Суд розглянув справу стосовно калушанина, який ухилився від відбування покарання у вигляді громадських робіт.
Згідно матеріалів справи, вироком Калуського міськрайонного суду чоловіка було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 (крадіжка) Кримінального Кодексу України та призначено покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.
Після набрання вироком законної сили, засуджений був направлений відбувати покарання у міський парк культури ім. І.Франка. Наказом директора парку встановлено режим роботи засудженому з 09:00 до 13.00.
Однак чоловік із запланованих 240 годин громадських робіт відпрацював 200 годин, а решту годин без поважних причин не відпрацював, тим самим ухилився від відбування покарання.
До суду надійшла угода про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо всіх істотних умов для даного кримінального провадження.
Сторони погодилися на призначення обвинуваченому покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць та частково приєднати до вказаного покарання не відбуте за вироком суду і призначити остаточне покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць 5 днів арешту.
В процесі розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного