Інновації рятують життя

  • Щоб полегшити перебування кисневозалежних пацієнтів у стаціонарі, франківські лікарі знайшли рішення, яке довело свою ефективність у Європі.

    Вірус-трансформер

    За оцінками ВООЗ, один із 20 пацієнтів з COVID-19 потребує інтенсивної терапії, що може включати наркоз і штучну вентиляцію легень. Вірус різко стимулює активність імунної системи, яка у важких випадках починає атакувати власні здорові клітини. Виникає системний запальний процес, що призводить до ускладнень.

    Одним із найчастіших ускладнень при COVID-19 є пневмонія. За словами лікарів, сьогодні йдеться не лише про пневмонію як ускладнення, але й про такі наслідки інтерстеційної пневмонії, як фіброз легень, що потребує тривалого лікування.

    Оксана Кондрин, лікарка-інфекціоністка, доцентка кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного університету, говорить про те, що сьогодні розуміння перебігу хвороби, підходів до діагностики, а відповідно, й лікування від коронавірусу дещо трансформується.

    «На початку пандемії ми виявляли ураження сполучної тканини легень до 30%, і це не завжди вважалося пневмонією, а лише в тому випадку, якщо ураження було більше 50%, – розповідає Оксана Кондрин. – Раніше ми говорили про те, що вірус уражає рецептори легень, проте зараз вже розуміємо, що легені – не єдиний об’єкт вірусу. Сьогодні йдеться про системне захворювання, яке проявляється змінами згортальної системи та елементів крові, серцево-судинними розладами та ураженням нирок».

    За словами науковиці, в основі патологічних змін при COVID-19 лежать явища гіпоксії, які пов’язані також з утрудненням кисневого обміну у легеневій тканині. Як на початку спалаху пандемії, так і сьогодні пацієнти потребують кисню, який повинен подаватись з використанням спеціальних пристроїв. Приблизно 80% пацієнтів з діагностованою вірусною інфекцією потребують респіраторної підтримки. Лише частина з них потребує штучної вентиляції легень за допомогою спеціальних апаратів (інвазивна респіраторна підтримка). Більшість пацієнтів отримують неінвазивну вентиляцію легень з допомогою СРАР-маски або шолому.

    CPAP-апарат – це такий невеликий компресор, який подає сталий потік повітря під певним тиском у дихальні шляхи через гнучку трубку і герметичну носову маску. Таким чином, він не дає дихальним шляхам змикатися і рятує від нестачі кисню. Герметична маска, особливо при тривалому використанні, часто спричиняє травматизацію шкіри на обличчі, що створює незручності для пацієнта. Втім, на сьогодні СРАР-маска вже не єдиний спосіб порятунку кисневозалежних.

    Анастезіолог Іванна Майданська та л ікар-інтерн Вікторія Жук роблять забір артеріальної крові для корекції штучної вентиляції легень

    Пошук і альтернатива

    У відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні віднедавна є ще одна альтернатива. Для лікування хворих з важкою дихальною недостатністю тут вперше застосували спеціальний шолом. Лікарі кажуть, що цей інноваційний метод неінвазивної вентиляції легень має свої переваги і в його ефективності вже встигли пересвідчитись як фахівці, так і пацієнти.

    «Серед перших наших хворих були такі, які не могли довго перебувати без кисню. Їхні легені були настільки уражені, що організм взагалі не міг отримувати кисень. Тому фактично сама ситуація змусила наших лікарів винайти щось, що могло б полегшити життя пацієнтів у важкому стані», – розповідає лікарка відділення алергології та імунології Галина Смачило, яка однією з перших приймала та госпіталізувала ковідних хворих. Як стверджують медики ковідних відділень закладу, сьогодні кожен кисневзалежний пацієнт потребує неінвазизивної вентиляції легень з допомогою СРАР-маски та шолому. Таким чином вдається полегшити виснажливе перебування пацієнта у реанімації.

    «Такі шоломи використовували в Італії з початку пандемії, проте в нас цього досвіду не було, – розповідає лікарка відділення анестезіології та інтенсивної терапії Іванна Майданська. – У пошуку практичних рішень спершу ми застосовували шоломи експериментально, хоча одразу побачили їхню ефективність та деякі переваги». Анастезіолог пояснює, що у шоломі є постійна підтримка тиску, який потрібен для правильного проведення неінвазивної вентиляції легень, краща герметичність дихального контура, є можливість адаптувати пацієнта до високих значень позитивного тиску в кінці видиху.

