Діагностика, яка, на відміну від звичайного загального аналізу крові, показує не лише кількісні, але й якісні характеристики крові. Отриманий спектр інформації часто дозволяє розпізнати причини недуг і симптомів, з якими люди тривалий час безуспішно борються.

 

Гемосканування крові – це методика діагностування організму шляхом дослідження капілярної живої краплі крові, яка береться з пальця. Для проведенні цієї процедури використовують темнопольний мікроскоп, здатний збільшувати зображення в тисячі разів, одночасно транслюючи його на монітор.

«Ця процедура значно відрізняється від стандартного загального чи біохімічного аналізу крові. Після забору кров розтирають на скельці і додають певні барвники, аби побачити необхідні елементи. Таким чином досліджують уже пошкоджену кров, адже відбулося штучне втручання», – пояснює івано-франківський лікар загальної практики та сімейної медицини Назар Микитюк, який уже кілька років проводить процедуру гемосканування.

Також загальний і біохімічний аналізи показують лише кількісні характеристики крові. Проводиться підрахунок рівня еритроцитів, лейкоцитів та інших елементів, і якщо їхня кількість перебуває в межах норми, то вважається, що стан крові нормальний. Проте гемосканування показує, що це далеко не завжди так.

Методика гемосканування є якісним аналізом, а не кількісним, тому дозволяє спостерігати за всіма процесами, що відбуваються в крові. Тим паче аналіз проводиться без механічного втручання в кров і максимально швидко (одразу після забору), що дає можливість фактично побачити кров такою, якою вона циркулює в судинах. Окрім цього, пацієнт за допомогою монітора і сам має змогу бачити, що саме відбувається в його крові.

Густина крові. Якісних характеристик, які показує гемосканування, безліч. Найперше, це густина крові, яку визначають завдяки еритроцитам. «Чим більше склеєних між собою еритроцитів, тим густіша у людини кров, – каже Назар Микитюк. – А це свідчить про те, що в організмі гірше розноситься кисень. І я вже знаю, що цю особу турбуватимуть головні болі, перепади артеріального тиску, запаморочення, поганий сон».

Як зазначає лікар, часто згущена кров спричиняє клініку, подібну до синдрому Рейно – порушення мікроциркуляції крові в дрібних судинах, в результаті чого виникають скарги на постійно холодні руки, ноги. Окрім цього, згущена кров несе в собі ризик інфаркту міокарда, тромбозів.

«Дуже часто, як тільки людина вирішує питання густої крові, у неї усувається проблема підвищеного артеріального тиску», – зазначає медик.

Імунітет. За якісним станом лейкоцитів можемо судити про імунну систему. Часто буває так, що загальний аналіз крові показує кількість лейкоцитів у межах норми, однак під час гемосканування видно їхній неправильний розмір. Тобто необхідний рівень лейкоцитів начебто є, але їхня активність «непродуктивна». Відтак це свідчить про ослаблений імунітет.

Сечова кислота. Під час гемосканування можна дізнатися про різні продукти обмінних процесів. Наприклад, кристали сечової кислоти.

«Сечову кислоту із організму повинні виводити нирки, – розповідає лікар. – Коли я бачу ці кристали в крові, то розумію, що нирки чомусь недопрацьовують». З часом зайва сечова кислота нашаровується в суглобах, що призводить до болів, розвитку остеохондрозу, відкладання солей. Якщо рівень сечової кислоти в крові надто великий, то це вже ознака подагри.

Ортофосфорна кислота. Те саме стосується і кристалів ортофосфорної кислоти. Якщо в організмі недостатньо засвоюється кальцій, то під мікроскопом ця кислота набуває темного забарвлення. «У такому разі можна говорити про можливі порушення роботи щитовидної залози, – пояснює Назар Микитюк, – надмірне вживання кави. Також ортофосфорна кислота стає помітною в крові під час клімактеричного періоду – коли часто починає розвиватися остеопороз. Адже в жінки кальцій засвоюється в кістці також за допомогою естрогенів, які з початком клімаксу зникають».

Лікар каже, що в таких випадках потрібно починати вживати препарати, які б сприяли засвоєнню кальцію. «Можна спожити величезну кількість кальцію, але він все одно не потрапить у кістку, – пояснює медик. – Повинні бути супутні речовини, які цьому сприятимуть: вітаміни К2, D3, фітоестрогени».

Холестерин. Часто під час гемосканування знаходять холестерин, що свідчить про застій жовчі, недобру роботу печінки, виникає ризик утворення бляшок.

Бактерії. Темнопольний мікроскоп дає можливість побачити мікрофлору в крові. Надмірна кількість патогенних бактерій свідчить про виражений дисбактеріоз в організмі – страждає кишечник. Так само може спостерігатися хронічний тонзиліт.

Назар Микитюк пригадує випадок, коли прийшла жінка, в якої більше півроку трималася підвищена температура тіла, вона сильно схудла, знизився гемоглобін. Пацієнтка пройшла різноманітні діагностики, медики вже навіть шукали і онконедуги, і автоімунні захворювання – без результату. Після обстеження крові методом гемосканування виявилося, що там стільки патогенних бактерій, як у мурашнику. Почали вирішувати проблеми кишечника, почистили його. Через два місяці температура нарешті спала.

Паразити. У 80% випадків діагностики методом гемосканування знаходять личинки паразитів. Одного разу Назар Микитюк навіть виявляв такого небезпечного паразита, як ехінокок, котрий, потрапляючи в печінку, сприяє утворенню кіст, які іноді плутають із пухлинами.

Однак медик вважає, що проходити гемосканування з тією лише метою, аби вишукувати в себе глисти, не варто: «Паразити присутні в організмі більшості людей на планеті. Чи не краще профілактично двічі на рік (особливо наприкінці зими і після сезону полуниць) проходити протиглисну терапію? Причому я рекомендую засоби рослинного походження, адже синтетичні препарати здебільшого наносять потужний удар по печінці, можуть спричиняти чимало побічних ефектів».

Токсичне ураження. Одним із показників такого ураження, яке можна помітити під час гемосканування, є пошкоджені еритроцити – коли вони набувають зіркоподібної форми. «Я це часто виявляв у осіб після медикаментозної терапії, у тих, які багато курять, часто робили рентген, мешкають біля телефонної вишки, працюють в приміщенні з великою кількістю комп’ютерної техніки тощо», – розповідає медик.

Зазвичай, гемосканування проводять у приватних лабораторіях. Вочевидь, це спричинено тим, що якісна характеристика крові потребує індивідуального підходу – лікарю, який проводить таке дослідження, потрібно детально розпитувати пацієнта про можливі причини того чи іншого показника. У державних медичних закладах, де щодня насичений потік пацієнтів, на це здебільшого бракує часу.

Наталя МОСТОВА