищить природу України. Така ідея не могла зародитися в головах українців», – поділився думками Роман Ковалів, пенсіонер із Городенки.

    «Всі наукові установи, представників яких не купили, сказали, що будівництво на рівнинних річках – це абсурд. Це призведе до великої шкоди довкіллю, і ще раз доводити це не потрібно. НПП втратять ландшафтне і біологічне різноманіття. Задумайтесь от над чим: постановою Кабміну було встановлено штраф у 10 тис. гривень за вилов червонокнижного виду риби, вирезуба, який водиться у Дністрі. І це за одну рибину. А уявіть, про які суми йтиме мова, коли внаслідок будівництва ГЕС зникне вся її популяція? Це лише один з прикладів, але, врахувавши все, можна констатувати: збитки від того, що тут хоче зробити «Гідроенерго», будуть в десятки і сотні разів більшими, ніж користь», – каже Володимир Бучко, заступник директора з наукової роботи Галицького НПП.

    «Дністровський каньйон є, однозначно, пам’яткою. Можливо, європейського значення, можливо, навіть вище. Тому всі державні чиновники мають думати, як її зберегти. Річка самоочисна, і нічого тут не треба вигадувати про підтоплення чи ще про щось. Я їздив по багатьох селах – тернопільських та франківських, всі вони провели свої слухання, і всі проти ГЕСів. Кілька «сексотів» я знаю, сьогодні відвідав їх у Заліщиках. Вони проінформовані, що ми їх контролюємо, а решту виявляємо. Дві обласні ради недурно приймали рішення проти цього будівництва. Що вам ще, курва, треба?! Я готовий загинути за Дністер, за цю річку, яка не буде затоплена чи знищена, це я вам гарантую!» – підсумував все сказане активіст Борис Гора з Тернопільщини, після чого у нецензурній формі запропонував представникам «Укргідроенерго» вийти на вулицю і «отримати по заслугах».

     

    Підсумки формальні та моральні

    Формально ця зустріч не матиме жодних юридичних наслідків. Адже ключовими стануть громадські слухання, які, відповідно до закону, пройдуть у кожному з сіл. Городниця, Передівання, Незвисько, Чернелиця, Семаківці, Копачинці, Хмелева, Уніж, Монастирок, Котиківка – всі ці населені пункти повинні будуть чітко висловити свою позицію, яка вже буде врахована юридично.

    Втім, подія дала ефект, зворотний тому, який очікували в УГЕ. Небайдужі до долі Дністра активісти та прості мешканці дністрянських сіл згуртувалися ще більше, побачили, що їх багато, що разом вони сильні та зможуть зберегти свою ріку.

    Заступниця голови РДА Галина Дідич, побачивши волю і позицію людей, за дві години змінила свою думку, переставши захищати «Укргідроенерго» і також виступивши проти будівництва каскаду ГЕС на Дністрі. Директор же департаменту стратегічного розвитку УГЕ Юрій Литвиненко, спілкуючись із журналістами після цього зібрання, навіть не зміг назвати села, територія яких буде затоплена, і назвав це питання провокативним. Всі причетні та небайдужі зробили з цього свій висновок.

    Тарас ВОЛОШИН

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!