Суддя господарського суду Юрій Грица ще сім років тому, будучи п’яним за кермом, збив двох ремонтників «Водоекотехпрому», один з яких загинув, а інший став інвалідом. Весь цей час суддя всіляко затягує розгляд своєї справи та продовжує судити інших людей. Докладніше >>
Стара жовта маршрутка торохтить, як фіра. Обдертий, не зовсім чистий салон. Людей, як в консервній банці. І ви ледве втискаєтеся, пильнуєте, аби чогось не вкрали, передаєте гроші за проїзд. А водій репетує на дітей, щоб учнівські показували, на пенсіонерів – за посвідчення… Ну за що ж тут платити? Тролейбуси на цьому фоні виглядають дуже непогано. Тут і просторо, і контролер є, а водій виконує суто свою функцію, тому не нервує і не кричить. Міська влада робить ставку на міський комунальний транспорт, тобто монополізований. Докладніше >>
Нещодавно в Галицькій райраді заговорили про намір передати частину приміщень старої лікарні Прикарпатському університету. Спершу влада думала, що там буде філія ВНЗ, але згодом виникла ідея створити ліцей мистецтв. Докладніше >>
36-річний калуський атовець Олексій Фрик не збирається робити на Прикарпатті щось унікальне, але розпочне те, за чим майбутнє – енергоефективність. Самотужки досконало її вивчив, практикувався і тепер готовий до роботи. Каже, це те саме, що й на війні – є поставлена ціль і її треба виконати, незважаючи ні на що. Ось тільки на цивілці ти сам собі командир. Докладніше >>
У Тисменичанах Надвірнянського району громада виступила проти вирубки дубів, яку розпочав «Агролісгосп». Люди побоюються, що якщо рубати ці дерева такими темпами, то діти скоро забудуть, як вони виглядають – нових же ніхто не насаджує. Крім того, у селі кажуть, що дуби рубають лише після ста років, а такі молоді, як їхні, знищувати не можна. Натомість у лісгоспі переконують, що проблем з вирубкою немає, закон вони не порушують і шукають компроміс з селянами. Докладніше >>
Косівщина має славну історію, чарівну природу, та найбільше її багатство в обдарованих людях – плеяді талановитих митців. Серед сучасних косівських художників звертає на себе увагу внучка відомого різьбяра О. Іщенка – Віра Прокопик. Вона продовжила мистецьку династію, хоча й опанувала для себе нове ремесло – дизайн одягу. Творчий доробок косівської дизайнерки вже встиг отримати схвальні відгуки справжніх гурманів сучасної української моди і просто стильних молодих людей. Докладніше >>
Цього разу відкриємо забуті сторінки історії лещетарства (лижного спорту) в Карпатах. Адже випав сніг – і багато охочих вирушає на вихідних обкатати старі і нові лижні траси. А історія професійних лиж у нашому регіоні нараховує не один десяток років. Серед досліджень вказаної теми варто виділити книгу «Туризм і курортне господарство Галичини», що належить перу професора факультету туризму Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Володимира Клапчука. Докладніше >>
У минулому році Верховна Рада проголосувала за реформу української освіти. Cтартує вона з 2018 року, нововведень обіцяють багато. Що ж зміниться для школярів та випускників, зокрема, в опорних школах об’єднаних громад? Докладніше >>
На Прикарпатті зросли тарифи на проїзд у громадському транспорті. У пасажирів нові розцінки зазвичай викликають незадоволення, а перевізники зі свого боку називають серйозні аргументи для зростання вартості проїзду. У громадському транспорті люди обурюються, чому ціна на проїзд знову зросла. Кажуть, лише піднімуть мінімальну зарплату на “пару копійок”, як усі ціни відразу повзуть вгору. Докладніше >>
Заради кохання хоч на край світу. «Галицький кореспондент» розпочинає нову рубрику, де розповідатиме історії прикарпатських жінок, які одружилися з іноземцями і переїхали до них жити. Першою героїнею стала рідна сестра актора Романа Луцького – Христина Амірза, яка заради коханого Марка зважилася на переїзд до Саудівської Аравії, де живе вже 10 років. Там вона знайшла не лише сімейне щастя і купу добрих кулінарних рецептів, але й улюблену справу, яку відшукала, рятуючись від нудьги в чотирьох стінах. Докладніше >>
Відомий івано-франківський художник шукає натхнення серед природи, подорожує, ходить в гори. Нещодавно Микола Джичка подорожував пішки Португалією, пройшовши цією чудесною країною понад 240 кілометрів. Журналіст “Галицького кореспондента” зустрівся з митцем, аби той поділився своїми досвідами. Докладніше >>
