Гімназію (не) збудують?..

У селі Будзин, що на Тлумаччині, старе приміщення навчального закладу тріщить від переповнення учнями, а нове, недобудоване через бездіяльність місцевої влади, може розвалитися.

Поки на державному рівні вирішують, як українські школярі вчитимуться наступного навчального року, плануючи впроваджувати дистанційні елементи в процес навчання, у невеличкому придністровському селі Будзин Олешанської ОТГ, що на Тлумаччині, б’ють на сполох. Тут незабаром не матимуть можливості навчати ні онлайн, ні у приміщенні школи.

По-перше, багатьом школярам заважає користуватися Інтернетом сімейне виховання: у селі багато дітей амішів, їх ще називають «кашкетниками», котрим віра не дозволяє користуватися різними благами цивілізації, а отже дистанційні уроки – не для них. А по-друге, школа (тепер вже гімназія, згідно зі змінами до закону «Про загальну середню освіту») тріщить по швах. Стара уже не вміщає усіх учнів, а нову – ніяк не добудують. Ба більше, вже збудоване приміщення може зруйнуватися, бо сума, необхідна для завершення будівництва, зросла удвічі і тепер становить… понад 50 мільйонів гривень.

Директорка Будзинської гімназії та ініціативна група батьків шукають вихід із такої ситуації, оббиваючи владні пороги, але кажуть: часто навіть до того «порога» їх не підпускають.

Діти, діти, де вас подіти?

У Будзині чимало багатодітних сімей, оскільки тут є поселення амішів. Село завжди подавали як приклад якщо не «бебібуму», то принаймні демографічної стабільності. Тут майже пів тисячі населення, з них близько 200 – діти шкільного віку. Щоб помістити усіх у старому шкільному приміщенні, щороку доводиться щось вигадувати, порушуючи, як мінімум, санітарні норми.

За інформацією директорки навчального закладу Анастасії Готюр, минулого року в гімназії навчався 181 учень та 25 дітей п’ятирічного віку займалися у групі з короткотривалим перебуванням. Класні кімнати розраховані на 12 учнів, проте у них доводилося перебувати майже вдвічі більшій кількості школярів.

За підрахунками, через рік у клас, розрахований на 10 учнів (цього року там навчалося 16), потрібно буде вмістити 24. Така картина буде і в наступні роки. Наприклад, у 2020-2021 н.р. кількість учнів у гімназії становитиме 191, а у 2025-2026 н.р. – вже 227 дітей. А якщо через карантин їх доведеться розсаджувати по одному, щоб зберігати соціальну дистанцію, то це взагалі катастрофа! Нині в старій школі вже переобладнують вчительську, щоб розмістити там клас.

Будзинська гімназія і велика політика

У 2017 році проблему із браком приміщення для навчання дітей у Будзині намагалися вирішити. Тоді була виготовлена проєктно-кошторисна документація. Замовником робіт став відділ будівництва Тлумацької РДА. Робочий проєкт розробляла фірма «Капітал інжиніринг» (м. Івано-Франківськ, директор і головний інженер Володимир Паливода).

У листопаді того ж року було оголошено тендер на реконструкцію школи І-ІІ ступенів у селі Будзин Тлумацького району Івано-Франківської області з очікуваною вартістю 29 996 328 грн. В аукціоні взяли участь три фірми – ТОВ «БК СТРУКТУРА» (зареєстроване у м. Івано-Франківськ), ТОВ «ПЛАНЕТАБУД» (зареєстроване у с. Ямниця Тисменицького району) та ПП «Ера-Захід» (зареєстроване у с. Петрів Тлумацького району). Переможцем стало приватне підприємство «Ера-Захід» (директор Любомир Шкунда), запропонувавши найменшу суму – 25 495 000 грн (згідно з даними сайту «Prozorro», цей критерій був найголовнішим). У грудні 2017 року уклали договір, за яким строк виконання робіт становив два роки – до 31 грудня 2019-го.

Звичайно, усіх коштів одразу не було. Спершу із держбюджету (як субвенцію на соціально-економічний розвиток) на реконструкцію Будзинської гімназії виділили близько 2,5 млн грн. Решту мав додати Державний фонд регіонального розвитку.

Тож у лютому 2018 року розпочалося будівництво приміщення навчального закладу у Будзині. Згідно з проєктом, на земельній ділянці планувалося «здійснити реконструкцію одноповерхової школи під дитячий садочок на три групи і добудову двоповерхової будівлі під загальноосвітню школу із спортивним залом на 300 учнів, будівництво одноповерхової блочно-модульної котельні, локальних очисних споруд та мереж зовнішньої каналізації, влаштування групових павільйонів трьох груп».

У червні 2018 року у Будзині відбулося свято символічного початку будівництва місцевої гімназії, під час якого було закладено пам’ятну капсулу з іменами тих, хто долучився до благого діла. Через місяць виділені з держбюджету гроші закінчилися. Припинилися й будівельні роботи. За словами керівника ПП «Ера-Захід», будівельники фактично освоїли 2 млн 363 тис. 064 грн.