  • За чотири місяці лікування пан Іван отримував неінвазивну вентиляцію легень і надалі перебуває на кисневій терапії

    Спеціальний прозорий пластиковий шолом розміщується навколо голови пацієнта та ущільнюється на шиї. При цьому в шоломі людина може перебувати цілодобово, тоді як маску слід від’єднувати від апарата ШВЛ, щоби людина могла поїсти, наприклад. Як запевняють лікарі, у разі застосування шолома такої необхідності немає. Крім того, відсутній ризик гіпоксемії. «Якщо CPAP-маска щільно прилягає до обличчя і тисне на ніс, щоки та підборіддя, що ускладнює відкашлювання, то в шоломі все це простіше і легше», – пояснюють у відділенні. Словом, результати такої терапії ефективні, прогнози оптимістичні, а підтвердженням цього є те, що один із пацієнтів отримував неінвазивну вентиляцію легень за допомогою шолома впродовж двох тижнів, і на сьогодні є позитивна динаміка подолання недуги. «Більшість наших пацієнтів отримують неінвазивну вентиляцію легень як з допомогою маски, так і шолому, – говорить Іванна Майданська. – Один із таких пацієнтів на тривалому лікуванні перебуває ось уже четвертий місяць поспіль. Якщо критичний бар’єр подолано, то завершуємо стаціонарне лікування й пацієнт продовжує лікування вдома за допомогою кисневого концентратора…» Фахівці відділення анестезіології охоче діляться досвідом застосування шоломів із колегами, які борються з коронавірусною хворобою. Зокрема, цей досвід вже успішно перейняли медики відділення реанімації Городенківської районної лікарні. Додамо, що шоломи від виробника Lombardi Undersea LLC, а після деякої модифікації наші лікарі ще й адаптували їх до апаратів Hamilton і Dragger, які вважаються на сьогодні найефективнішими у боротьбі з COVID-19.

    Апарати для штучної вентиляції легень експерт класу Hamilton

    Завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ІФНМУ, професор Іван Тітов консультує реанімаційні та інші відділення закладів області, що лікують пацієнтів з коронавірусом і акцентує на тому, що варто застосовувати найкращі європейські практики і що чим більше в арсеналі медика девайсів, тим краще як для нього, так і для пацієнта. «Всі пристосування зроблені насправді від великого бажання наших лікарів врятувати людське життя, – говорить професор Тітов. – Тішить, що днями в Україні стартує офіційний продаж носових канюль, які теж полегшать життя кисневозалежних пацієнтів. На жаль, маємо прогнози, що їхня кількість дедалі збільшуватиметься…»

    За словами професора, високопотокова оксигенотерапія, до якої належать носові канюлі, – це теж інноваційна річ, наразі маловідома серед українських лікарів, хоча широко застосована у Європі. «Це такий собі міксер, що змішує у певних пропорціях кисень і повітря, підігріває та зволожує суміш, – пояснює Тітов. – Чимало досліджень підтверджують, що вчасне використання канюль у більшості випадків дозволяє не переводити хворих на ШВЛ».

    Кисень без обмежень

    Як каже заступник генерального директора обласної клінічної лікарні Ігор Сковронський, від початку пандемії споживання кисню у лікарні зросло в декілька разів. Сьогодні за добу лікарі використовують таку його кількість, як використовували за десять днів до пандемії. Найбільша витрата кисню через апарати СРАР та шоломи, оскільки йдеться про необмежену його подачу. Хворих все більше, акцентує Сковронський, тому динаміка використання кисню постійно зростає.

    Щоби унеможливити ситуацію ймовірної зупинки подачі кисню, тут планують реалізувати ще один інноваційний задум. Його план наразі ретельно обговорюють з фахівцями, і вже найближчим часом обіцяють поділитися рецептом втілення. Йдеться про створення спеціального адаптованого генератора.

    «Деякі лікувальні заклади використовують невеликі компресорні станції, проте для великих потреб, як у нас, необхідна серйозніша потужність, – зазначає Сковронський. – Щоби не доводилося ризикувати життям людей чи приймати рішення вимушеного перенаправлення кисню від одних пацієнтів до інших. Бо повноцінно дихати й лікуватися повинні всі».

    Надія ШЕГДА

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!