Наприкінці грудня минулого року новостворена Дзвиняцька ОТГ отримала майновий комплекс з басейном. Уже за кілька днів басейн закрили. Мовляв, економічно недоцільно утримувати такий об’єкт. Проте таке рішення викликало обурення місцевих жителів, адже там займалися діти з цілого району. А ще люди побоюються, щоб невдовзі ця споруда не перейшла у приватні руки. Докладніше >>
Він родом із важкого дитинства: титанічна праця в Богом забутому селі, щодня по 10 км пішки, аби дістатися до школи, жорсткі сутички з однолітками за відстоювання власної честі, з іграшок лише саморобні пістолети із залізної труби. Але згаснути не давала мрія, що роками жевріла на серці відважного хлопця – стати воїном. Став. І поліг. Спецпризначенець Павло Ільчук із Яремчанщини два тижні не дочекав до свого 23-го дня народження. Останнім статусом на його сторінці в соцмережі була крилата фраза «Nil inultum remanebit», що в перекладі з латині означає «Ніщо не залишається без відплати». Докладніше >>
Перед новим роком департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури облдержадміністрації проводив так звані «грудневі жнива». Так називають період, коли наприкінці року витрачають залишкові кошти. З’ясувалося, що департамент навіть укладав угоди на виконання робіт, які вже давно зроблені. Докладніше >>
Ремонт доріг – така болюча тема для кожного, що справа може дійти навіть до поліції. У селі Побережжя на Тисмениччині відремонтували вулицю, на якій проживає депутат райради, але сільраду про це не повідомили. Тож тепер вона має намір звернутися до правоохоронних органів. Докладніше >>
Днями у селі Пороги Богородчанського району громада виступила проти вирубки дерев на її території. Люди переконані, що через постійні вирубки підтоплюються городи, невдовзі може бути затопленим і сільський цвинтар, а відтак вони залишаться без питної води. Натомість лісівники запевняють, що вирубка планова, суцільна і вони мають всі необхідні документи. Разом з тим, їм довелося призупинити процес, щоб не йти на відкритий конфлікт з громадою. Докладніше >>
Завершився другий загальноміський учнівський конкурс «Кіборги під Крутами та Донецьком», що проводився Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради з метою активізації патріотичної, просвітницької, виховної роботи серед учнівської молоді, виявлення творчих та обдарованих учнів у різних сферах наукового пізнання та творчості. Докладніше >>
У 2018 році відзначатимемо 120-ліття від дня народження та 25-ліття від часу смерті славного сина українського народу Патріарха Мстислава (в миру Степан Скрипник). До цих дат в Івано-Франківську на вул. Шевченка варто б відкрити меморіальну дошку з його портретом на будинку, в якому проживала родина Вітковицьких-Скрипників та під час архіпастирських візитів у минулому столітті зупинявся першоієрарх. «Галицький кореспондент» пропонує читачам ознайомитися із маловідомими сторінками історії про родину Петлюр-Скрипників-Вітковицьких. Докладніше >>
Через опір радянській владі репресивна система в 40-50-х рр. ХХ ст. масово карала українців навіть за незначне сприяння повстанцям. Так, у с. Княже Снятинського району, за даними Ярослава Романюка, боївка ОУН діяла до осені 1951 р. Лише у 1946 р. у селі на нелегальному становищі перебувало 22 мешканці, по одній кримінальній справі проходило аж 15 осіб. І з них за судовим вироком від 17 червня 1946 р. було ув’язнено 12 односельчан на строки від 10 до 25 років. Докладніше >>
Мабуть, у кожного з нас настає момент, коли хочеться все кинути і хоч на кілька днів поїхати світ за очі. Зануритись у культуру і традиції нової країни, поспілкуватися з місцевими жителями, врешті, поновити резерв натхнення. А поки ви за горнятком чаю чи кави все ще сидите на роботі або навчанні, пропоную позичити трохи запалу в хлопця, історією якого хочу поділитися з вами через «Галицький кореспондент». Докладніше >>
Палій Юлія
Війна настільки вже стала частиною життя, що, здається, я вже не пам’ятаю як бути без неї. Інколи ловлю себе на думці, що стала гостро реагувати на небажання людей включатися у сьогоднішні події. Можливо, я просто втомилася? Намагаюся знаходити сили в тому, що завжди надихало й допомагало, але бачу, що їх і там вже немає. Знаю,
Деркачова Ольга
Для мене очікування Великодня проступає особливо чітко та ясно, коли з’являється афішка, що от-от відчинить свої двері виставка «Великодня». Величне християнське свято, про яке митці говорять у живописі, малярстві, скульптурі, різьбі по дереву, у ювелірних прикрасах, одязі, і звісно ж, у писанках. Іконописні сюжети та світські, сакральні та побутові, пейзажі, натюрморти, портрети… Метал, кераміка, дерево…
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного