Суд розглянув справу стосовно калушанина, який ухилився від відбування покарання у вигляді громадських робіт.
Згідно матеріалів справи, вироком Калуського міськрайонного суду чоловіка було визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 (крадіжка) Кримінального Кодексу України та призначено покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.
Після набрання вироком законної сили, засуджений був направлений відбувати покарання у міський парк культури ім. І.Франка. Наказом директора парку встановлено режим роботи засудженому з 09:00 до 13.00.
Однак чоловік із запланованих 240 годин громадських робіт відпрацював 200 годин, а решту годин без поважних причин не відпрацював, тим самим ухилився від відбування покарання.
До суду надійшла угода про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо всіх істотних умов для даного кримінального провадження.
Сторони погодилися на призначення обвинуваченому покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць та частково приєднати до вказаного покарання не відбуте за вироком суду і призначити остаточне покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць 5 днів арешту.
В процесі розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
У Шевченка-художника є ескіз «Розп’яття». В одному з листів до Варвари Рєпніної він пише про запрестольний образ розп’яття, який хотів зробити для оренбурзького костьолу. Проте ескіз так і лишився ескізом. На ньому Ісус і двоє злочинців. От тільки на відміну від них, він не прицвяхований і світиться особливим світлом. Зі свідомою любов’ю та покорою
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює