Впливати на життя можна за допомогою малюнку. І йдеться не про звичайне малювання, а нейрографіку – графічний метод, який висвітлює таємниці внутрішнього світу людини: трансформує підсвідомість, допомагає краще зрозуміти себе, змінює блокуючі установки.

Про це добре знає франківська психологиня Ліля Борисова, яка зараз навчається на тренера з нейрографіки, провела вже не один майстер-клас і побачила повно якісних змін у житті людей. Та й для самої Лілі нейрографіка стала потужним рушієм для повороту в геть іншому напрямку.

«Я наважилася звільнитися з банку. Пам’ятаю, коли писала заяву на звільнення, то не відчувала жодного страху, що буде далі. Просто знала, що все роблю правильно, – розповідає Ліля. – Одразу вернулася до своєї першої освіти – психології. Пірнула в арт-терапію. Почала проходити сертифікацію по нейрографіці. Нарешті стала почуватися гармонійною, маю впевненість, що йду своїм шляхом».

В Україні нейрографіка з’явилася недавно. Метод придумав архітектор і психолог Павло Піскарьов, його принцип роботи – поєднання особливих психологічних підходів і кількох технологій графічного зображення. Під методом грунтується велика наукова база – ніякої магії.

Нейрографічна робота призначена для відображення несвідомого: підсвідомих страхів, переконань, напруги, бажань тощо. Аби взяти потім під контроль і правильно тим всім покерувати. Адже лише невелика частина всіх людських дій належить до усвідомлених процесів, усе решта ми робимо, спираючись на минулий досвід, що випливає з несвідомого, без ясного розуміння.

При правильному використанні метод нейрографіки дозволяє змінювати процес осмислення проблем, розглядати їх під іншими кутами і шукати вирішення. При цьому ніяких навичок малювання не треба. Суть у невимушеній, спонтанній нейрографічній лінії, що пов’язана з нейронними зв’язками мозку.

Все, що треба для початку: олівець і аркуш. Далі – сформулювати проблему чи запит. Важливо відчути всі емоції, пов’язані із задуманим, а потім «віддати» їх на папір – кілька секунд різко поводити олівцем по аркуші. Можна навіть із заплющеними очима. Виходить велика закарлючка – графічне зображення проблеми.

Вона пропрацьовується на основі базового алгоритму, розробленого Піскарьовим, який дозволяє легко і екологічно пройти на глибинні рівні свідомості і знайти свої відповіді.

На аркуші буде безліч перетинів ліній. Їх треба округляти – аби не було гострих кутів. Далі початкова фігура має злитися з простором на папері. Це можна зробити, продовжуючи хвостики, які стирчать, або просто домальовуючи додаткові лінії. Немає якогось конкретного правила, як потрібно малювати: як відчувається, так і треба робити. Потім вводять кольори і можна додавати коло, трикутник і квадрат. Коло гармонізує, трикутник вносить динаміку, а квадрат – це стабільність. 

При цьому всьому важливо відстежувати свій стан: якщо під час малювання приходять якісь думки, треба дозволяти їм з’являтися, спостерігати за ними, занотовувати. При такому малюванні дуже багато речей виходить на поверхню, усвідомлюється. 

Скільки разів під час майстер-класу учасники починали плакати – від внутрішніх усвідомлень, адже це дійсно глибинний процес. Іноді навіть тіло реагує. Наприклад, може почати боліти голова чи нити рука. Це тілесний супротив, як правило, на ту тему, де є проблеми. Зазвичай, біль зникає, як тільки завершуєш малюнок.

«Взагалі потім життя міняється, – каже Ліля. – Пам’ятаю, жінку, котра зателефонувала після заняття, дякувала. Розповіла, що кілька тижнів мала тяганину з конфліктним клієнтом. А того ж дня після нейрографічної роботи клієнт нарешті подякував за роботу і попрощався. Тобто що відбулося? Під час арт-терапії жінка позбулася якогось внутрішнього блоку, тим паче саме тоді ми якраз пропрацьовували тему вдячності. А ви ж знаєте, що наш внутрішній стан прямо впливає на події у житті».  

Наталя МОСТОВА