Культ особи: Оксана Микитюк

  • Люди кажуть, що набираються доброї енергії коло її картин. Оксана Микитюк з Печеніжина почала творити лиш кілька років тому. Хоча десь глибоко у її душі натхнення малювати тліло завжди. Боялася пробувати.

    А потім була важка хвороба і переосмислення внутрішніх орієнтирів.

    «Я лежала в лікарняній палаті, почувалася геть порожньою, нічого не хотілося, – згадує жінка. – На очі потрапило навчальне відео художника, де він розповідав, як «з нуля» почати малювати на полотні. Я так загорілася… Замовила фарби, пензлі… Ніби переродилася».  

    Вчилася малювати сама. Щодня пізно увечері, коли всі справи коло хати зроблені і вже ніхто не відволікав. Творити Оксана може лише в тиші. Найбільше її надихають квіти.

     «Я навіть не знаю, чи можливо пояснити словами, що саме в ті моменти зі мною відбувається, – усміхається мисткиня. – Цілковито віддаюся процесу, працюю, ніби в потоці, таке відчуття, наче згори мені помагають виводити пензлем. Я не тямлю в теорії мистецтвознавства, але я точно знаю, що творю від душі».

    «Покажи це комусь», – казали Оксані вдома. Вона трохи вагалася, але майже одразу якось само собою з’явилося повно замовлень. Ніби жінка нарешті пішла своїм шляхом, до якого покликана. І все стрімко закрутилося: виставки, інтерв’ю, навіть запросили розмалювати стіни корпусу в дитячій лікарні – аж шість палат.

    На зароблені від проданих картин гроші художниця купує матеріали. Хоча більшість картин роздарувала. Каже, готова малювати навіть, якщо ніколи не зможе продати власні роботи. Бо тут справа не в грошах.

  • Оксана обладнала невеличку майстерню просто в себе на подвір’ї, у колишньому сараї. Вигребла звідтіля весь мотлох, спалила, а всередині начаклувала, аби стало по-жіночому затишно. Там замикається і поринає у свій світ. «Тоді я не я», – сміється вона.

    Вже рік, як Оксана творить ще в одному напрямку – малює акриловими фарбами на тканині. Досить складна техніка, бо акрил моментально висихає, тому малюнок має вдатися з першого разу – нема права на помилку. Але Оксана й не помиляється. Її куртки, сукні, блузи, штани вже стали впізнаваними завдяки оригінальним принтам.

    «Пам’ятаю дівчину, яка фанатіла від Майкла Джексона, – розповідає художниця. – Хотіла, аби її джинсову куртку я розмалювала в цьому стилі. Дуже складна робота – життєва історія артиста в малюнках. Пішло на це аж три місяці. Якщо чесно, сама не знаю, як зробила таке».

    Часто завдяки цій техніці Оксана дає другий шанс старому чи зіпсутому плямою вбранню. Її креатив робить дива з одягом.

    Мисткиня каже, що замислювалася над тим, аби здобути художню освіту, але потім відкинула цю ідею, бо навряд чи зможе творити в рамках певної системи. Надто багато свободи носить у собі.

    Наталя МОСТОВА

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!