Вона намагалась задушити 12-річну дівчинку подушкою, а потім декілька разів вдарила металевою частиною сокири по голові, від чого дитина втратила свідомість.
13 років за ґратами проведе донеччанка за спробу вбивства та викрадення дітей на Прикарпатті. Про це йдеться на сторінці Івано-Франківської обласної прокуратури, передає “Галицький кореспондент”.
За принципової позиції ювенальних прокурорів Івано-Франківської обласної прокуратури апеляційний суд залишив без змін вирок щодо уродженки Донеччини за закінчений замах на вбивство дитини та викрадення двох малолітніх дітей (ч. 2 ст. 15, п. 2., ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 146 КК України).
Прокурори у суді першої та апеляційної інстанцій довели, що обвинувачена, приїхавши в гості до своєї знайомої, користуючись тим, що жінки не було вдома, вирішила вбити її старшу доньку і викрасти двох менших дітей.
Після цього жінка забрала 3-річну дитину й немовля та втекла. Обвинувачена попрямувала з дітьми до залізничного вокзалу в Івано-Франківську, щоб покинути область, але натомість була затримана правоохоронцями.
Сторона захисту, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку.
Івано-Франківський апеляційний суд визнав обґрунтованими доводи сторони обвинувачення щодо законності та справедливості вироку, а скаргу сторони захисту залишив без задоволення.
…але розуміла, що в нас немає вибору. Ми з Вовою слухали виступ президента Америки 21 лютого 2022 року пізно увечері. Сумнівів не залишалося жодних в тому, що Росія таки нападе на нашу країну. На той момент чіткого розуміння що треба робити чи як правильно підготуватися не було. Відчуття розгубленості й страху трохи плутали всі думки
Стереотипами земля повниться. Наш світогляд часто ґрунтується на хибних уявленнях про інших людей, міста, регіони, та що там — навіть про самих себе. Стереотипи заповнюють пробіли в реальних знаннях. Якщо на власні очі не бачили, не були, не знаємо — здатні вірити будь-чому. Наша країна настільки велика й різноманітна, що нам не вистачає особистих зв’язків,
У творі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є рядки про те, як герой звістку про повішених заїв стиглою сливою, відчуваючи не гіркоту, а приємний смак у роті. Неможливість відчувати хоч щось інше, бо жах висмоктав з нього всю кров, передається такою деталлю, яку люблять пхати в усі тестові завдання, присвячені
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного