Художник і воїн водночас. Із деревом працює так само вправно, як і зі зброєю на передовій. 48-літній калуський боєць Віталій Гапон із позивним Вегас ішов воювати не за державу, а за землю. Державу ми починаємо творити лише тепер. «На фронті було дуже багато котів, але від мишей вони все одно не рятували, бо гризунів було ще більше – тьма-тьмуща, – розповідає боєць 14-ої бригади першого батальйону окремого зенітно-артилерійського взводу Віталій Гапон, показуючи світлину фронтового кошенятка з кличкою Сєпар. Докладніше >>
Католицьке Різдво
Першу календарну реформу римського календаря здійснив близько 690 року до нашої ери диктатор Риму Нума Помпілій, який збільшив кількість днів у році до 355, а число місяців – до 12. Тоді ж було додано нові місяці – «януаріс» та «фебруаріус». Перший з них присвятили богові часу Янусу, а другий – етруському богові підземного царства Фебруусу. За твердженням відомого українського вченого, астронома, професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Івана Климишина, який досліджує історію календаря, в цей час римляни перейшли до впорядкованого місячного календаря за грецьким зразком. Докладніше >>
Право на любов
Щойно ми заходимо у залу, як до нас підбігає усміхнений від вуха до вуха хлопчина і простягає руку: «Я – Роман. Я умію робити масаж!» Трохи ніяковіємо, але Роман так привітно усміхається, що й ми представляємось у відповідь. Усі ми прийшли на круглий стіл, де будуть обговорювати цілком незвичну для українського суспільства тему – захист сексуальних та репродуктивних прав людей із інтелектуальними порушеннями. Роман – один із них. Докладніше >>
Перший громадський транспорт Станиславова: як це було 79 років тому
Що в 1939 році могло об’єднувати Нью-Йорк, Лондон, Париж, Берлін, Варшаву і Станиславів? Комунікація, а точніше – автобусне міське сполучення. І хоча в Станиславові воно тільки-тільки зароджувалася, саме завдяки йому місто стало по-справжньому сучасним. Діяльність підприємства, яке займалося першим громадським автотранспортом Станиславова, тривала досить недовго (всього вісім місяців), позаяк її обірвав початок війни, і документів діяльності фірми практично не збереглося. Докладніше >>
Небачений вітер
12 грудня Прикарпаттям пронісся буревій. Негода декілька годин лютувала у гірській частині області. За попередніми підрахунками, вона завдала шкоди на понад п’ять мільйонів гривень. Найбільше від негоди постраждав Косівський район, трохи менше – Коломийський. Вітер розпочався близько 10.00 і ставав чимраз сильніший. Він легко викорчовував дерева та зривав дахи. Пошкоджені 23 адміністративні будівлі: лікарня, ФАПи, військкомат, санаторій, майже 150 приватних будинків та 16 шкіл у Шешорах, Пістині, Старому Косові, Кутах, Старих Кутах, Уторопах тощо. Докладніше >>
«АТБ» виступив у ролі Святого Миколая для тисяч українських дітей
19 грудня, на Святого Миколая, у Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві відбулося грандіозне свято для сотень маленьких українців. У цей день низка організацій і компаній об’єднали свої зусилля для того, щоб створити передноворічний чарівний настрій дітям, позбавленим батьківського піклування, діткам з особливими потребами, маленьким переселенцям, малюкам із багатодітних сімей і дитячих будинків сімейного типу, а також синам і дочкам українських захисників: героїв Небесної сотні й учасників АТО. Докладніше >>
Кар’єрні сходи вгору
Керуюча луцьким магазином «АТБ» поділилася своєю історією успіху: без родинних зв’язків і будь-якого «блату» вона змогла, розпочавши працювати продавцем, через вісім років стати тутешнім керівником і не має сумнівів, що в цій мережі будь-хто може повторити її шлях. Докладніше >>
Андрій ЛЮБКА: «Найкращі тексти виходять, коли мене просто «несе»
Андрій Любка – український поет, прозаїк, перекладач і есеїст. Вірші Любки перекладалися німецькою, португальською, російською, білоруською, чеською та польською мовами. Докладніше про життя і творчість письменника – в його інтерв’ю «Галицькому кореспонденту». Докладніше >>
Мирослава ВЕТОХА: «Мої сукні призначені для успішних та впевнених у собі жінок»
Одяг, що світиться, став справжньою окрасою 32-го Франківського подіуму. Франківський дизайнер Мирослава Ветоха, яка вже кілька років мешкає у Данії, дебютувала зі своєю особливою колекцією у рідному місті. Докладніше >>
Все буде етикет!