А потім Державна архітектурно-будівельна інспекція виявила порушення в частині проєктних робіт з пожежної безпеки та анулювала дозвіл ПП «Ера-Захід» на виконання робіт. Проєктну документацію відправили на корегування. У ній нібито не врахували побудову пожежного резервуара.

Подейкують, що це не просто помилка у затвердженій усіма відповідними структурами документації, а «зуб» на підрядників, які виграли тендер. Мовляв, за планами «нагорі» будувати гімназію у Будзині мала інша фірма, котра програла тендер. Правда, вони були настільки впевнені у своїй перемозі, що ще до початку аукціону взялися за облаштування дороги для зручного заїзду до навчального закладу. Звичайно, що ця інформація існує лише на рівні чуток…

Нині замовником будівельних робіт та головним розпорядником бюджетних коштів виступає Управління капітального будівництва Івано-Франківської ОДА (відповідний відділ у Тлумацькій РДА ліквідували). Обласні чиновники повинні забезпечити проходження експертизи скорегованого проєкту, який, за нашими даними, лежить без діла вже пів року. А скоригована вартість реконструкції на сьогодні становить… 50 676 237 грн. Це удвічі більше, ніж заявлена у 2017 році сума. Виникає питання: що аж настільки подорожчало за три роки – цегла, робота будівельників чи, зрештою, пожежний резервуар?

Стукають, але їм не відчиняють…     

Директорка Будзинської гімназії Анастасія Готюр та ініціативна група батьків учнів цього навчального закладу записувалися на прийом до голови ОДА, коли цю посаду обіймав ще Денис Шмигаль. Але черга до будзинських посланців чомусь так і не дійшла… Оббивала директорка і пороги районного керівництва. Ті теж розводять руками: Будзин – то населений пункт в Олешанській ОТГ, мовляв, не їхня територія. За словами А. Готюр, батьки школярів порушували цю проблему на рівні Олешанської ОТГ. Тоді голова Богдан Двояк відповів, що це питання надто заполітизоване… А депутат обласної ради М. М. Кузьма радив їхати до президента, бо іншого шляху не бачить.

Директорка каже, що вже написали звернення до голови Івано-Франківської ОДА Віталія Федоріва, де виклали основну проблему, просять поради, сприяння та допомоги, бо не мають куди розмістити школярів. Переживають, що збудований підвал і перший поверх нового приміщення можуть з часом розвалитися, тому здалося б принаймні накрити «коробку».

Потрапити у «Велике будівництво»

На Тлумаччині цьогоріч завершують один із об’єктів програми «Велике будівництво» – з вересня планують відкрити дитсадок і загалом НВК у Гринівцях Тлумацької ОТГ. До слова, гринівецька споруда – теж місцевий довгобуд. Вона бачила не одного народного депутата, поки не потрапила у президентську програму. На «Велике будівництво» розраховують і в Будзині. Правда, як туди потрапити, не мають ані найменшого поняття.

Кинутими напризволяще залишаються ще кілька недобудов Тлумаччини, більшість – навчальні заклади. Їх будівництво колись так помпезно розпочиналося! Нині довгобуди стоять пусткою і… розвалюються. Деякі десятиліттями чекають чергових депутатських «вливань».

А в Будзині 50 тисяч цегли лежить у класних кімнатах, з вікон старої будівлі можна побачити лише напівзмуровану нову, довкола все заростає травою. І діти не мають куди прийти вчитися, і відповідальних за той безлад нема… Про Будзинську гімназію теж всі забули…

 Ганна Ковбас, голова батьківського комітету Будзинської гімназії:

– Нас, батьків, дуже хвилює те, що діти тісняться і задихаються у маленьких класах. Ми раділи, коли почали добудовувати другий корпус школи, і надіялися, що ситуація швидко зміниться. Але збудували перший поверх, не перекрили, і вже два роки будівля пропадає. Ця будова забута Богом і людьми, які обіцяли золоті гори, а нічого з того не вийшло. Думаю, якщо збудоване постоїть так ще рік, то стане аварійним. Ця новобудова з’єднана зі старим корпусом, фундамент якого порушено. Через це з’явилося багато тріщин в стінах класних кімнат і коридору. Ми переживаємо, що і цей корпус стане аварійним, а наші діти залишаться без навчального закладу. Куди ще звертатися, ми не знаємо…

Василь Ткачук, батько учениці Будзинської гімназії:

– Незабаром новий навчальний рік, а дітей у Будзині нема куди помістити. Це обурлива ситуація! Якщо не відновити добудову, то, вважаю, можна поставити хрест на тому, що вже є. Крім цього, дітям небезпечно ходити до старої школи, бо фактично вони щодня перебувають на будмайданчику, за який ніхто не відповідає. Це, не дай Боже, може призвести до непоправного. І лиш тоді, як заведено, будуть шукати винних?

Ми, батьки будзинських учнів, зрозуміли, що слів кілька років тому було сказано на вітер чимало, а наші діти нікому не були і не є потрібними. Хоча влада повинна мати у пріоритеті саме інтереси юних мешканців села як майбутнього держави. Неофіційно і в районі, і в області нам відповіли, що про Будзинську гімназію ніхто останнім часом і не згадує. Тож ми і вирішили про себе нагадати…

Надія ПШЕНИЧНА

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!