З ранньої весни, щойно починає тепліти, упродовж літа і цілу осінь, аж до морозів, на нас полюють. Вони сидять нишком у своїх засідках, тихі й невидимі, і тільки й чекають, аби вчепитися за одяг людини чи за хутро собаки. Вони підстерігають у полі і в лісі, в саду і в парку, навіть просто в траві у дворі серед міських багатоповерхівок. Деякі з них завбільшки, як голівка булавки. Інших – і не розгледиш. Вони підступно встромляють свій хоботок у шкіру, і ви не відчуваєте ні болю, ні свербіння. Ви можете далеко не одразу виявити їх у себе на тілі, а  тим паче серед густої шерсті собаки. А вони тихенько висітимуть, не турбуючи вас зовсім-зовсім і смоктатимуть собі кров. Вони – не вампіри. Вони – кліщі.

Насправді кліщі самі по собі не становлять небезпеки. Вони не залазять під шкіру, не потрапляють у кров, як дехто вважає. Врешті-решт, кліщ, насмоктавшись доволі, відпаде сам.

Але кліщі є переносниками збудників серйозних захворювань. Небезпеку для людини становить кліщовий енцефаліт та хвороба Лайма, або бореліоз.

За даними Центральної СЕС МОЗ України, ендемічними з кліщового енцефаліту є окремі території України, і Івано-Франківщина до них, на щастя, не належить.

Але якщо вас вкусив кліщ, будьте уважні і протягом двох тижнів спостерігайте за станом свого здоров’я. При найменших проявах погіршення стану, висипах на шкірі, підвищенні температури зверніться до лікаря. Без зайвого пафосу, це може врятувати вам життя. І чим раніше ви звернетесь, тим меншими будуть наслідки для здоров’я. Погодьтесь, якось безглуздо вмирати чи ставати інвалідом через якусь крихітну комаху. Не нехтуйте. Це надто серйозно! Я не перебільшую.

Я не лікар і з людськими «кліщовими» хворобами не стикалась. Але нещодавно від укусу кліща постраждав наш собака. Тож вирішила поділитися нашим сумним досвідом – може, когось вбереже.

Собаки від кліщів можуть заразитися піроплазмозом (бабезіозом). Зі слини кліща паразити потрапляють у кров собаки і руйнують еритроцити. Хвороба може призвести до смерті тварини. Найчастіше через відмову нирок.

Восени і навесні кліщі дуже активізуються. Влітку їх менше, але все одно вони є. Тож варто бути готовими до ймовірної зустрічі з крихітними кровопивцями.

Отже, якщо ви були в зоні, де тварина могла потенційно підхопити кліща, навіть якщо ви не виявили його, уважно спостерігайте за своїм домашнім улюбленцем.

Втратив апетит чи взагалі відмовився від їжі? Дивно поводиться? Млявий, кволий і сонний? Має підвищену температуру, утруднене дихання? Негайно до ветеринара! Якщо ви помітили темну сечу, від блідо-коричневого аж до чорного кольору, – негайно до ветеринара!!! Чим раніше ви звернетесь, тим більше у вашого собаки шансів на одужання і якнайменше шкідливого впливу на організм.

Піроплазмоз діагностується за допомогою аналізу крові. Для цього лікар візьме мазок з вушка собаки. У разі виявлення інфекції тварині призначать відповідне лікування, беручи до уваги загальний стан, скільки часу минуло з моменту початку хвороби тощо.

Найчастіше це спеціальні препарати, які знешкоджують збудників піроплазмозу, вітаміни та ліки для підтримки серця, нирок і печінки, крапельниці з метою запобігання зневодненню організму й іноді навіть переливання крові.

Варто пам’ятати, що ліки від піроплазмозу діють не лише на хворобу, але й на організм тварини. Це сильнодіючий препарат, який вимагає точного  дозування. Необхідну дозу може підібрати тільки кваліфікований лікар, зваживши собаку. Займатися самолікуванням у цьому випадку категорично заборонено. Ви тільки нашкодите. Тим більше, однозначно не варто вводити препарати самостійно “про всяк випадок”!

Після курсу лікування тварині буде потрібний час, щоб оговтатись. Її не можна навантажувати ні їжею, ні активністю.

На жаль, імунітет після перенесення хвороби не виникає. Тобто тварина може захворіти знову і знову.

Піроплазмоз не заразний. Хворіють ним тільки собаки і їх найближчі родичі. Заразитись можна лише через укус кліща-переносника. Від тварини до тварини, а до людини тим паче хвороба не передається.

Існує вакцина від піроплазмозу, але ставлення фахівців до неї неоднозначне. Кажуть, вона не так захищає від хвороби, як допомагає швидше одужати.

Тож найкращий метод профілактики – уникати укусів кліща. Для цього існує чимало різних відлякувальних засобів – спеціальні краплі, нашийники, спреї, таблетки. Досвідчені собаководи радять використовувати декілька засобів одночасно, бажано з різною діючою речовиною, аби бути впевненим. Хоча ніщо не дасть стовідсоткової гарантії. Якщо ви відвідуєте місця потенційної небезпеки регулярно, подбайте про довготривалий захист. Так, це буде недешево. Але повірте, лікувати піроплазмоз – ще дорожче. Само воно не пройде. Не легковажте!

Уважно оглядайте тварину після таких прогулянок. Кліщ може і не присмоктатися до неї, а випасти з шерсті, загубитися десь вдома на килимі чи у ліжку, якщо ви дозволяєте собачці з вами спати, і вкусити когось із людей.

 

Йдучи на прогулянку в місця потенційного скупчення кліщів, одягайте закритий одяг, бажано світлого кольору, на якому можна легко побачити комаху. Голову закривайте головним убором. Особливо уважні будьте, гуляючи з дітьми. Їх рекомендують оглядати кожних дві години з метою виявлення кліщів.

 

Якщо ви не впевнені, що зможете видалити кліща самостійно, зверніться у найближчий травмпункт, а собаку відведіть до ветеринара. Дуже важливо видалити паразита повністю і при цьому не розчавити. Адже так ви тільки збільшуєте ризик зараження.

 

Цієї весни я зі свого собаки знімала по 30-40 кліщів після однієї прогулянки! Давно такого не пригадую. А зараз, восени, почастішали випадки піроплазмозу. У ветклініці кажуть, що цього року звернень особливо багато. Мабуть, погода сприяє чи що?

Тож будьте уважні! Особливо до маленьких дітей та собак. Якщо мав місце укус кліща, якщо ви просто перебували в лісі, парку чи на дачі, якщо протягом двох тижнів виникли будь-які тривожні симптоми – не зволікайте! Все успішно лікується. Головне вчасно звернутися до відповідного фахівця.

 

Будьте здорові і бережіть своїх домашніх улюбленців!