Виявляється, якщо ви спізнилися до театру чи кінозали, в обох випадках треба йти до свого місця по-різному; відпочиваючи в ресторані, нікому не потрібно пояснювати, що прямуєте до вбиральні; саме чоловік, а не жінка, має першим зайти до під’їзду… Днями в творчому просторі «Aloe» спеціаліст із етикету і бездоганних манер Тамара Марзаганова розповідала про тонкощі цих правил. Докладніше >>
Горянин в авангарді
Завжди поспішав жити, але встиг першим полягти. В Яремче він єдиний, хто загинув у зоні АТО. Андрій Шудравий два місяці не дочекав до свого 25-ліття. За свої роки земного буття хлопчина встиг те, що чимало людей не встигають протягом багатьох десятиліть. Докладніше >>
Як незаконне стає законним
Вже понад шість років в Івано-Франківську тягнеться історія з будівництвом пекарні на вул. Сахарова, 23. Незаконне будівництво у 2013 році узаконили, а тепер відводять під нього земельну ділянку. Однак мешканці навколишніх будинків скаржаться, що підприємець забирає декілька метрів дитячого майданчика та проїзд. Докладніше >>
До школи – за наркотиками
У школах Івано-Франківська можна вільно купити наркотики. Таку заяву нещодавно зробив міський голова Руслан Марцінків. Цього року в обласному центрі збільшилася тенденція до поширення наркоманії серед неповнолітніх. Втім вчителі й директори шкіл воліють проблему замовчувати, а не вирішувати. Докладніше >>
Євген БІЛІЧЕНКО: «Найбільше розчарування – це полювання на крокодила»
Днями журналіст “Галицького кореспондента” зустрівся з цікавою людиною – Євгеном Біліченком, який вже довший час живе і працює в Африці. Про цей манливий, але далекий і малознаний нами континент, спільності та відмінності між нами й африканцями, а також усілякі цікавинки з його тамтешнього досвіду – у їхній бесіді. Докладніше >>
Спогади на попелі
Увечері 2 грудня в будинку Юлії Жук та її 20-річної доньки Каті у Загвізді сталася пожежа. За кілька годин на їхніх очах згорів цілий двоповерховий будинок. Не приборканий вчасно вогонь перетворив на попіл все їхнє майно й особисті речі, фотографії батька й чоловіка, який помер минулого року, та, по суті, значну частину їхнього життя. Докладніше >>
Родина Заклинських
Свою громадсько-політичну діяльність молодий Олексій Заклинський розпочав ще буремного 1848 року в стінах Львівської духовної семінарії. Олексій не обмежувався обов’язковою наукою, а читав багато і поза навчальною програмою. Завдяки цьому незабаром усвідомив, що він українець, син українського народу. А читаючи всілякі книжки, особливо німецькі, польські й чеські, Олексій бачив, що ті народи є національно свідомими, знають про потреби свого розвитку і свого добра. Коли порівнював їх з народом українським, то з жалем усвідомлював ту велику різницю. Докладніше >>
Ремонт поза законом
Відремонтували, заплатили, в результаті залишились винними. В таку ситуацію потрапили надвірнянські підприємці, які провели ремонт у приміщеннях, орендованих в обласної ради. Тепер їм хочуть підняти орендну плату – мовляв, стан будівель покращився. Депутати ж запевняють: роботи проводились без дозволів та всупереч законам. Не обійшлось і без політичного підтексту. Докладніше >>
Сергій ТАРУТА: “Поставили собі завдання – не виїжджати з України, а боротися”
Відомий український підприємець, засновник корпорації “Індустріальний союз Донбасу”, народний депутат України Сергій Тарута цьогоріч заснував політичну партію “Основа” і тепер популяризує її в регіонах. Минулої п’ятниці він побував в Івано-Франківську, де спілкувався з працівниками і керівництвом підприємств, студентами, бізнес-спільнотою та громадськістю міста. В інтерв’ю “Галицькому кореспонденту” Тарута розповів, для чого створена “Основа” та які принципові відмінності відрізняють її від вже існуючих партій, а також поділився баченням того, як припинити війну на його рідному Донбасі. Докладніше >>
Геть з дивана – до роботи: Як воїн АТО допомагає бійцям знайти себе на цивілці
«Повернувся з війни – радій, що живий, що руки-ноги на місці. Якщо є сім’я – йди заробляти, зрештою, почни свою справу, роби те, що до душі. І не треба ні від кого чекати подачок», – радить 43-літній коломийський боєць Михайло Кушнірук. Проблеми зі здоров’ям не завадили йому піти добровольцем на передову, де він без відпустки воював більше року. Тепер допомагає бійцям вирішувати їхні проблеми на цивілці, знайти себе і не впадати в депресію. А ще він і досі готовий знову стати до бою. Докладніше >>
Гіркий заробіток
Попри те, що надворі ХХІ століття, людей продають, а рабство все одно існує. Воно трохи відрізняється від того звичного уявлення про нього, коли раби працюють на плантаціях, виховують панських дітей чи догоджають хазяїнам. Сучасні «раби» безоплатно працюють на будовах, надають інтимні послуги, виконують хатню роботу. Але так само, як і в давнину, не мають жодних прав… Докладніше >>