Вчених непокоїть швидкість, з якою північний магнітний полюс переміщається від Канади до Сибіру.

Він рухається занадто швидко…

На відміну від географічних Північного і Південного полюсів, магнітні полюси Землі можуть рухатися – про це вчені знали вже давно. Проте протягом останніх років північний магнітний полюс наче “сказився”: він почав рухатися настільки швидко, що це зумовило необхідність дострокового оновлення Всесвітньої магнітної моделі (WMM).

WMM підтримується вченими з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США та Британської геологічної служби. Вона детально показує стан магнітного поля Землі в конкретний час, а дані для моделі надходять із супутників та від 160 наземних обсерваторій. Модель відіграє важливу роль в навігаційних системах всього світу. Зазвичай її оновлюють раз у п’ять років, але цього разу довелося скоротити цей період на рік.

Науковці NASA вважають, що надто швидкий рух північного магнітного полюса невдовзі призведе до серйозних проблем із навігацією і навіть до зміни світової магнітної моделі, на яку зараз орієнтуються геофізики всього світу. Тож чого нам чекати?

Дрейф полюсів

“Це явище відоме під назвою “дрейф полюсів”, проте на сьогодні достеменно невідомо про механізми, які ним керують, – каже Михайло Орлюк, завідувач відділу геомагнетизму Інституту геофізики iм. С.I.Субботiна НАН України. – Є теорія, що це пов’язано з рухом сильно розігрітих потоків на межі ядра та мантії планети. Розплавлений метал, розпечений до 3000 градусів Цельсія, змушує магнітне поле рухатися”.

Вперше обидва магнітних полюси були виявлені у 1831 році, відтоді напрямок та швидкість їх руху відстежуються вченими. З моменту відкриття північний магнітний полюс «пройшов» близько 2250 кілометрів.

У 1990-ті роки полюс помітно розігнався: раніше він за рік зміщувався приблизно на 15 кілометрів, а на початку XXI століття значно додав у швидкості. Було навіть зафіксовано його рух зі швидкістю 64 км на рік.

“Швидкість переміщення полюса залежить від процесів в ядрі Землі, яке є рідким і складається із заліза та нікелю, – каже Михайло Орлюк. – Внутрішня частина ядра є твердою, як і мантія Землі, тож вони обертаються з різною швидкістю, внаслідок чого генерується магнітне поле. Внаслідок цих процесів магнітні полюси також не стоять на місці, а зміщуються – останнім часом з пришвидшенням”.

За словами науковця, у палеозої магнітні полюси були розташовані поблизу екватора. Протягом останніх 50 років північний та південний магнітні полюси змістилися на сотні кілометрів. І зараз опинилися “приблизно” над географічними полюсами.

“Приблизно” – це на відстані кількох сотень кілометрів. Бо востаннє вони збігалися близько 100 тисяч років тому. Нині південний магнітний полюс розташований в Антарктиді за 800 кілометрів від географічного південного полюса. А стосовно північного магнітного полюса, ще кілька років тому він був розташований на одному з островів Канадського архіпелагу, потім – над Північним льодовитим океаном, а тепер рухається у бік Сибіру. Якщо так піде і далі, вже невдовзі він опиниться під республікою Саха (Якутія).

Як це може подіяти на нас

Дослідники припускають, що збільшення швидкості руху північного магнітного полюса не спричинить сильного впливу на людей. Однак це зачепить багато сфер нашого життя – від оновлення програм на смартфонах до роботи авіації.

Крім того, дрейф полюсів може вплинути на навігацію. Відомо, що вже сьогодні птахи, які керуються магнітним полем у своїх перельотах, збиваються з курсу, кити та дельфіни викидаються на берег, що також спричинене магнітним дисонансом.

“Якщо північний полюс рухатиметься з такою ж швидкістю надалі, то вже за 50 років над Європою може утворитися область інтенсивного магнітного поля, притаманна для приполюсових територій. Однозначно, це вплине і на навігацію, і на біоти (сукупність рослин, тварин, грибів та бактерій, об’єднаних спільною територією поширення). Як саме та наскільки швидко це відбуватиметься, наразі сказати важко. Є лише певні моделі, математичні розрахунки, як поводитиметься північний магнітний полюс Землі, але він однозначно є неспокійним”, – каже Михайло Орлюк.

Головне – щоб не переполюсовка

Крім дрейфу магнітних полюсів, існує більш загрозливе явище – їх переполюсовка. Якщо таке станеться, це буде справжньою катастрофою для Землі.

“Земля вже пережила кілька переполюсовок. Востаннє це сталося 780 тисяч років тому. Зміна полюсів стається з певною періодичністю, і такі періоди можуть тривати мільйони років. Тобто рано чи пізно це обов’язково станеться. Проте не у цьому столітті і навіть не в цьому тисячолітті”, – заспокоює вчений.

Наслідки зміни полюсів справді можуть бути катастрофічними. При переполюсовці магнітне поле Землі, яке є її захисним щитом, зникає, а тому шкідливе космічне випромінення безперешкодно досягає поверхні нашої планети. Це може бути небезпечним для всього живого. Крім того, зміни магнітного поля завжди викликають підвищену вулканічну та тектонічну діяльність. Є гіпотеза, за якою динозаври вимерли саме через переполюсовку. Тож за рухом полюсів варто стежити.

Марина ФРОСТ