Гіперпаратиреоз і гіпопаратиреоз — захворювання, викликані порушенням функції паращитовидних залоз. Це невеликі, але дуже важливі залози внутрішньої секреції, розташовані на щитовидній залозі. Клітини паращитовидних залоз, паратіроціти, виробляють паратгормон (паратирин, паратиреоїдного гормон) — речовина, що регулює кальцієво-фосфорний обмін разом з кальцитонином, одним з гормонів щитовидної залози.

Паратгормон і обмінні процеси в нормі

Кальцій дуже важливий для організму. Невелика його частина відноситься до електролітів. Переносить електричний заряд в рідинах організму. 99% кальцію знаходиться в кістках. Паратгормон і його антагоніст кальцитонін підтримують рівновагу між кальцієм крові і кальцієм кісткової тканини, зберігаючи оптимальний його рівень і там, і там.

В організмі кальцій забезпечує:

• м’язові скорочення, в тому числі скорочення серця;
• згортання крові;
• щільність кісток і зубів;
• функціонування ряду ферментів;
• клітинні процеси: фагоцитоз, адгезію клітин, пиноцитоз;
• реалізацію імунної відповіді.

Кальцієвий обмін тісно пов’язаний з фосфорним. Фосфор необхідний для росту кісток, бере участь в регуляції нервової і м’язової системи, синтезі енергії, підтримки кислотно-лужного балансу.

Гіперпаратиреоз

При підвищенні рівня паратгормона в крові розвивається гіперпаратиреоз. Під дією гормону посилюється виведення фосфору і кальцію з кісток. У крові підвищується їх рівень, частина виділяється з сечею, а частина відкладається в тканинах, в тому числі і у вигляді каменів в сечовивідних шляхах. Щільність кісток при цьому знижується, що проявляється в їх крихкості, схильності до переломів. Високий рівень кальцію і фосфору в крові порушує роботу шлунково-кишкового тракту, призводить до запалення і виразок його слизової оболонки.

Щоб вилікувати гіперпаратиреоз, потрібно усунути його причину. Найбільш частою причиною первинної форми є аденома, доброякісна пухлина паращитовидних залоз, або дифузна гіперплазія. Лікування полягає у видаленні пухлини або видаленні паращитовидних залоз, якщо гіперплазія носить дифузний характер.

Вторинний гіперпаратиреоз розвивається як наслідок синдрому мальабсорбції, хронічної ниркової недостатності, рахіту, синдрому Фанконі. Лікування спрямоване на корекцію цих станів.

Гіпопаратиреоз

При зниженні рівня паратгормону розвивається гіпопаратиреоз. Він відзначається при ряді вроджених синдромів (синдром Ді Джорджі, Пірсона, Баракат і інші). При вродженій відсутності або недорозвиненні паращитовидних залоз, а також при травмуванні або видаленні паращитовидних залоз під час хірургічних втручань на щитовидній залозі. Проявляється гіпопаратиреоз множинними симптомами, в тому числі судомами через зниження рівня кальцію в крові.

Лікування симптоматичне. Пацієнтам рекомендується збагачена кальцієм дієта, препарати вітаміну D, харчові добавки з кальцієм, сонячні ванни. Для боротьби з судомами — протисудомні та седативні препарати.